копія
Справа 11-339/11, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Трембач О.Л.
Категорія: ст.ст.15 ч.2, 115 ч.1, 185 ч.2КК України Доповідач Лінник П.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.05.2011 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого –судді Лінника П.О.,
суддів Козачка С.В., Матущака М.С.,
з участю прокурора Гаврилюк І.О.,
захисника ОСОБА_1,
потерпілої ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 21 лютого 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 21 лютого 2011 року
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новоград –Волинський Житомирської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
- 20.03.2006 року Хмельницьким міськрайонним судом за ст.ст.186 ч.1, 186 ч.2, 187 ч.1 КК України на 4 роки позбавлення волі, -
засуджено за:
- ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі;
- ст.185 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено 8 років 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахується з 21 лютого 2011 року, зараховано час перебування під вартою з 28 липня 2010 по 20 лютого 2011 року.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області 557 грн. 28 коп. судових витрат.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_2 2479 грн. 37 коп. матеріальної шкоди, 1924 грн. 91 коп. вартості лікування, 50 000 грн. моральної шкоди та 6 000 грн. витрат на правову допомогу.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишено попередню –утримання під вартою.
Доля речових доказів вирішена у відповідності до вимог ст.81 КПК України.
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він 24.07.2010 року близько 14 години, перебуваючи за місцем свого проживання, в квартирі АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, з метою вбивства ОСОБА_2, знаходячись позаду неї, несподівано обхватив її своєю рукою, зігнутою в ліктьовому суглобі, за шию, після чого стиснувши, утримував протягом 10-15 секунд. В результаті чого ОСОБА_2 втратила свідомість та впала на підлогу. В подальшому ОСОБА_3, з метою вбивства ОСОБА_2, накинув на її шию шнур праски, яким продовжував здушувати її шию протягом 20 секунд, чим заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді крововиливів м'яких тканин шиї, сукон’юнктивальних крововиливів правого та лівого очей; крововиливів м'яких тканин правої навколоочної ділянки, лівої навколо очної ділянки, забою головного мозку легкого ступеню які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1856 від 16.09.2010 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Розпочаті дії направлені на умисне вбивство потерпілої ОСОБА_2, ОСОБА_3 не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 після здушування її шиї рукою та шнуром від праски втратила свідомість. Після чого, ОСОБА_3 таємно викрав у неї золотий ланцюжок вартістю 700 грн., золоті сережки вартістю 1 500 грн., з
сумочки ОСОБА_2 викрав мобільний телефон «Sоnу Егісssоn»моделі К-770i вартістю 1 200 грн., в якому знаходився стартовий пакет «Київстар»вартістю 100 грн., зарядний пристій до мобільного телефону вартістю 40 грн., з гаманця викрав гроші в сумі 80 грн., 20 доларів США, які згідно офіційного курсу Національного банку України гривні до долара США станом на
24.07.2010 року складав 531 грн. 99 коп. за 100 доларів США на суму 106 грн. 40 коп., завдавши ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 3 726 грн. 40 коп.
В поданій апеляції захисник засудженого - адвокат ОСОБА_1 просить вирок в частині призначення покарання змінити, застосувавши ст.69 КК України та призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкціями статей або більш м’яке основне покарання, яке не зазначено в санкціях статей за вчинені злочини та на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання, а також зменшити розмір моральної шкоди з врахуванням вимог розумності та справедливості. При цьому вказує, що судом не встановлено і не мотивовано причини, з яких злочин ОСОБА_3 не доведено до кінця, при цьому застосував надто суворе покарання, не враховано обставини, які пом’якшують покарання. Крім того, зазначає, що у мотивувальній частині вироку не обґрунтовано підстави стягнення розміру моральної шкоди у сумі 50 000 грн.
Засуджений ОСОБА_3 вирок суду не оскаржив.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника на підтримку апеляції, пояснення потерпілої ОСОБА_2 в заперечення апеляції, міркування прокурора про законність і обґрунтованість вироку та про безпідставність доводів апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
з н а х о д и т ь,
що апеляція захисника ОСОБА_1 задоволенню не підлягає за таких підстав.
Суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_3 у вчинені злочинів, передбачених ст.ст.15 ч.2, 115 ч.1, 185 ч.2 КК України при викладених у вироку суду обставинах.
Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений доказами, зібраними та дослідженими в судовому засіданні, в передбаченому законом порядку і не оскаржується як самим засудженим, так і прокурором.
Так, потерпіла ОСОБА_2 показала, що 24 липня 2010 року біля 11 год. їй зателефонував ОСОБА_3 і повідомив, що хоче частково повернути борг, а саме 200 грн. та попросив, щоб вона приїхала до нього додому. Про розмову з ОСОБА_3 вона повідомила свою сестру, після чого поїхала до ОСОБА_3 Прибувши до ОСОБА_3 його мати повідомила, що привезе гроші пізніше і просила зачекати її. Вони з ОСОБА_3 залишились у квартирі. Через деякий час вона почала наполягати, щоб ОСОБА_3 зателефонував до матері та запитав, коли вона приїде, на що мати відповіла, що буде через 5 хв. Знаходячись в квартирі, вони говорили про борг в розписці, яку написав ОСОБА_3, так як він винен їй гроші. Останній повідомив, що вб’є її і зразу ж ззаду схопив її за шию, підняв над підлогою так, що ногами до неї не доставала, внаслідок чого вона втратила свідомість. Прийшовши до свідомості вона побачила праску, яка „носиком” стояла до неї. Потім вона відчула, що у неї дуже болять очі, і коли піднімалася з підлоги її почало нудити. Подивившись у дзеркало побачила, що очі були в крові. Зрозумівши, що сталось, та злякавшись, вона зачинила вхідні двері. Потім хтось подзвонив у двері і запитав чи є ОСОБА_3, на що вона відповіла, що його немає. Далі вона виявила, що з сумочки зникли телефон та гроші, а також і золоті прикраси, які були на ній. Згодом вона пішла до сусідки та попросила викликати таксі. Повернувшись до квартири ОСОБА_3, вона втратила свідомість, а коли прийшла до свідомості одягнула окуляри, вийшла з квартири та пішла до стоянки таксі. Знайшовши вільний автомобіль, вона сіла в нього і назвала адресу сестри, яка вже викликала швидку та міліцію.
Свідок ОСОБА_4 показала, що 24.07.2010 року зранку до неї зателефонувала її сестра ОСОБА_2, яка сказала, що їй телефонувала мати ОСОБА_3 і повідомила, що хоче віддати гроші в сумі 200 грн. Біля 14 год. вона телефонувала до сестри та повідомила, що знаходиться у ОСОБА_3 і чекає матір останнього, оскільки вона поїхала за грошима. Біля 16 год. і до 19 год. вона телефонувала до сестри, але її телефон був відключений. Коли вона підійшла до вікна, то побачила, що у двір будинку заїжджає таксі і таксист допомагає ОСОБА_2 вийти з автомобіля та дійти до квартири. Потім сестрі стало погано і вона викликала швидку і міліцію, а потім помітила, що у неї на шиї були сліди удушення і очі залиті кров’ю. ОСОБА_2 розповіла як ОСОБА_3 душив її та викрав речі.
Аналогічні показання дали і свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Свідок ОСОБА_8 показала, що 24.07.2010 року вона їздила зі знайомими в с. Зіньків і її син повідомив, що до нього прийде ОСОБА_2 Повернувшись, вона побачила, що у квартирі був безлад. Сусідка сказала, що до неї приходила ОСОБА_2 і просила викликати таксі, а також говорила, що ОСОБА_3 її душив. Потім вона телефонувала до ОСОБА_2, але її телефон був вимкнений.
Свідок ОСОБА_9 показав, що він був свідком затримання ОСОБА_3 У той день до нього прийшов ОСОБА_3 і сказав, щоб викликати йому наряд міліції, оскільки він щось зробив із своєю співмешканкою, вони ніби побились чи посварились. Після цього до його будинку приїхали працівники міліції і затримали ОСОБА_3
Із показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що 24.07.2010 року біля 16 –17 год. до неї у двері подзвонила ОСОБА_2 і попросила викликати таксі, а також повідомила, що ОСОБА_3 намагався її задушити, у неї був такий вигляд ніби вона бігла і задихалася.
Свідок ОСОБА_11 показав, що 24 квітня 2010 року біля 15 год. до нього зателефонував ОСОБА_3 і попросив приїхати до нього поговорити. Коли він приїхав до ОСОБА_3, вони вдвох поїхали на залізничний вокзал в ломбард, де останній попросив його здати золоті вироби, так як у нього не було паспорта, за які він отримав гроші та квитанцію і віддав їх ОСОБА_3 Після цього вони поїхали в мікрорайон „Озерна”, де ОСОБА_3 вийшов купити цигарки та не повернувся. У нього в автомобілі останній залишив костюм, тому вирішив заїхати до ОСОБА_3 додому, щоб віддати, а коли подзвонив у двері, йому ніхто не відчинив, але хтось сказав, що ОСОБА_3 немає вдома.
