Справа № 2-719 /09

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Донецьк 25 травня 2009 року

Будьоннівський районний сул м. Донецька в складі:

головуючого судді: Тараньової В.С,

при секретарі судового засідання: Рачек А.В.,

за участю позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у викритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

З лютого 2009 року позивач звернувся до Будьоннівського районного суду м. Донецька з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказавши, що з відповідачкою перебуває у зареєстрованому шлюбі з 2 вересня 1988 року, про що у ОСОБА_3 урочистих подій зроблено актовий запис № 1294. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають, але відповідачка у добровільному порядку не бажає розірвати шлюб. Спільне життя не складається у зв’язку з відсутністю взаєморозуміння, втратою почуття кохання.

У попередньому судовому засіданні відповідачка проти позову заперечувала, вказавши, що позивач ОСОБА_1 є опікуном неповнолітньої ОСОБА_4, яка проживає разом з відповідачкою та їхніми з відповідачем повнолітніми дітьми, заявила клопотання про надання строку для примирення. Ухвалою суду від 17.03.2009 року розгляд справи було відкладено, визначено строк для примирення сторін.

24.04.2009 року від позивача надійшло клопотання про скорочення наданого строку для примірения, оскільки він фактично уклав новий шлюб з іншою жінкою, яка знаходиться у стані вагітності, па підтвердження ціх обставин надав довідку лікаря. Ухвалою суду від 27.04.2009 року строк для примирення був скорочений, справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25 травня 2009 року.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, в обґрунтування яких дав пояснення аналогічні до вказаних у позовній заяві, а також пояснив, що шлюбні стосунки остаточно припинені з серпня 2008 року, з цього часу відповідач проживає окремо з іншою жінкою, ОСОБА_5 за її адресою., яка вагітна від нього.

Відповідачка у судове засідання не з’явилася, хоча про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином. Причину неявки суду не повідомила. Зі згоди позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, суд вважає позов обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 2 вересня 1988 року, про що у ОСОБА_3 урочистих подій зроблено актовий запис № 1294, після реєстрації’ шлюбу ОСОБА_6 присвоєно прізвище ОСОБА_1.

Як вбачається із свідоцтв про народження VII1-НО № 323481, виданого відділом. ЗАГС Будьоннівського райвиконкому м. Донецька 9 жовтня 1990 року, та VII- HQ № 484432, виданого Будьоннівським відділом ЗАГС м. Донецька, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням виконкому Будьоннівської районної ради у м. Донецьку ОСОБА_1 призначено опікуном ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до довідки міської лікарні № 20 м. Донецька ОСОБА_5 перебуває на обліку по вагітності.

Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має права і обов"язки у шлюбі та сім’ї.

Статтею 105 Сімейного Кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.111 Сімейного Кодексу України суд вживає заходів до примирення подружжя.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 N 11 проголошена Конституцією України охорона сім’ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Рішення про розірвання шлюбу суд приймає, якщо його подальше збереження є неможливим, у той час як підставою для встановлення режиму окремого проживання подружжя є неможливість чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно.

Вислухавши пояснення позивача, оцінивши надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд визнає, що між подружжям, внаслідок розладу виникли погані стосунки, з серпня 2008 року вони не проживають однією родиною, позивач не бажає надалі підтримувати шлюб. За таких обставин суд дійшов висновку, що спільне проживання подружжя не можливе. Беручи до уваги сформовані взаємини між подружжям, причини розладу, тривалість їх окремого проживання, небажання позивача надалі підтримувати сімейні стосунки, що суперечитиме інтересам кожного з них, суд вважає, що збереження їхньої родини стало не можливим.

При прийнятті рішення про розподіл судових витрат та витрат, що сплачуються в дохід держави при реєстрації’ розірвання шлюбу, суд бере до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя в розпаді родини, враховує їхнє матеріальне становище, інші обставини справи та вважає за необхідне покласти судові витрати та витрати, що сплачуються в дохід держави при реєстрації розірвання шлюбу - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст.ст.105, 109-112 Сімейного Кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 2 вересня 1988 року у ОСОБА_3 урочистих подій, актовий запис № 1294 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу:

стягнути з ОСОБА_1 до доходу держави держмито у розмірі 17 грн., ОСОБА_2 - звільнити від сплати державного мита.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмового заявою відповідача, поданою протягом десяти днів, з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяті днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.