Справа № 22ас/2366  Головуючий у 1-ій інстанції Капустинський М.М.

Категорія 38                                              Доповідач Матюшенко І.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

7 вересня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого Матюшенка І. В.

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.

при секретарі Кульчицькій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації (далі-управління праці) на рішення Овруцького районного суду від 7 грудня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці, Овруцького об'єднаного міського військового комісаріату (далі-Овруцький військкомат), Житомирського обласного військового комісаріату (далі-облвійськкомат) та обласного центру з нарахування і виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації (далі-Центр) про стягнення невиплачених коштів,

встановив :

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути на його користь з відповідачів 18386 грн. 80 коп. в якості щомісячної грошової допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та доплати до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території посиленого радіоактивного контролю. Також просив зобов'язати відповідачів у подальшому виплачувати йому вказані кошти в розмірах, передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ). На обгрунтування позову зазначав, що такі виплати проводилися йому з 1 жовтня 2002 року по 31 жовтня 2005 року у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836, що протирічить в частині розміру цих виплат положенням ст. ст. 37, 39 Закону № 796-ХІІ.

Рішенням Овруцького районного суду від 7 грудня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені щодо управління праці, Овруцького військкомату та облвійськкомату. У задоволенні позову до Центу відмовлено за безпідставністю.

У поданій апеляційній скарзі управління праці просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції при визначенні розміру щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст. 37 Закону № 796-ХІІ) та доплати непрацюючим пенсіонерам (ст. 39 Закону № 796-ХІІ) виходив з положень вказаних статей Закону.

Проте,  такий висновок суду першої інстанції є помилковим.

Відповідно до ст. 63 Закону № 796-ХІІ фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Статтею 62 Закону № 796-ХІІ передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Конкретні розміри всіх доплат, передбачених Законом № 796-ХІІ, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 2 6 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням можливостей видаткової частини Державного бюджету України. Саме в таких розмірах позивачу виплачувалася грошова допомога в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та доплата до пенсії особі, яка проживає на території посиленого радіоактивного контролю (а.с.5). Отримання вказаних доплат у таких розмірах не заперечується позивачем.

За таких обставин, коли суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, проте неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати судове рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині постанову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд,

постановив :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації задовольнити.

Рішення Овруцького районного суду від 7 грудня 2005 року в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

У решті рішення залишити без зміни.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий      Судді