Свідок ОСОБА_12 показав, що 24 липня 2010 року ОСОБА_3 зателефонував до нього з невідомого номеру телефону і сказав, що віддасть борг. В рахунок відшкодування боргу ОСОБА_3 запропонував мобільний телефон „Соні Еріксон”, разом з яким відав і зарядний пристрій до нього.
Сам засуджений ОСОБА_3 свою вину визнав частково та показав, що зустрічався з ОСОБА_2 протягом листопада 2009 р. –червня 2010 р., яка завагітніла від нього та перервала вагітність без його згоди. 24 липня 2010 року він зателефонував до неї та запросив до себе додому. Знав, що його матері не буде вдома. ОСОБА_2 погодилася приїхати до нього. Разом вони сиділи розмовляли та пили каву. Він запитав її чому у неї немає настрою, на що вона відповіла, що у неї є інший хлопець і що їм не слід більше зустрічатися. Потім ОСОБА_2 сказала, що зробила аборт тому, що її до цього схиляла мати та сестра, а також вона сама не хотіла дитину, почала говорити, що не любить його, ображала та кричала. Щоб припинити крик, він схопив ОСОБА_2 за шию та стиснув, від чого вона втратила свідомість. Потім, він взяв праску, накинув на її шию шнур та втік з дому, знявши у потерпілої, яка була без свідомості, золоті прикраси, телефон та гроші, що знаходились у її сумці. Шнуром від праски її не душив, а лише придушив, не обмотуючи шию. Коли він виходив з квартири, то потерпіла лежала на підлозі, обличчя у неї було синім, рот відкритим, а очі привідкриті. Після цього золоті вироби з однокласником він здав в ломбард за 1 000 грн. Далі він поїхав у с. Головчинці, де відпочивав два дні, а потім зателефонував у міліцію та повідомив про скоєні ним злочини.
Об’єктивно вина засудженого підтверджується письмовими доказами, зібраними по справі, якими є:
- копія журналу реєстрації заяв, повідомлень про злочини Летичівського РВ УМВС України в Хмельницькій області (т.1 л.с.16);
- протокол огляду місця події від 29.07.2010 року, в ході якого було виявлено та вилучено праску (т.1 л.с.43-44);
- протокол відтворення обстановки і обставин події від 28.07.2010 року за участю ОСОБА_3, під час якого останній показав як саме та при яких обставинах він намагався вбити ОСОБА_2 та викрав її ювелірні вироби, гроші та мобільний телефон (т.1 л.с.20);
- висновок судово –медичної експертизи №1856 від 16.09.2010 року, згідно якого у громадянки ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів м’яких тканин шиї, субкон’юктивальних крововиливів правого та лівого очей, крововиливів м’яких тканин правої навколо очної ділянки, лівого навколо очної ділянки, забою головного мозку легкого ступеню, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень (т.1 л.с.128-129);
- висновок товарознавчої експертизи №654 т від 06.08.2010 року, згідно якого вартість наданого на дослідження мобільного телефону марки „Sony Ericsson К770і” на вторинному ринку мобільного зв’язку, виходячи із режиму вільного ціноутворення станом на 24.07.2010 року може становити 875 грн., за умови відповідності товарного стану дотримання вимог по експлуатації та його справного технічного стану (т.1 л.с.121-123).
Всім цим доказам в їх сукупності місцевий суд дав належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про повне доведення вини ОСОБА_3 у скоєних злочинах, вірно кваліфікувавши його злочинні дії за ст.ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України як замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, не доведеним до кінця з причин, які не залежали від його волі, за ст.185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Міра покарання ОСОБА_3 призначена у відповідності до вимог ст.65 КК України в межах санкцій закону, за який його засуджено, з врахуванням ступені тяжкості вчинених ним злочинів, особи винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, в тому числі і тих, на які є посилання в апеляції.
З цих підстав доводи, що викладені в апеляції захисника про зміну вироку із застосуванням ст.ст.69 та 75 КК України є безпідставними.
Безпідставними на думку колегії є посилання в апеляції про задоволення цивільного позову потерпілої про стягнення на її користь моральної шкоди.
При цьому колегія суддів вважає, що такі вимоги потерпілої є законними та обґрунтованими, повністю доведеними в судовому засіданні, а при вирішенні розміру морального відшкодування судом дотриманого принципи розумності та справедливості, поскільки під час вчинення ОСОБА_3 злочину, потерпілій було спричинено шкоду її здоров’ю, яке повністю не відновлено до цього часу.
Підстав до зміни вироку суду щодо ОСОБА_3 колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
вирок Хмельницького міськрайонного суду від 21 лютого 2011 року щодо ОСОБА_3 залишити без міни, а апеляцію захисника ОСОБА_1 –без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
суддя апеляційного суду
Хмельницької області П.О. Лінник