Справа № 22 -692 /2006 p. Категорія 42

Головуючий у 1 інстанції Пантелєєв Д. Г. Доповідач Кучерява В. Ф.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2006 року. Колегія судців судової палати у цивільних справах Донецького апеляційного суду у складі:

Головуючого Дяченка В. М.

Суддів Кочегарової Л. М. Кучерявої В. Ф.

При секретарі Дмитрієвій К.В. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення грошей та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 11 квітня 2006 року

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 11 квітня 2006 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2. про стягнення грошей та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

З рішенням суду не згодний ОСОБА_1, який в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, оскільки суд неповно встановив обставини справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об,єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини та відповідні їм правовідносини, їм та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обгрунтованного висновку про відмову в задоволенні позовів позивача.

У відповідності із ст. 60 ЦПК України кожна особа зобов,язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що в травні 2005 року ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_2  проживати разом, в зв,язку з чим він перевіз свої речи до квартири ОСОБА_2. Прожив у неї 5 днів і після того, як ОСОБА_2 запропонувала йому складати їх пенсії до загального бюджету, не погодився з цим і повернувся в свою квартиру.

Відповідачка позовні вимоги позивача не визнала.

Доказів того, що ОСОБА_2 взяла у ОСОБА_1 210 грн. для оплати комунальних послуг за дві квартири, викинула його посуд, вартістю 350 грн, що вона отримала від нього 100 грн. на харчування та взяла з квартирантів гроші за його квартиру у розмірі 180 грн, позивач суду не надав.

Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Пояснення свідка ОСОБА_3 про те, що в квартирі позивача знаходились сторонні особи, не свідчить про те, що ця квартира була здана квартирантам за гроші

Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовів позивача про стягнення грошей та відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 11 квітня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.