Головуючий у 1 інстанції Чмель О.Л. Доповідач Баркова Л.Л.
Справа № 22ц-822/2006 Категорія 43
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2006 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Баркової Л.Л.
суддів Трушкова М.М., Кучерявої В.Ф.
при секретарі: Долговій С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Кредитний Союз „Азовська кредитна компанія " про захист прав споживача, розірвання договору, відшкодування понесених збитків, моральної шкоди
на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 6 червня 2006 року
встановила :
У жовтні 2005 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання договору, відшкодування понесених збитків і моральної шкоди, заподіяної їй у зв'язку з порушенням відповідачем ОСОБА_2 вимог законодавства про захист прав споживачів.
Вказувала на те, що 13 вересня 2005 року для купівлі пральної машини та холодильника вона з Азовською кредитною компанією заключила кредитний договір на суму 4294 грн. строком на 12 місяців. 24 вересня 2005 року відповідач доставив їй пральну машину з дефектами на корпусній передній панелі. Після звернення до відповідача за захистом своїх прав, останній пообіцяв замінити пральну машину, а потім відмовився, розірвав тільки договір купівлі продажу холодильника, повернувши кредитному союзу його вартість.
Просила стягнути з відповідача понесені збитки та відшкодувати моральну шкоду.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя 6 червня 2006 року позов задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу пральної машини „Електролюкс 1000" між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Зобов'язано ОСОБА_1 повернути пральну машину „Електролюкс 1000" ОСОБА_2, а останнього прийняти вказаний товар. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 2807 грн.39 коп., моральної шкоди 3000 грн.; на користь держави судовий збір 59 грн.50 коп.; на користь Державного підприємства „Судовий інформаційний Центр" витрати на інформаційно технічне забезпечення 30 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати . відмовити ОСОБА_1 в позові, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, недоведено обставини, що мають значення для
справи, які суд вважав встановленими, порушено норми матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення відповідача, його представника ОСОБА_3, які просили апеляційну скаргу задовольнити, позивачку, її представника, адвоката ОСОБА_4., які просили її відхилити, представника кредитного союзу Сьоміну М.П., дослідивши матеріали справи в межах апеляційною оскарження, колегія суддів вважає , що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд дійшов до висновку про те, що приватним підприємцем, відповідачем ОСОБА_2 порушено права споживача ОСОБА_1, якій продано пральну машину неналежної якості, без падання інформації про товар та документів, без доставки товару до місця проживання позивачки, чим останній спричинено збитки, матеріальну і моральну шкоду.
Цей висновок суду є правильним і підтвердженим дослідженими в судовому засіданні доказами, які надані сторонами.
В рішенні суду ці докази наведені і відповідно до вимог ст. 57 ЦПК України їм дана належна правова оцінка.
Як встановлено судом, у вересні 2005 року між позивачкою і відповідачем ОСОБА_2 в приміщенні торгового комплексу „Ехо" міста Маріуполя була досягнута усна умова, згідно з якою останній пообіцяв продати їй і доставити за місцем проживання пральну машину „Електролюкс" на 1000 оборотів, вартістю 2370 грн. та холодильник „Атлант" 2712, вартістю 2080 грн. про що видав направлення в Азовську кредитну компанію для оформлення кредиту. /а.с.27/
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, виданого відповідачу 7 березня 2002 року останній є суб"єктом підприємницької діяльності - фізичною особою.
За кредитним договором №НОМЕР_1 відповідач одержав в Азовській кредитній компанії суму наданого позивачці кредиту в розмірі 4294 гривні для продажу зазначеного товару. За користування кредитом позивачка зобов'язалася сплачувати 0,133 відсотка від суми кредиту за кожний день користування, зробивши перший внесок 500 грн./а.с.3,4/
Із пояснень позивачки вбачається, що пральну машину і холодильник вона в торговому залі не оглядала у зв"язку з їх відсутністю, інформацію про товар, або документи на нього від відповідача не одержувала, останній пообіцяв доставити їй пральну машину „Електролюкс" та холодильник „Атлант" за місцем її проживання. 24 вересня 2005 року до під"їзда будинку НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, де вона проживає в квартирі НОМЕР_3, відповідач завіз пральну машину, яку залишив у заводській упаковці. Документів на неї не передавав, актів про передачу не складав. За допомогою сусідів вона занесла її в квартиру, зняла упаковку і виявила дефекти на корпусі передньої панелі, про що зразу повідомила відповідача. В той же день останній оглянув товар, пообіцяв замінити пральну машину і доставити холодильник, якого не виявилось на складі. Але потім відмовився і вона вимушена була заявити про розірвання договору купівлі-продажу товару.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка купувала у відповідача пральну машину „Електролюкс 1010" належної якості, а не ту яка у неї знаходиться в квартирі є безпідставними і спростовуються матеріалами справи, а саме:
зверненням позивачки в день виявлення дефектів товару до продавця, відповідача по справі, з проханням замінити товар або розірвати договір купівлі-продажу,
оглядом відповідача пральної машини за місцем проживання позивачки,
зверненням позивачки до державних, та громадських організацій за захистом порушених відповідачем її прав споживача ,
поясненнями відповідача в судових засіданнях місцевого суду, де він не заперечував проти продажу позивачці пральної машини, яка знаходилася у неї і яку він оглядав за місцем її проживання.
Із пояснень відповідача в апеляційному суді вбачається, що він одержував від Азовської кредитної компанії зазначену суму грошей за продаж позивачці холодильника та пральної машини, що холодильника на складі не виявилося, а пральну машину в заводській упаковці було доставлено позивачці до під"їзда , який вважає жилищем ОСОБА_1, що в день доставки пральної машини оглядав її в квартирі позивачки і бачив на корпусі пошкодження, обіцяв останній замінити корпус або саму машинку, акт про передачу товару позивачці не складав, документи, які знаходились в машинці не оглядав.
Посилання відповідача на кредитну накладну від 13 вересня 2005 року, як на доказ одержання позивачкою пральної машини „Електролюкс-1010" є неспроможними, оскільки встановлено і це не заперечується відповідачем, що зазначена накладна була виписана ним для отримання кредиту. Більш того зі змісту кредитної накладної вбачається, що до неї внесені недостовірні відомості щодо одержання позивачкою проданого товару.
Відповідно до положень ст. 17 Закону України „Про захист прав споживачів /ред. 1991р./, продавець звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкоду заподіяно з вини самого споживача внаслідок порушення ним встановлених правил користування, зберігання чи транспортування товару або дії непереборної сили.
Доказів про те, що дефекти товару виникли внаслідок вини позивачки, порушення нею правил користування ним або його зберігання відповідачем не надано.
Посилання відповідача на те, що суд відмовивши в призначенні судово товарознавчої експертизи не встановив причину утворення дефектів є безпідставними, оскільки відповідач не заперечував, що виявлені дефекти не відносяться до заводських, а виникли внаслідок вини позивачки, яку ним не доведено.
Згідно з положеннями ст. 14 Закону України „Про захист прав споживачів" /ред.1991р./, в разі придбання товару неналежної якості споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.
Як вбачається із пояснень представника Азовської кредитної компанії та довідки від 25 травня 2006 року про сплату виплат за кредитним договором , позивачка зазнала збитки в розмірі 2807 грн.39 коп./4814.39-2007.00/
Тому посилання відповідача на те, що суд нібито поклав на нього зобов"язання перед кредитним союзом є безпідставними і суперечать вимогам закону.
З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про право позивачки на розірвання договору купівлі продажу пральної машинки та відшкодування збитків.
Між тим, суд першої інстанції помилково зазначив в рішенні суду про продаж позивачці пральної машини „Електролюкс 1000".
Наявність зазначеної в рішенні суду марки пральної машини відповідачем заперечується.
Із наданих позивачкою апеляційному суду технічних документів по експлуатації машинки, які знаходилися в упаковці і виконані на іноземних мовах, та товарного ярлика вбачається, що відповідачем продано позивачці пральну машину „Електролюкс 1005".
Таким чином колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду в частині розірвання договору купівлі продажу і повернення відповідачу пральної машини „Електролюкс 1000"
При визначені розміру відшкодування моральної шкоди судом першої інстанції враховувалися обставини справи і характер правовідносин.
Доводи апеляційної скарги не приводять судову колегію до висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які є підставами до скасування або зміни оскаржуваного судового рішення. З урахуванням викладеного,
Керуючись ст.ст. 303,307, 309 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 6 червня 2006 року в частині розірвання договору купівлі продажу пральної машини „Електролюкс 1000" між ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_1 та зобов'язань повернути ОСОБА_1 пральну машину „Електролюкс 1000" ОСОБА_2, а останнього прийняти вказаний товар, - змінити.
Розірвати договір купівлі продажу пральної машини „Електролюкс 1005" між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зобов"язавши ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 пральну машину „Електролюкс 1005"
В решті частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржено у двомісячний строк з дня набуття чинності шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.