Справа № 22-723\2006 рік                                              Головуючий у 1 інстанції  Троян Л.Г.

Категорія   5                                                                                       Доповідач Кочегарова Л.М.

УХВАЛА Іменем України

4   липня   2006   року   колегія   судців   судової  палати   у   цивільних   справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого   Кочегарової Л.М.

суддів Кучерявої В.Ф., Трушкова М.М.

при секретарі Стрілецькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи -ОСОБА_4 ОСОБА_5, Краснівська сільська рада, Волноваська державна нотаріальна контора про визнання доручень недійсними і визнання права власності за апеляційною скаргою позивача на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 17 травня  2006 року,

встановила:

У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

Посилався на те, що 1 червня 2004 року померла його мати ОСОБА_6 Після її смерті відкрилася спадщина на земельний пай площею 6,9 га. Він є інвалідом першої групи і через це своєчасно не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Просив надати йому додатковий час на прийняття спадщини після смерті матері.

У жовтні 2005 року позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати поважними причини пропуску ним строку для звернення до суду, визнати недійсними довіреності видані 13 березня 2000 року ОСОБА_6 на ім"я ОСОБА_7, договори дарування жилого будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 та земельної частки (паю) від 16 березня 2000 року на ім"я ОСОБА_2., визнати поважною причину пропуску строку на прийняття спадщини, визнати за ним і ОСОБА_2. право власності в рівних частках на зазначений будинок та земельну частку (пай).

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 17 травня 2006 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права. Вважає, що суд дав неправильну оцінку зібраним по справі доказам, не врахував, що його матір не могла підписати документи через поганий зір, запис в книзі реєстрації сільської ради про видачу довіреності зроблена пізніше, чим сама довіреність, при оформленні довіреності порушені вимоги законодавства про нотаріат.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, який підтримав    апеляційну скаргу, заперечення відповідачки, яка просила рішення залишити без зміни,  дослідивши

матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія судців вважає, що   апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об"єктивно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, поясненням сторін, свідків, наданим та безпосередньо дослідженим в суді письмовим доказам дав належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову, оскільки позивач не надав доказів, які є підставою для задоволення його позовних вимог і визнання довіреностей та договорів недійсними.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_6 на підставі свідоцтва від 8 грудня 1988 року була власницею колгоспного двору по АДРЕСА_1. Згідно сертифікату ОСОБА_6 мала право на земельну частку (пай) площею 6,9 умовних кадастрових га в КСП "Нива". 13 березня 2000 року секретарем Краснівської сільської ради були посвідчені довіреності від імені ОСОБА_6, яка уповноважувала ОСОБА_7 подарувати дочці ОСОБА_2., що проживала разом з нею, зазначений будинок та земельну частку (пай), площею 6,9 умовних кадастрових га. 16 березня 2000 року Волноваською державною нотаріальною конторою посвідчені договори дарування цього майна ОСОБА_2. 16 січня 2001 року помер ОСОБА_7, а 1 червня 2004 року -ОСОБА_6

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що його мати не мала наміру подарувати належний їй будинок ОСОБА_2. спростовуються наданими доказами і, зокрема, довіреністю від її імені виданої ОСОБА_7, з якої вбачається, що вона довіряла йому провести відчуження майна на користь відповідачки.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_2. зазначала, що у зв"язку із погіршенням стану здоров"я її матері вона в 1993 році поселилася до неї у будинок, де вони проживали разом до смерті матері. В цей час вона працювала у АДРЕСА_2. За бажанням матері в 2000 році були оформлені довіреності та документи на дарування будинку та земельної частки (паю) на її ім"я.

Ці обставини підтверджуються довідкою Красвівської сільської ради, довідкою з місця роботи відповідачки, поясненнями свідків, реєстром сільської ради про посвідчення довіреностей (а.с.35,37,87).

Як вбачається із справи, договори дарування від 16 березня 2000 року посвідчені нотаріально, підписані довірителем ОСОБА_6 та обдарованою ОСОБА_2.(а.с.17-18). Встановлено, що відповідачка прийняла в дар майно згідно з договорами.

ОСОБА_1 не надав ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду доказів того, що довіреності від імені ОСОБА_6 підписані іншою особою і мати не мала наміру їх видавати.

Посилання на те, що ОСОБА_6 не могла підписувати документи через поганий зір та малограмотність спростовуються поясненнями свідків, довідкою лікаря про стан здоров"я ОСОБА_6

Не погоджуючись з рішенням, позивач посилався на те, що договори дарування будинку та земельної частки (паю) підписувалися сторонами не одночасно. Однак ОСОБА_1 не наведено передбачених законом підстав, для визнання договорів недійсними саме у зв"язку з такими обставинами.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не є підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. З08 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційний суд прийшов до висновку, що рішення суду є законним і обгрунтованим, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила :

апеляційну скаргу   ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 17 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання чинності шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.