УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-21283/11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія – 10.3.2 (Ш) суддя: Чумак Н.О.
Суддя-доповідач – Зубакова В.П.
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Зубакової В.П.,
суддів: Неклеси В.І., Остапенко В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально - Міської районної у місті Кривому Розі ради на постанову Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу від 15 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради Дніпропетровської області, третя особа Міністерство праці та соціальної політики України про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально - Міської районної у місті Кривому Розі ради щодо нарахування та виплати щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально - Міської районної у місті Кривому Розі ради недоплаченої суми щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007,2008,2009 роки, поновлення прав, щодо отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення довічно, стягнення з відповідача на користь позивача 7340,00 грн., -
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради Дніпропетровської області (надалі - УПСЗН), третя особа Міністерство праці та соціальної політики України про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально - Міської районної у місті Кривому Розі ради щодо нарахування та виплати щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально - Міської районної у місті Кривому Розі ради недоплаченої суми щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007,2008,2009 роки, поновлення прав, щодо отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення довічно, стягнення з відповідача на користь позивача 7340,00 грн., посилаючись на те, що відповідач, в порушення ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплачував йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, інваліду війни 2-ї групи щорічну допомогу на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки не в повному обсязі. Просив суд визнати протиправними дії відповідача стосовно відмови виплатити йому одноразову допомогу на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнути на його користь суму такої допомоги за вказані періоди в загальному розмірі 7340,00 грн.
Постановою Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу від 15 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради Дніпропетровської області, третя особа Міністерство праці та соціальної політики України про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально - Міської районної у місті Кривому Розі ради щодо нарахування та виплати щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально - Міської районної у місті Кривому Розі ради недоплаченої суми щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007,2008,2009 роки, поновлення прав, щодо отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення довічно, стягнення з відповідача на користь позивача 7340,00 грн. задоволено частково.
Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради Дніпропетровської області стосовно відмови ОСОБА_3 у перерахунку і виплати сум щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, передбачену ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.
Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 недоплачену суму щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки, з урахуванням сум, що ним отримані, у відповідності з вимогами встановленими ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796, з розрахунку п»яти мінімальних заробітних плат, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України» у відповідному календарному році.
В апеляційній скарзі відповідач УПСЗН ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що належним відповідачем у справі є Міністерство праці та соціальної політики України, яке й є головним розпорядником коштів державного бюджету, за місцем знаходження якого й повинен розглядатися спір. Крім того, відповідач вважає, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення в сумі по 120 грн. за 2007, 2008, 2009р.р. виплачено позивачу правомірно у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.2005 року, якою й визначено порядок застосування ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України №2748-VI «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 30 грудня 2010 року, яким зокрема встановлюється, що апеляційні скарги щодо спорів, які подані до апеляційних судів до дня набрання чинності Законом України від 02.12.2010р. №2748 «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами» в порядку цивільного судочинства, та апеляційні скарги, передані відповідним апеляційним судам згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 18.02.2010р. №1691—VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», провадження за якими не відкрито, розглядаються цими апеляційними судами у порядку адміністративного судочинства.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з»явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст.. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга УПСЗН підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є особою, що постраждала внаслідок ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС та має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та інвалідом 2-ї групи.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту неправомірності дій відповідача відносно виконання у 2007, 2008, 2009р.р. ним приписів ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвело до порушення прав позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, на своєчасне нарахування та отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, й з обов’язку відповідача у зв’язку з цим здійснити перерахунок у відповідності до вищевказаного Закону та виплатити відповідні суми допомоги на його користь.
Колегія суддів не може погодитись з висновками суду в частині задоволення позовних вимог за 2007 - 2008 р.р., з наступних підстав.
Так, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу застосування на 2007 -2009 роки норм законодавства, які регулюють розміри щорічної допомоги на оздоровлення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак, як вбачається з матеріалів, в своєму запереченні на позов відповідач наполягав на застосуванні ст. 99 КАС України під час розгляду справи в суді першої інстанції (а.с. 15-16), а позивачем хоча і ставилося питання про поновлення пропущеного строку, однак доказів про поважність його пропуску не надавалось.
У відповідності до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції що діяла на момент ухвалення постанови суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції що діяла на момент ухвалення постанови суду) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Позивач звернувся з даним позовом 12.08.2009 року. Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачем було пропущено строк для звернення до суду за захистом порушених прав на 2007 рік, а позовні вимоги за 2008 рік підлягають задоволенню лише з 12.08.2008 року.
За таких обставин, зважаючи на те що щорічна допомога на оздоровлення за 2008 рік виплачена позивачеві у січні 2008 року, колегія суддів вважає, що постанова суду в частині задоволення позовних вимог за 2007-2008 роки підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за 2009 рік з наступних підстав.
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС другої категорії у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. При цьому, ч.3 ст. 48 Закону встановлює, що розмір мінімальної зарплати визначається на момент її виплати.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.2005 року установлено, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії складає 120 гривень.
Ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Оскільки Кабінетом Міністрів України у 2009 році на виконання ст. 71 цього Закону рішення не приймались, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, встановивши, що позивач отримав допомогу на оздоровлення 2009 рік - в розмірі меншому, ніж визначено ст. 48 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», норма якої підлягала застосуванню до спірних правовідносин, суд першої інстанції вірно визнав неправомірними дії відповідача по нарахуванню та виплаті вказаної допомоги за 2009 рік.
У зв’язку з чим, доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо правомірності його дій стосовно нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії та інваліду 2-ої групи в розмірі 120 грн., який визначений Постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.2005 року є необґрунтованими, оскільки вказаний нормативний акт суперечить положенням ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка має пріоритет у застосуванні до врегулювання спірних правовідносин.
Безпідставними вважає колегія суддів й доводи УПСЗН стосовно того, що останнє є неналежним відповідачем у справі, оскільки п.4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005р. визначено, що виплата таких компенсацій та допомоги провадиться управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян та центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, яким в даному випадку є Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально - Міської районної у місті ради, на обліку в якого перебуває позивач.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог постанова не оскаржується.
В іншій частині постанова підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально - Міської районної у місті Кривому Розі ради задовольнити частково.
Постанову Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу від 15 квітня 2010 року в частині визнання дій Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально - Міської районної у місті Кривому Розі ради щодо відмови у перерахунку ОСОБА_3 сум щорічної одноразової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 недоплачену суму щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 роки, з урахуванням сум, що ним отримані, у відповідності з вимогами встановленими ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796, з розрахунку п»яти мінімальних заробітних плат, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України» у відповідному календарному році скасувати та ухвалити нову постанову про залишення цих позовних вимог без розгляду.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: