Справа № 2а-2624/11

П О С Т А Н О В А  

іменем України

"28" березня 2011 р.суддя Дарницького районного суду м. Києва ЛЕОНТЮК Л.К. розглянувши у порядку  скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ в ДАРНИЦЬКОМУ РАЙОНІ м. КИЄВА про зобов’язання здійснення перерахунку пенсії та стягнення боргу, який виник у зв’язку з неправильним нарахуванням пенсії, суд

                       ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про зобов’язання Управління Пенсійного Фонду в Дарницькому районі м. Києва нарахувати та виплатити щомісячну основну та додаткову пенсію як учаснику ліквідації Чорнобильської катастрофи першої категорії і інваліду ІІ групи, відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 7 96-ХІІ, в якому просив:

-          визнати дії Управління Пенсійного Фонду в Дарницькому районі м. Києва щодо відмови у проведені йому перерахунку пенсії протиправними

-          зобов’язати Управління Пенсійного Фонду в Дарницькому районі м. Києва призначити йому пенсію відповідно до діючого законодавства у розмірі провести перерахунок та виплату йому пенсії не нижче 8 мінімальних пенсії за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75% від встановленої мінімальної пенсії за віком

-          у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, визначеного Законом, перерахунок пенсії здійснювати з дня встановлення нового прожиткового мінімуму

-          провести перерахунок пенсії за період 0 01.01.2007 року при цьому відповідно до ст. ст. 99, 100 КАС України поновити термін звернення до суду і виплатити йому різницю між фактично виплаченою йому пенсією та пенсією, яку він повинен був отримувати як ліквідатор першої категорії та інвалід ІІ групи та виплачувати її постійно.

Ухвалою судді від 28.03.2011 року провадження по даній справі в частині позовних вимог за період часу з 01.01.2007 року по 08.09.2010 року - залишено без розгляду.

Справа розглядається судом в порядку скороченого провадження.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва подали  до суду заперечення на позов, в яких просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, так як він є необґрунтований та суперечить законодавству.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як вбачається з посвідчення, позивач є ліквідатором наслідків Чорнобильської катастрофи першої категорії і перебуваючи на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Дарницькому районі  м. Києва отримує пенсію, як інвалід ІІ групи, у відповідності до ст. ст. 50, 54  ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Основний розмір пенсії позивача на 01.03.2011 року становить 3786,88 грн. дата первинного призначення 27.12.1999 року, загальний стаж 26 років 03 місяців 28 днів.

Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини першої статті 51 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), щомісячна додаткова  пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, що виплачується позивачу, не відповідає розміру, передбаченому  ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як передбачено ст. 53  Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом  28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року   було внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зокрема, текст статті 51 викладено в новій редакції, відповідно до якої, особам, віднесеним  до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року по справі № 1-21/2005 ) пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Зокрема, Конституційний Суд України у рішенні від 09.07.2007 року за № 6рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою Законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних Законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

На підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп /2008 від 22.05.2008 року положення п.28 розділу 2  Закону  України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, втратили чинність як такі, що є неконституційними.

Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом  України рішення про їх неконституційність.

В пункті 2 Постанови від 03.01.2002 року № 1 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком. Вказана Постанова була чинною до 01.09.2008 року .

Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»встановлено , що   особам,   які   постраждали   внаслідок Чорнобильської  катастрофи,  щомісячна  додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю,  відповідно до Закону України  "Про  статус  і  соціальний    захист    громадян,    які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської катастрофи"  виплачується   у   таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб,  які втратили працездатність:  тим, що належать до категорії 2 –15 відсотків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю  позивачу застосуванню підлягають частина перша статті 51 Закону № 796-ХІІ ( в редакції Закону № 230/96-ВР від 06.06.1996 року ), а не Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

При розрахунку  додаткової пенсій, передбаченої статтею 5 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Доводи  представника відповідача про те, що поняття  «мінімальна  пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом, суд вважає  безпідставними. Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини ( мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Тому суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання виплат  в розмірі щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів від мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону № 796-ХІІ, яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивачу слід визначати додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, дії відповідача Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому  районі м. Києва щодо відмови у перерахунку додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, у разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, є протиправними.

             Що стосується вимог про зобов’язання відповідача у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, перерахунок пенсії здійснювати з дня встановлення нового прожиткового мінімуму, то суд вважає, що в цій частині вимоги задоволенню не підлягають.

Так, відповідно до ч. 1 ст.  2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.  Таким чином, неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення  прав позивача в майбутньому.

             Тому необхідно позов задовольнити частково, визнати дії Управління Пенсійного Фонду в Дарницькому районі м. Києва щодо відмови у проведені ОСОБА_1  перерахунку пенсії протиправними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виходячи із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та розміру додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком з 09.09.2010 року.

На  підставі викладеного, ст. 1,3,6,8,17,19, 21, 22, 24,56,113, 152 Конституції України, ст. 48-67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішення Конституційного Суду України № 10-рп /2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст. 9, 11,70, 71, 41, 99, 100, 101,102, 103,159, 160, 163 , 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ в ДАРНИЦЬКОМУ РАЙОНІ м. КИЄВА про зобов’язання здійснення перерахунку пенсії та стягнення боргу, який виник у зв’язку з неправильним нарахуванням пенсії задовольнити частково.

Визнати дії УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ в ДАРНИЦЬКОМУ РАЙОНІ м. КИЄВА щодо відмови у проведені ОСОБА_1 перерахунку пенсії протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва  здійснити перерахунок та виплату щомісячної та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю ОСОБА_1, як  особі  постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи по ІІ групі виходячи із розміру 75% мінімальної пенсії за віком, та державної пенсії не менше 8 мінімальних пенсій за віком з 09.09.2010 року та нараховувати і виплачувати додаткову та щомісячну пенсію виходячи з нових розмірів прожиткових мінімумів постійно.

В частині позовних вимог про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, перерахунок пенсії здійснювати з дня встановлення нового прожиткового мінімуму - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Адміністративного Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою яка її подає до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та у порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 цього Кодексу було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

              СУДДЯ                                                                                               ЛЕОНТЮК Л.К.