УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                  Справа № 22-ц-22552/11                    

  Справа № 22ц-22552/11                                                       Головуючий в першій інстанції

Категорія № 26 (IV)                                                                          суддя  Кулігіна Т.Д.

                                                                                            Суддя-доповідач Зубакова В.П.

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ    У К Р А Ї Н И

20 квітня 2011   року   колегія   суддів   судової   палати   у   цивільних   справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

                    головуючого судді:  Зубакової В.П.

                    суддів:                        Неклеси В.І., Остапенко В.О.

                    при секретарі:           Іванюк О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Жовтневого  районного суду м. Кривого Рогу від 14 грудня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат”, Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості по щомісячним (страховим) виплатам відшкодування шкоди та  компенсації утрати частини відшкодування шкоди (доходів) у зв`язку з порушенням строків виплати.

          Особи, які беруть участь у розгляді справи:

          позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3-

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2004 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування шкоди і компенсації за порушення строків її виплати, мотивуючи позовні вимоги там, що працюючи на шахті «Родіна» ВО «Кривбасруда» ( у теперішній час – ВАТ «Кривбасзалізрудком») у 1993 році він був травмований і висновком МСЕК від 15.09.1993 року йому встановлено 80% втрати професійної працездатності. У зв`язку з травмою  йому було призначено родноразову допомогу і щомісячні суми відшкодування шкоди.

Позивач звернувся із зазначеним позовом, оскільки дізнався, що підприємство неправильно визначило базову заробітну плату для відшкодування шкоди, в  результаті чого стистаметично недоплачувало йому страхові виплати. Всього  підприємство недоплатило за період з 1994 року по 01 квітня 2001 року 26807,72 грн.

В послідуючому Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ( далі -  Відділення Фонду) продовжило  неправильно виплачувати суми відшкодування шкоди, за період з  01 квітня 2001 року по 01 грудня 2004 року Відділення Фонду недоплатило йому 37 153,06 грн. і з 01  грудня 2004 року Відділення Фонду повинно виплачувати щомісячні страхові виплати у розмірі 1 234,67 грн.

Крім цього, в зв`язку з несвоєчасною виплатою сум відшкодування шкоди, ВАТ «Кривбасзалізрудком» має сплатити  позивачу компенсацію  у розмірі 11 026,79 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 14 грудня 2010 року позов  задоволено частково.

Стягнуто з ВАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_2 одноразово 1 365,91 грн. заборгованості по щомісячним страховим виплатам за період з 27.01.2001 року по 01.01.2001 року.

Стягнуто з ВАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_2 279,13 грн. компенсації за період з 27.01.2001 року по 01.04.2001 року.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ВАТ «Кривбасзалізрудком» про перерахунок сум відшкодування шкоди, стягнення заборгованості за період з 01.07.1994 року по 01.04.2001 року в сумі 25 441,81 грн., компенсації частини доходу в зв`язку з несвоєчасним його нарахуванням та виплатою за період з 01.01.1998 року по 27.01.2001 року в сумі 10 747,66 грн. відмовлено.

Стягнуто з Відділення Фонду на користь ОСОБА_2 одноразово 37 153, 28 грн. заборгованості по щомісячних страхових виплатах за період з 01.04.2001 року по 01.12.2004 року.

Зобов`язано Відділення Фонду виплачувати на користь ОСОБА_2 щомісяця, починаючи з 01.12.2004 року страхові виплати у розмірі 1 234, 69 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних виплат.

В апеляційній скарзі Відділення фонду ставить питання про скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд, оскільки Відділення фонду не є належним відповідачем по справі, судом не наведено підстави та не проведено розрахунки застосування чи незастосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів на ВАТ «Кривбасзалізрудком», не дана належна правова оцінка економічному обґрунтуванню застосування або незастосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів, а також не перевірено чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати по підприємству, що призвело до неправильного вирішення судом спору.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що  в 19-00 год. 22.04.1993 року  ОСОБА_2, виконуючи посадові обов`язки  прохідника на шахті «Родіна» ВО «Кривбасруда» отримав травму  правої ноги (т.1 а.с. 5-6)

Висновком МСЕК від 15.09.1993 року ОСОБА_2 з 15.09.1993  року встановлено 80% професійної втрати працездатності та  другу групу інвалідності, який залишився незмінним при наступному переогляді, і з 01.10.1994 року  встановлено безстроково (т.1 а.с. 14).

Постановою Відділення Фонду від 29.10.2001 року № 5512 позивачу призначено щомісячні страхові виплати  в сумі 128,07 грн. з 01.11.2001 року, виходячи з особової справи потерпілого №12 переданої ВАТ «Кривбасзалізрудком» по акту приймання-передачі № 567 від 25.10.2001 року (а.с.т.1 а.с. 12)

Спір виник з приводу  розміру щомісячних страхових виплат.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами невірно призначено щомісячні страхові виплати ОСОБА_2 у зв’язку з втратою профпрацездатності.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Як вбачається з позовної заяви, підставою для звернення ОСОБА_2  з позовом до суду стало те, що при обчисленні розміру страхових виплат ВО «Кривбасруда»  невірно визначив базову заробітну плату без застосування коефіціентів реального росту заробітної плати,  що потягло в подальшому невірне нарахування і виплату щомісячних страхових сум, як з боку підприємства, так і з боку Відділення Фонду, яке здійснювало й здійснює їх перерахунок та виплату позивачу з моменту передачі його особової справи.

