справа №2-120/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 травня 2007 року Гребінківський районний суд Полтавської області: у

складі головуючого судді Радзівона О.І.,  при секретарі Кузуб В.В.,  представника

служби у справах неповнолітніх Макогон І.П.,  розглянувши у відкритому

судовому засіданні в        м.  Гребінці цивільну справу за позовом ОСОБА_2,  третя особа ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2. звернулась до суду з позовною заявою в якій просить постановити рішення,  яким позбавити відповідача батьківських прав. В судовому засіданні позивач ОСОБА_2. позовні вимоги підтримала,  суду пояснила,  що 29 грудня 1994 року розірвано шлюб з відповідачем.  Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 ще деякий час піклувався про виховання дитини,  але після створення нової сім'ї,  навіть не намагався якось допомогти своїй дочці. Тож понад десять років позивачка самотужки виховує дитину,  ОСОБА_3 1990 р.н.,  сама.

Відповідач проти позову не заперечує.

Вислухавши пояснення сторін,  представника служби неповнолітніх,  та дослідивши матеріали справи,  суд вважає,  що позовні вимоги ОСОБА_2. підлягають задоволенню за наступних обставин:

Судом встановлено,  що шлюб між: ОСОБА_2 та ОСОБА_4  розірвано 12 грудня 1994 року (а. с.  6)

Як свідчать матеріали справи і це підтверджено показами сторін,  відповідач,  починаючи з 1996 року ( з моменту утврення нової сім "і) по даний час,  не приймав участі у вихованні та утриманні дитини. Декларація прав дитини,  проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року визначила,  що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Стаття 18 Конвенції про права дитини передбачає,  що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно cm. 150 СК України та cm. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання,  навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину,  піклуватися про її здоров 'я,  фізичний і моральний розвиток,  навчання,  створюючи належні умови для розвитку її природних здібностей,  поважати гідність дитини,  готувати її до самостійного життя та праці.

Таким чином,  найважливіший обов'язок матері та батька - це обов'язок виховувати,  ростити дитину. Це обов'язок не лише перед дитиною,  а й перед усією родиною та суспільством.

Закон України «Про освіту» у статті 59 та Закон України «Про охорону дитинства» у статті 12 детально визначає,  які дії належить вчиняти батькам для   розвитку   дитини   як   особистості.    Зокрема,     цими   законами   батьки

зобов'язані виховувати у дітей працелюбність,  почуття доброти,  милосердя,  шанобливе ставлення до старших,  поваги до прав,  свобод людини і громадянина,  мови.

Відповідно до cm. 164 СК однією з підстав позбавлення батьківських прав є ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Як з'ясовано в судовому засіданні,  відповідач не надавав матеріальної допомоги дитині,  не займався вихованням дитини.

Батьками ОСОБА_3 1990 року народження,  є ОСОБА_4 та ОСОБА_2,  що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1,  виданим Гребінківським відділом РАЦС 28.08.1997 (а.с.  7). Отже на ОСОБА_4,  як на батька,  законодавством покладено обов 'язок по вихованню та розвитку його дочки.

Відповідач по справі мав реальну можливість виконувати обов'язок по вихованню своєї дочки,  оскільки працює і проживає в м.  Гребінці.

За таких обставин,  суд вважає що в даному випадку є достатні підстави для задоволення позову та позбавлення батьківських прав ОСОБА_4. відповідно його дочки ОСОБА_3.

Згідно пояснень позивача,  відповідач разом з дочкою не проживав 12 років,  не займався її вихованням,  матеріальної і моральної допомоги не надавав.

Виходячи з викладеного,  керуючись  ст.   ст.  150,  152,  164-166,  181 ч. 5 СК України,  Декларацією прав дитини,  Конвенцією про права дитини. Законом України «Про охорону дитинства»,   ст.   ст.  8,  10,  11,  59,  60,  213-215,  224 ЦИК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 1962 року народження,  батьківських прав щодо неповнолітньої дитини - ОСОБА_3,  1990 року народження.

Стягнути з ОСОБА_4. 8, 50 грн. судового збору та 7, 50 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь ОСОБА_2..

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.