УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-21285/11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія – 10.3.2 (Ш) суддя: Соловйова Л.Я.
Суддя-доповідач – Зубакова В.П.
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Зубакової В.П.,
суддів: Неклеси В.І., Остапенко В.О.,
розглянула в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу на постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 28 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу про поновлення строку звернення до суду, визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої суми одноразової допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу (надалі - УПСЗН) про визнання протиправними дій відповідача стосовно відмови у виплаті одноразової допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки та стягнення недоплаченої суми одноразової допомоги на оздоровлення у розмірі 7300,00 грн., посилаючись на те, що відповідач, в порушення ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплачував йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3-ї категорії щорічну допомогу на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки не в повному обсязі.
Уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії у перерахунку за 2007, 2008, 2009 роки щорічної одноразової допомоги на оздоровлення та стягнути з нього на його користь розмір недоплаченої щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки у сумі 7550,00 грн. В судовому засідання доповнив свої позовні вимоги, просив визнати поважною причину пропуску строку та поновити пропущений строк звернення до суду з поважних причин по вимогам за 2007,2008 роки, так як із статті в газеті «Чорнобилець Придніпров»я» за травень – червень 2009 року та на зборах Інгулецької громадської організації «Союз Чорнобиль України», які відбулися 04.06.2009 року, стало відомо, що щорічну допомогу на оздоровлення він отримує не в повному обсязі.
Постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 28 жовтня 2009 року задоволено позов ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу про поновлення строку звернення до суду, визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої суми одноразової допомоги на оздоровлення.
Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_3 пропущений строк – з 30 березня 2007 року.
Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу стосовно не донарахування та недоплати ОСОБА_3 щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 і 2009 роки, в розмірі передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу на користь ОСОБА_3 недоплачену суму щорічної одноразової допомоги на оздоровлення передбачену ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007, 2008, 2009 р. з урахуванням тих виплат, які були проведені позивачу, у загальному розмірі 7550,00 грн.
В апеляційній скарзі відповідач УПСЗН ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що належним відповідачем у справі є Міністерство праці та соціальної політики України, яке й є головним розпорядником коштів державного бюджету, за місцем знаходження якого й повинен розглядатися спір. Також, відповідач вважає, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 та 2009 роки виплачено позивачу правомірно у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.2005 року, якою й визначено порядок застосування ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України №2748-VI «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 30 грудня 2010 року, яким зокрема встановлюється, що апеляційні скарги щодо спорів, які подані до апеляційних судів до дня набрання чинності Законом України від 02.12.2010р. №2748 «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами» в порядку цивільного судочинства, та апеляційні скарги, передані відповідним апеляційним судам згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 18.02.2010р. №1691—VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», провадження за якими не відкрито, розглядаються цими апеляційними судами у порядку адміністративного судочинства.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з»явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача УПСЗН підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є особою, що постраждала внаслідок ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС та має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, що підтверджується дублікатом посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 4).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту протиправної бездіяльності відповідача відносно виконання у 2007, 2008, 2009р.р. ним приписів ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвело до порушення прав позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3-ї категорії, на своєчасне нарахування та отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, й з обов’язку відповідача у зв’язку з цим здійснити перерахунок у відповідності до вищевказаного Закону та виплатити відповідні суми допомоги на його користь.
Колегія суддів частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС другої категорії у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. При цьому, ч.3 ст. 48 Закону встановлює, що розмір мінімальної зарплати визначається на момент її виплати.
Відповідно до п. 30 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 48 вищевказаного Закону на 2007 рік була зупинена.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 зупинення дії ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачене п.30 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнане неконституційним.
Як вбачається з довідки № 3893 від 21.10.2009 року, наданої відповідачем (а.с. 24), щорічна допомога на оздоровлення виплачена позивачу за 2007 рік – 30.03.2007 року в розмірі 100 грн., за 2008 рік – 11.11.2008 року в сумі 100 грн., за 2009 рік – 09.06.2009 року в сумі 100 грн., що не відповідає розмірам, які передбачені відповідно ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч.5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими визначено що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У 2008 році згідно п.п. 11 п.28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була викладена в наступній редакції, а саме: «одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 п.п. 11 п.28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був визнаний неконституційним.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови суду в частині задоволення позовних вимог щодо визнання дій відповідача стосовно відмови у виплаті одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік, передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку допомогу та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні цих позовних вимог. В зв»язку з цим, постанова суду в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу на користь ОСОБА_3 недоплачену суму щорічної одноразової допомоги на оздоровлення передбачену ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2008, 2009 р. з урахуванням тих виплат, які були проведені позивачу, у загальному розмірі 7550,00 грн., підлягає зміні із зменшенням суми стягнення з 7550,00 грн. до 5650,00 грн.
З висновком суду першої інстанції про незаконність дій відповідача щодо виплати на користь позивача щорічної допомоги на оздоровлення у 2008 та 2009 роках є правильним, відповідає вимогам діючого законодавства та підтверджується матеріалам справи.
У 2008 році згідно п.п. 11 п.28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була викладена в наступній редакції, а саме: «одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 п.п. 11 п.28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був визнаний неконституційним.
Таким чином, з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року та з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а також Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими визначено що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.2005 року установлено, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії складає 100 гривень.
Ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Оскільки Кабінетом Міністрів України у 2009 році на виконання ст. 71 цього Закону рішення не приймались, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, встановивши, що позивач отримав допомогу на оздоровлення за 2008 рік - 11.11.2008 року та за 2009 рік - 09.06.2009 року в розмірі по 100 грн. (а.с. 3,24), тобто у розмірі меншому, ніж визначено ст. 48 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», норма якої підлягала застосуванню до спірних правовідносин, суд першої інстанції вірно визнав неправомірними дії відповідача по нарахуванню та виплаті вказаної допомоги за 2008, 2009 роки.
Враховуючи те, що розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги на оздоровлення в 2008р. у відповідності до ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - 545 грн., в 2009р. у відповідності до ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» - 625 грн., то сума недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008, 2009 роки, з урахуванням проведених виплат, становить: (545 х 5 – 100 грн.) + (625 грн. х 5 – 100грн.) = 5650 грн.
У зв’язку з чим, доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо правомірності його дій стосовно нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії в розмірі 100 грн., який визначений п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.2005 року є необґрунтованими, оскільки вказаний нормативний акт суперечить положенням ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка має пріоритет у застосуванні до врегулювання спірних правовідносин.
Безпідставними вважає колегія суддів й доводи УПСЗН виконкому Інгулецької районної у місті ради стосовно того, що останнє є неналежним відповідачем у справі, оскільки п.4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005р. визначено, що виплата таких компенсацій та допомоги провадиться управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян та центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, яким в даному випадку є Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради, на обліку в якого перебуває позивач.
В іншій частині постанова суду відповідає вимогам законодавства, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу задовольнити частково.
Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 28 жовтня 2009 року в частині визнання дій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу щодо відмови у перерахунку ОСОБА_3 сум щорічної одноразової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради на користь ОСОБА_3 зазначену допомогу за 2007 рік скасувати та ухвалити в цій частині позовних вимог нову постанову про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 28 жовтня 2009 року в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу на користь ОСОБА_3 недоплачену суму щорічної одноразової допомоги на оздоровлення передбачену ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2008, 2009 р. з урахуванням тих виплат, які були проведені позивачу, у загальному розмірі 7550,00 грн., змінити, зменшивши суму стягнення з 7550,00 грн. до 5650,00 грн.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: