Справа №1-293/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 червня 2007 року  Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого - судді                                       - Розинка В.М.

при секретарі                                                  - Примак Т.В.

з участю прокурора                                       - Редюк А.О.

потерпілої                                                       - ОСОБА_2                                                                   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу

по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки м. Чернігова, українки, громадянки України, із повною загальною середньою освітою, не працюючої, незаміжньої, має на утриманні дочку Олександру, 2007 р. народження, раніше не судимої, мешканкиАДРЕСА_1 -

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 1 КК України, -

 встановив:

У період з 02.11.2006 р. по 13.01.2007 р. підсудна ОСОБА_1, працюючи продавцем-касиром Приватного виробничого комерційного підприємства "Ворд-Пак", власником якого є ОСОБА_2, що розташоване по АДРЕСА_3, будучи матеріально-відповідальною особою, отримувала товар від посадових осіб ПВКП "Ворд-Пак", який у подальшому мала реалізувати покупцям із кіоску, розташованого по АДРЕСА_2, а грошову виручку повернути, однак, частину грошей від реалізації товару собі в розмірі 2201 грн. 32 коп., що належить ПВКП "Ворд-Пак", привласнила.

Підсудна, будучи допитаною у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні визнала повністю і пояснила, що не бажає давати свідчення в суді, оскільки у повному обсязі підтримує свої попередні свідчення, які давала у ході досудового слідства. У скоєному розкаялась, позов визнала повністю.

Потерпіла у судовому засіданні пояснили, що підсудна у неї працювала продавцем і привласнила гроші, позов підтримує.

Враховуючи свідчення підсудної, потерпілої і те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд знаходить, що її дії правильно кваліфіковані

за ст. 191 ч. 1 КК України, як привласнення чужого майна, яке було ввірене їй,

а вина у скоєному доведена у повному обсязі.      

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, що є злочином середньої тяжкості, особу винної - її вік, сімейний стан, наявність постійного місця проживання та позитивної характеристики за таким, знаходження на утриманні малолітньої дитини, 2007 р. народження, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, за відсутністю обставин, що його обтяжують, тому доходить висновку про можливість виправлення підсудної без відбуття покарань, пов'язаних з обмеженням чи позбавленням волі, що свідчить про перспективу виправлення підсудної без відбуття покарання, тобто про прийняття рішення про звільнення від відбуття покарання. З урахуванням вищезазначених обставин справи, даних про особу винної, суд не знаходить підстав для застосування додаткового покарання.

Позов обґрунтований на законі, доведений у судовому засіданні і,

підлягає задоволенню у повному розмірі.  

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною за ст. 191 ч. 1 КК України і призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, без призначення додаткового покарання.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену від відбуття призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку в 1 рік не вчинить нового злочину.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засуджену повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного виробничого     комерційного     підприємства     "Ворд-Пак"     1672     грн.     у відшкодування шкоди.

Речові докази - залишити при справі.

Мірою запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб із моменту його проголошення.