Відповідно до  п. 4 постанови Кобінету Міністрів України №276 від 26 травня 1992 року  «Про заходи виконання постанови Верховної ради України від 29 квітня 1992 року «Про підвищення соціальних гарантій для населення» при визначенні розміру відшкодування шкоди у випадках трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, які призначатимуться після 01 травня 1992 року, середньомісячний заробіток обчислюється за три чи дванадцять місяців, що передували каліцтву або встановленню втрати працездатності.

Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 15.09.1993 року позивачу було встановлено 80% втрати профпрацездатності починаючи з 15.09.1993 року (а.с. 14) в зв`язку з отриманою травмою внаслідок нещасного випадку  22.04.1993 року, а тому відповідачем ВАТ «Кривбасзалізрудком»  правомірно взято для розрахунків середню заробітну плату ОСОБА_2 за  три календарні місяці його праці до квітня 1993 року.

Відповідно до п.28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я,  пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23.06.1993 року в редакції (зі змінами, внесеними Постановою  Кабінету Міністрів України № 492 від 18.07.1994 року), яка діяла на момент виникнення даних правовідносин, перерахування розміру  відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу) проводилось у разі підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств, а також заробітної плати відповідно до колективного договору.

При зростанні тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві з метою збільшення їх частки в середньомісячній заробітній платі в межах встановленого фонду споживання, при якому змінювалась лише структура заробітної плати (одночасно зменшувалися інші складові заробітної плати без зміни її загального розміру), не передбачено підстав для проведення перерахування щомісячних страхових виплат на коефіцієнт росту посадових окладів і тарифних ставок, що витікає з положень нормативно-правових актів, діючих на час виникнення спірних правовідносин, якими визначено порядок нарахування та перерахунку сум відшкодування шкоди працівникові у зв’язку  із ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків.

Отже, госпрозрахункові підприємства, виходячи із своїх фінансових можливостей самостійно визначають зростання коефіцієнтів тарифних ставок (посадових окладів) та терміни їхнього запровадження відповідно до фінансових можливостей та граничного розміру коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів, вказаних в Постановах КМУ за погодженням із профспілковими  органами підприємства, що відповідно відзначалося в Спільних Постановах адміністрації та профспілкових організацій, які встановлювали розмір підвищення тарифних ставок та посадових окладів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач – ВАТ «Кривбасзалізрудком», відповідно до наказів по підприємству, в межах своїх повноважень та, виходячи  із своїх фінансових можливостей, визначив розмір коефіцієнтів зростання тарифних ставок і посадових окладів.

Так, згідно з Постановою КМУ  від 20.10.1994 року № 449 тарифні ставки збільшені  у 2 рази без збільшення заробітної плати працюючих, а в 1995 році тарифні ставки взагалі не збільшувались, що встановлено  висновком  судово-бухгалтерської експертизи  №510 від 22.11.1999 року.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції перерахував розмір середньої заробітної плати позивача та  призначені йому підприємством суми відшкодування шкоди  на коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів), не звернувши уваги на доводи представника відповідача ВАТ «Кривбасзалізрудком» про те, що після введення договірної заробітної плати ідеального підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві фактично не проводилось у зв”язку з тим, що при підвищенні тарифних ставок мінялася структура заробітної плати.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про правильність застосування ВАТ «Кривбасзалізрудком» розміру середньої заробітної плати позивачу для розрахунку розміру страхових виплат та відсутність в зв`язку з цим підстав для перерахування розміру страхових виплат із розрахунку середньої заробітньої плати із застосуванням  коефіцієнтів реального росту заробітної плати при перерахунку робітникам сум втраченого заробітку у зв’язку з ушкодженням здоров’я, починаючи з 15.09.1993 року до часу передачі особової справи до Відділення Фонду, та вважає, що підстав для перерахунку страхових виплат та встановлення нового розміру страхових виплат  немає.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню на підставі п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України в зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального права, з ухваленням  нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат”, Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості по щомісячним (страховим) виплатам відшкодування шкоди та  компенсації утрати частини відшкодування шкоди (доходів) у зв`язку з порушенням строків виплати.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 3,4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити.

Рішення Жовтневого  районного суду м. Кривого Рогу від 14 грудня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат”, Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості по щомісячним (страховим) виплатам відшкодування шкоди та  компенсації утрати частини відшкодування шкоди (доходів) у зв`язку з порушенням строків виплати відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку  протягом двадцяти днів з дня набрання ним  законної сили.

Головуючий: (підпис)

Судді:          (підписи)

Згідно з оригіналом.