Справа №2а-241/07

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2007 року

Октябрський районний суд м.Полтави в складі: Головуючої судді Сороки К.М. При секретарі Сокол К.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавської районної державної адміністрації про визнання противоправною відмови у наданні дозволу   на розробку проекту землеустрою що до зміни цільового призначення земельних ділянок та зобов"язання надати дозвіл,-

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Полтавської районної державної адміністрації про визнання противоправною відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою що до зміни цільового призначення земельних ділянок та зобов'язання надати дозвіл, посилаючись на те,що 22 грудня 2006 року він звернувся з заявою до Полтавської районної державної адміністрації про надання дозволу на зміну цільового призначення нележних йому на праві приватної власності земельних ділянок площею 2,58 га та о,30 га на території Щербанівської сільської Ради з ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ведення особистого селянського господарства надав відповідні документи. І лише 02 лютого 2007 року отримав лист-відповідь від райдержадміністрації про відмову в задоволенні заяви. Полтавська райдержадміністрація посилається на Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів " який набрав чинності з 13 січня 2007 року та у Відповідності до якого до 1 січня 2008 року не допускається зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок ,які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок , виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток(паїв) для ведення особистого селянського господарства.

Просив визнати відмову Полтавської райдержадміністрації у наданні дозволу -противоправною та зобов"язати надати дозвіл.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримав та просив винести рішення на попередньому судовому засіданні.

Представник відповідача Маслівець С.Г. з позовом погодився та просив його задовольнити і винести рішення з підготовчого судового засідання.

Заслухавши сторони .вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача.

Судом встановленого позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ,які розташовані на території Щербанівської сільської Ради Полтавського району площею 2,58 га на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №341430 виданого Полтавською районною державною адміністрацією 23.03.2006 року (а.с 10) та площею0,30 га на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №341429    виданого    Полтавською    районною    державною    адміністрацією

2

23.03.2006 року та зареєстрованих в книзі реєстрації державних актів відповідно під №№010654600064 та 010654600063.

22 грудня 2006 року позивач звернувся до Полтавської райдержадміністрації з заявою і відповідними документами про надання дозволу на зміну цільового призначення зазначених земельних ділянок з "ведення товарного сільськогосподарського виробництва " на " ведення особистого селянського господарства ".

02 лютого 2007 року позивач отримав відповідь за №01-15/354 від Полтавської райдержадміністрації з відмовою в задоволенні заяви в якій йде посилання на Закон України "Про внесення змін до Земельного кодексу України що до заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів" який набрав чинності 13 січня 2007 року .В пі вказаного Закону до 1 січня 2008 року не допускається зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок ,які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ,земельних ділянок , виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток(паїв) для ведення особистого селянського господарства.

Вказана відмова Полтавської райдержадміністрації є неправомірною зі слідуючих підстав.

У відповідності до ст.41 Конституції України , кожен має право володіти користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Ст.316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності ,є право особи на річ, (майно),яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Та у відповідності до ст.319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджаться своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.373 ЦК України та ст. 1 Земельного кодексу України(далі ЗК України) право власності на землю (земельну ділянку) гарантується Конституцією України.

П.З ст.20 Земельного кодексу України передбачена зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку ,що встановлюється Кабінетом Міністрів. України.

Механізм щодо зміни цільового призначення земельних ділянок визначений Порядком, затвердженим Постановою КМУ від 11 квітня 2002 року №502.

Пунктами 2,3.13 вказаного Порядку , зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви з відповідними документами до райдержадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, райдержадміністрація розглядає вказану заяву та дає дозвіл на підготовку проекту відведення земельних ділянок.

В разі прийняття рішення про відмову у зміні цільового призначення земельної ділянки , райдержадміністрація протягом 15 днів письмово повідомляє про це її власника з обгрунтуванням причини відмови.

Позивач звернувся з заявою та пакетом документів до відповідача 22 грудня 2006 року а отримав відповідь лише 02 лютого 2007 року з порушенням 15 денного терміну для розгляду вказаних заяв. Термін розгляду вказаної заяви до 6 січня 2007 року. Коли ще не діяв "мараторій"-заборона на зміну цільового призначення земельних ділянок.

3

Отже позивач мав право на отримання дозволу на зміну цільового призначення земельних ділянок, що знаходяться в його власності і посилання відповідача, на норму Закону, який ще не діяв на 6 січня 2007 року ,є безпідставним та таким, що суперечить існуючому земельному законодавству.

Таким чином відповідачем порушено право позивача, як власника земельних ділянок щодо розпорядження ними..

У відповідності до вищевикладеного Порядку (п. 14) у разі незгоди власника земельної ділянки з рішенням органу виконавчої влади про відмову у зміні її цільового призначення ,спір вирішується у судовому порядку.

Окрім того право на звернення до суду за захистом свого порушеного права та на неправомірні дії органів державної влади встановлено ст.8 Конституції України ,ст.6 КАС України ,ст.50 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" .

Таким чином позивач має право на захист свого порушеного права і держава йому гарантує таке право.

Викладені обставини дають підстави суду для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1

Керуючись ст.6,12,14,70,71,158-160,163 КАС України,ст.8,41 Конституції України.ст.316,319,373 ЦК У країни, ст. 1,20 Земельного Кодексу України,ст.50 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" ,суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити

Визнати відмову Полтавської районної державної адміністрації в наданні ОСОБА_1дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, які знаходяться в його власності- неправомірною.

Зобов"язати Полтавську районну державну адміністрацію надати ОСОБА_1дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок площею2,58 га та 0,30 га розташованих на території Щербанівської сільської Ради за межами населених пунктів, які належать йому на праві власності із "ведення товарного сільськогосподарського виробництва " на "ведення особистого селянського господарства".

На постанову може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження постанови.

Суддя К.М. Сорока.