УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-20554/11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 10.3.1 (Ш ) суддя Затолочний В.С.
Суддя -доповідач - Зубакова В.П.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Зубакової В.П.,
судців - Неклеси В.І., Остапенко В.О.,
розглянула в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Управління Пенсійного фонду України в Центрально -Міському районі м.Кривого Рогу на рішення Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу від 15 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м.Кривого Рогу про перерахування та виплату державної соціальної допомоги «дітям війни», -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м.Кривого Рогу (надалі - УПФУ) про перерахування та виплату державної соціальної допомоги «дітям війни», посилаючись на те, що йому, як дитині війни, у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 2006 по 2009 роки відповідачем не виплачується щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в сумі 5666,40 грн.
Просила суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату невиплачену їй щомісячну соціальну державну допомогу передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 2006 року по 2009 рік в сумі 5666,40 грн..
Рішенням Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу від 15 червня 2010 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м.Кривого Рогу про перерахування та виплату державної соціальної допомоги «дітям війни» задоволено частково.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м.Кривого Рогу здійснити нгарахування та виплату ОСОБА_2 недоплачену щомісячної державної соціальної допомоги в сумі 4231,44 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за недоведеністю.
Стягнуто з відповідача на користь позивачки судові витрати: державне мито у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 37 грн., а всього 45,50 грн..
В апеляційній скарзі відповідач УПФУ ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни після відновлення Рішенням Конституційного Суду України дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в попередній редакції, неможливість застосування показника мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин, правомірність його дій відносно виплати допомоги особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у відповідності до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530.
У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України №2748-УІ «Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус судців» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 30 грудня 2010 року, яким зокрема встановлюється, що апеляційні скарги щодо спорів, які подані до апеляційних судів до дня набрання чинності Законом України від 02.12.2010р. №2748 «Про внесення змін до розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» в порядку цивільного судочинства, та апеляційні скарги, передані відповідним апеляційним судам згідно з пунктом 2 розцілу II Закону України від 18.02.2010р. №1691—VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами», провадження за якими не відкрито, розглядаються цими апеляційними судами у порядку адміністративного судочинства.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з»явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами законність та обґрунтованість рішення суду в межах довоців апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга відповідача УПФУ в Криворізькому районі Дніпропетровської області підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверцжено матеріалами справи, що позивач відповідно до абз. 1 ч.І ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення та відповіцною віцміткою в ньому (а.с. 11).
Згіцно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з цовеценості факту незаконної бездіяльності відповідача відносно виконання приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по березень 2010 року, що призвело до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, й з обов'язку відповіцача у зв'язку з цим зційснити перерахунок пенсії позивачу у відповідності до вищевказаного Закону та виплатити відповіцні суми на його користь з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Колегія судців погоцжується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІУ дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-У «Про Державний бюцжет України на 2007 рік», зокрема п. 12 ст. 71, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповіцно цо ст. 6 Закону України «Про соціальний захист цітей війни» виплачується особам, які є інваліцами (крім тих, на яких поширюється ція Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-У «Про Державний бюджет України на 2007 рік» як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою - ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 09 липня 2007 року знову діє положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії дітям війни на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 по справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року чинна й на 2009 рік.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виходячи з пріоритетності закону, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин у зв'язку з поширенням на них дії однакових юридичних актів, та враховуючи те, що в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач не здійснював перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії позивача, як дитині війни, а з 01.01.2008 року здійснював нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 28.05.2008 року - в розмірі, визначеному п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530, а саме: з 01.01.2008 року - 47 грн., з 01.04.2008 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн., з 01.10.2008 року - 49,80 грн., (а.с.16), дійшов вірного висновку про дію в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 01.11.2009 року, приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року й обґрунтовано визнав бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії за вказані періоди незаконною.
Визначаючи розмір щомісячного підвищення до пенсії, який повинен нараховувати та сплачувати відповідач на користь позивача, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно застосував розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч.І ст. ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, встановленого чинним законодавством на кожний бюджетний рік, зокрема ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» та ч.5 ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати».
У зв'язку з цим, доводи відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни, на думку колегії суддів, є необгрунтованими.
Безпідставними вважає колегія судців й доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо правомірності його дій стосовно нарахування та виплати підвищення цо пенсії в розмірі, визначеному п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530, з огляду на те, що вказаний нормативний акт суперечить діючим положенням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які мають пріоритет у застосуванні до врегулювання спірних правовідносин.
Разом з тим, колегія судців не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині зобов'язання відповіцача перерахувати та виплатити позивачу щомісячну державну допомогу в сумі 4231, 44 грн.
Так, задовольняючи позов в цій частині, суд першої інстанції допустив порушення правил застосування норм матеріального права, не врахувавши того, що у відповідності до ст.ст. 21, 105, 162 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, віцшкоцувати шкоду, запоціяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.
Нарахування ж позивачу підвищення до пенсії є компетенцією управління Пенсійного фонду України і суд не може виконувати функції цього органу в частині нарахування конкретної суми такого підвищення.
З викладеного вбачається, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що адміністративний суд повинен визнавати дії суб'єктів владних повноважень протиправними і зобов'язувати відповіцача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Оскільки підстав цля задоволення позову в частині зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_2 конкретної суми недоплаченого підвищення до пенсії у суду першої інстанції не було, колегія судців вважає, що постанова суцу в цій частині піцлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про віцмову в задоволенні позову в цій частині.
Враховуючи наявність порушення прав позивача, з огляду на те, що позивачем заявлені позовні вимоги про визнання неправомірною бездіяльності та зобов»язання відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і забезпечити її виплату на користь позивача, колегія судців прихоцить цо висновку про необхідність захисту прав позивача, шляхом зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 10.03.2010 року згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, п.1 ст. 201, ст. ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м.Кривого Рогу задовольнити частково.
Рішення Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу від 15 червня 2010 року в частині зобовязання нарахування та стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м.Кривого Рогу на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії в сумі 4231,44 грн. скасувати, та ухвалити в цій частині позовних вимог нову постанову.
Абзац другий резолютивної частини рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 15 червня 2010 року викласти наступній редакції:
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально - Міському районі м.Кривого Рогу здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 10 березня 2010 року згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: