Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-4189/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Широкоряд Р.В.
Доповідач Письменний О. А.
ПОСТАНОВА
Іменем України
06.05.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді : Єгорової С.М.
суддів: Письменного О.А., Чельник О.І.,
розглянула в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного Фонду України в м. Світловодську на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в м.Світловодську про визнання бездіяльності управління протиправною, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
Встановила :
26 листопада 2009 року позивач звернувся в суд з позовом про визнання бездіяльності управління протиправною, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу, про поновлення строку звернення з позовом в суд.
Зазначав, що має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії відповідачем протиправно не нараховувалося та не виплачувалося, просив поновити строк звернення з позовом до суду, зобов'язати відповідача здійснити відповідні перерахунки з 01 січня 2006 року та в подальшому на весь період порушення його прав.
Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2009 року позов задоволено частково. Суд дійшов висновку, що порушене право підлягає захисту та визнав незаконною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року в подальшому на період, протягом якого позивач має право на вказану надбавку до пенсії. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову, ухвалену з порушенням норм права. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено, проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано і правові підстави для проведення такого перерахунку відсутні. Суд не вказав кінцевої дати проведення перерахунку пенсії.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Посилання в апеляційній скарзі щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема ч. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а ч. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом.
Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
У справі „Кечко проти України” Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Відповідно до ст. 100 КАС України (в редакції на час розгляду справи судом) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач наполягав на застосуванні строку позовної давності.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інш. проти Великобританії»рішення від 22.10.1996р., «Девеер проти Бельгії»рішення від 27.02.1980р.).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що до правовідносин, пов’язаних з нарахуванням та виплатою пенсії, строк позовної давності не застосовується, проте погодитися з таким висновком суду не можна. Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Таким чином, строк давності звернення до суду не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій. В спірних правовідносинах підвищення до пенсії не було нараховане пенсійним органом, а відтак висновки суду першої інстанції щодо не застосування вимог ст..99 КАС України є помилковими.
Позивач просить визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо нездійснення перерахунку та виплаті підвищення до пенсії. Порушення прав позивача відбувалося періодично –кожного місяця, починаючи з 09.07.2007, а тому у нього було достатньо можливостей для своєчасного звернення до суду. Доводи позивача щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Наведене свідчить, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду відсутні.
Крім того, суд помилково не вказав кінцеву дату, по яку слід провести перерахунок. Висновок суду про зобов’язання відповідача нараховувати підвищення до пенсії в подальшому не ґрунтується на законі, оскільки захисту підлягає вже порушене право (ст.104 КАС України), а не те, яке може бути порушено в майбутньому. Оскільки позивачу підвищення до пенсії не виплачувалось по час розгляду справи в суді першої інстанції, що відповідачем не оспорюється, та виходячи з меж заявлених позовних вимог, то перерахунок пенсії слід робити по час ухвалення постанови суду, тобто по 28 грудня 2009 року.
Позивач звернувся до суду 26 листопада 2009 року , а тому, враховуючи річний строк звернення до суду, його права підлягають захисту з 26 листопада 2008 року і задоволенню підлягають позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії в межах річного строку звернення до суду та в межах заявлених позовних вимог, тобто за період з 26 листопада 2008 року по 25 грудня 2009 року.
Суд помилково задовольнив позовні вимоги щодо перерахунку та виплати підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 25 листопада 2008 року включно і за цей період в позові слід відмовити.
За таких обставин постанову суду не можна визнати законною і обґрунтованою тому вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. 207 КАС України колегія суддів, -
Постановила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську задовольнити частково.
Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2009 року скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 26 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 28 грудня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - протиправною.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Світловодську Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 26 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 28 грудня 2009 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 на відшкодування сплаченого судового збору 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча суддя:
судді: