Справа № 4-37/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

05 лютого 2011 року02 лютого 2011 року Кіровський райони суд м.Дніпропетровська у складі:

        Головуючого-судді      - Казака С.Ю.

        при секретарі               - Бабка Г.Г.

        за  участю прокурора  - Литвиненко О.С.                                                                           

        скаржників                   - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову слідчого прокуратури Кіровського району м.Дніпропетровська Казанцева С.А. від 27 серпня 2010 року про порушення кримінальної справи №65109057 відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

        До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла зазначена скарга, в обгрунтування якої скаржники посилаються на те, що постанова є незаконною, оскільки порушена по двом фактам не пов’язаних між собою начебто скоєних злочинів, відносно двох осіб, які є не є співучасниками. В постанові про порушення кримінальної справи в частині тверджень наявності ознак складу злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, не вказано яким чином встановлено характер та тяжкість ушкоджень, в той час, як відповідно до ст.76 КПК України для встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень необхідно в обов’язковому порядку призначати експертизу. Також посилаються на те, що існують протиріччя між поясненнями понятих та даними, викладеним в постанові відносно часу та місця вчинення нападу ОСОБА_1 на працівників податкової міліції, не доведено факт події злочину. Тобто оскаржувана постанова не відповідає вимогам ч.2 ст.94 КПК України в частині наявності даних, що вказують на існування ознак злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КПК України.

        В судовому засіданні скаржники скаргу підтримали та посилаючись на викладені в ній доводи, просив задовольнити останню.

        Прокурор проти задоволення скарги заперечував, зазначивши, що постанову про порушення кримінальної справи винесено відповідно до вимог ст.ст.94,98 КПК України, при наявності достатніх приводів та підстав для її порушення.

        Перевіривши викладені в скарзі доводи, заслухавши пояснення скаржників, прокурора, вивчивши матеріали кримінальної справи на підставі яких було прийняте рішення про порушення остатньої, суд приходить до наступного.

        Відповідно до ст.94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

       Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

        Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.

        Відповідно до ч.15 ст.236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

        Як вбачається з оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи №65109057 остання була порушена 27.08.2010 року слідчим прокуратури Кіровського району м.Дніпропетровська Казанцевим С.А. за наслідками розгляду матеріалів відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ознаками складу злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України. Підставою для порушення кримінальної справи згідно постанови стало те, що 27.08.2010 року при проведенні працівниками податкової міліції обшуку по АДРЕСА_1 на підставі постанови Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 27.08.2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 намагались перешкодити проведенню обшуку в приміщенні, втекти разом з документами, а також вчинили опір –активну фізичну протидію працівникам податкової міліції, що знаходились при виконанні службових обов’язків, внаслідок чого ОСОБА_2 умисно заподіяв побої та тілесні ушкодження працівнику податкової міліції ОСОБА_4, а ОСОБА_1 –працівнику податкової міліції ОСОБА_5, які перешкоджали укриттю документів.   

        В матеріалах дослідчої перевірки, на підставі яких було прийняте рішення про порушення кримінальної справи містяться рапорти працівників ВПМ ДПІ в Кіровському районі м.Дніпропетровська Дехтяр С.С., Беккер А.Л., Павлюк Е.В., що приймали участь у проведенні обшуку з приводу вчинення перешкод в проведенні обшуку та фізичного опору ОСОБА_1 та ОСОБА_2; пояснення з цього приводу працівників ВПМ ДПІ в Кіровському районі м.Дніпропетровська ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також понятих, що були присутні при проведенні обшуку ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

       Також в матеріалах дослідчої перевірки міститься довідка №2437 10 міської клінічної лікарні від 27.08.2010  року, з якої вбачається, що 27.08.2010 року в 19-50 г. ОСОБА_5 звернувся до прийомного відділення лікарні зі скаргами на біль в правій половині грудної клітини та йому встановлено діагноз: закрита травма грудної клітини, ушиб правої половини грудної клітини.

        Із довідки, виданої прийомним відділенням швидкої медичної допомоги вбачається, що 27.08.2010 року ОСОБА_4 звертався за медичною допомогою та йому встановлено діагноз: закрита травма живота.      

        З урахуванням досліджених матеріалів, на підставі яких було прийняте рішення про порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість викладених в скарзі доводів та вважає, що оскаржена постанова винесена з дотриманням вимог ст.ст.94,97,98 КПК України, компетентною особою, при наявності достатніх приводів та підстав для її порушення, які знайшли своє відображення в тексті постанови, з зазначенням її подальшого спрямування.

        Посилання скаржників на не проведення експертизи щодо встановлення тяжкості тілесних ушкоджень на момент порушення кримінальної справи, з посиланням на ст.76 КПК України, суд вважає безпідставними, оскільки експертиза є слідчою дією та може бути призначена та проведена лише після порушення кримінальної справи.   

        Крім того, постанова від 27.08.2010 року раніше вже тричі була предметом оскарження при розгляді скарг адвоката ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та скарги ОСОБА_1, заявлених з тих саме підстав, що і розглядаєма скарга (справи №4-734/2010, №4-852/2010, №4-953/2010)) та по яким Кіровським районним судом м.Дніпропетровська було винесено постанови про відмову в задоволенні скарг та скасування постанови від 27.08.2010 року, які залишені без змін ухвалами апеляційного суду Дніпропетровської області.

        Доводи скарги, які не заявлялись в попередніх скаргах та не були предметом дослідження при їх розгляді, щодо порушення справи по двом фактам не пов’язаних між собою начебто скоєних злочинів, відносно двох осіб, які є не є співучасниками, а також щодо існування протиріч між поясненнями понятих та даними, викладеним в постанові відносно часу та місця вчинення нападу ОСОБА_1 на працівників податкової міліції, суд не вважає такими, що свідчать про незаконність оскаржуваної постанови та про відсутність приводів та підстав для порушення кримінальної справи, оскільки вказані питання можуть бути вирішені під час провадження досудового слідства.

        Так, у відповідності до ч.3 ст.26 КПК України питання про об'єднання і виділення справ проводиться за постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або за ухвалою чи постановою суду.

Таким чином, вказане питання може бути вирішено слідчим під час провадження досудового слідства.

        Також під час провадження досудового слідства, у відповідності до ст.64 КПК України, підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

        Доводи скарги щодо незаконного вилучення працівниками податкової міліції особистих речей ОСОБА_2 під час проведення обшуку 03.09.2010 року виходять за межі предмету розгляду щодо з’ясування наявності приводів і підстав для винесення оскаржуваної постанови, а тому у відповідності до ч.15 ст.236-8 КПК України не підлягають перевірці при розгляді даної справи.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94,97,98,236-7,236-8 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

        В задоволенні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування постанови слідчого прокуратури Кіровського району м.Дніпропетровська Казанцева С.А. від 27 серпня 2010 року про порушення кримінальної справи №65109057 відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України – відмовити.

        Копію постанови направити особам, які подали скаргу, прокурору, слідчому в проваджені якого перебуває кримінальна справа.

        Матеріали кримінальної справи №65109057 направити прокурору Кіровського району м.Дніпропетровська для організації подальшого досудового слідства.

        На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.

                 Суддя                                                                                                С.Ю. Казак