1-125/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    22 січня 2008  року                                                           місто Вінниця

Ленінський районний суд м. Вінниці в складі:

головуючого судді Ковальчук Л. В.,

при секретарі Свірінь І.М.,

за участю прокурора Курбатової І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця             м. Кокчетав, Казахстан, росіянина, громадянина Росії, з  середньою освітою,   одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимого

у скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Влітку 2007 року  ОСОБА_1 придбав у невстановленої слідством жінки пенсійне посвідчення інваліда ІІ групи №НОМЕР_1, видане на його прізвище  за 100 гривень, з метою подальшого використання для безкоштовного проїзду в громадському транспорті. Усвідомлюючи, що вказане посвідчення є підробленим  ОСОБА_1 використовував посвідчення для безкоштовного проїзду в місті Вінниці, однак 09.10.2007 року під час пред'явлення документів в трамваї №223, який слідував за маршрутом №1 “Залізничний вокзал - Електромережа” в напрямку Електромережі на зупинці “Дачна”, контролерами Вінницького трамвайно-тролейбусного управління Приймаком В.М., Ткачуком А.М., Головською О.І. було вилучено у ОСОБА_1 вказане посвідчення. Згідно висновку експерта № 528-П від 26.11.07 р. в пенсійному посвідченні на ім'я ОСОБА_1 №НОМЕР_1: відтиск печаток та штампів нанесені не печаткою та штампом “Пенсійного фонду України”, зразки яких були надані на дослідження в якості порівняльного матеріалу.     

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, вину у скоєнні інкримінованого йому злочині при зазначених вище обставинах визнав повністю, суду пояснив,  що він тричі використовував посвідчення для безкоштовного проїзду в транспорті, але в скоєному   щиро розкаюється та просить суд суворо його не карати.

Враховуючи думку учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. 

Дії ОСОБА_1, досудовим слідством  вірно кваліфіковані за         ч. 3 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_1 раніше не судимий           (а. с. 27), вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, за місцем проживання характеризується задовільно (а. с. 31), на обліку у Вінницькій обласній психіатричній лікарні, Гніванській районній лікарні №1 та у Тиврівській центральній районній лікарні не перебуває    (а. с. 28- 30).

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України та ст. 65 КК України суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень в дохід держави.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді  підписки  про невиїзд до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Речовий доказ - пенсійне посвідчення №НОМЕР_1, видане на ім'я ОСОБА_1, який зберігається в матеріалах справи  залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Копія вірна.

Суддя: