Справа № 2-0-55/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„07" червня 2007 р. м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Гетьмана Р.А.
при секретарі Михайловій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю , про визнання права власності та права на спадщину, та поділу спадкового майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_1, УОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка за основним позовом ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3та ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю між нею та ОСОБА_5 на протязі з лютого 2002 року по серпень 2006 року, про визнання за нею права спільної сумісної власності на 1/2 частини житлового будинку поАДРЕСА_1, та права на спадщину 1/6 частини цього будинку, а всього права власності на 2/3 цього будинку, виділення їй у натурі житлового будинку по АДРЕСА_1 з виплатою нею відповідачам за основним позовом грошової компенсації за 1/6 частини цього будинку кожній, обом відповідачам по 19470 грн. ОСОБА_1. також вимагає визнати за нею право на спадщину на інше майно: на 1/3 частину автомобіля ВАЗ-21113, 2002 року випуску, д.н. НОМЕР_1, на 1/3 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, а також на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,1021 га та на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,25 га, що знаходяться за цією ж адресою та виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_2 у натурі та визнати за ними право власності: на автомобіль ВАЗ-21113, 2002 року випуску, д.н. НОМЕР_1, на житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 та на дві земельні ділянки за цією ж адресою, площею 0,1021 га та 0,25 га з виплатою ій відповідачами за основним позовом грошової компенсації 1/3 вартості цього майна у сумі 28874 грн. 66 коп. ОСОБА_1. у позові посилається на наступне. Вона з лютого 2002 року почала жити з батьком відповідачок за основним позовом ОСОБА_5 цивільним шлюбом і фактично проживала з ним однією сім'єю по серпень 2006 року без реєстрації шлюбу і на підставі цього вона вважає себе спадкоємицею першої черги по закону на спадщину що відкрилася після смерті ОСОБА_5. Починали жити вони за адресою:АДРЕСА_3. Разом з нею проживала її дочкаОСОБА_4 З січня 2004 р. вони разом переїхали жити у приватний будинок за адресою: АДРЕСА_1, де вона і зараз проживає із своєю донькою. Також ОСОБА_1. посилається на те, що вона трудовими та матеріальними витратами приймала активну участь у капітальному ремонті та перебудові будинку на АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_5 та вважає, що вона набула право спільної власності на 1/2 частину будинкуАДРЕСА_1. На підтвердження своїх слів ОСОБА_1. посилається на чеки на будівельні матеріали, які вона власноруч купляла, та на те, що вона навіть брала кредити на роботі для цього.
Відповідачі за основним позовом пред'явлений до них позов не визнали, мотивуючи це незаконністю позовних вимог ОСОБА_1, відсутністю у ОСОБА_1 прав, на захист яких подано позов та неправильне застосування ОСОБА_1 закону, що регулює спірні відносини, у зв'язку з чим відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали зустрічний позов про визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках право власності на житловий будинку по АДРЕСА_1, автомобіль ВАЗ-21113, 2002 року випуску, д.н. НОМЕР_1, автомобіль ВАЗ-2108, 1991 року випуску, д.н. НОМЕР_2, житловий будинок за адресою АДРЕСА_2", земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2" площею 0,1021 га, земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2" площею 0,25 га. У позові ОСОБА_1до ОСОБА_2та ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі, висилити ОСОБА_1 та ОСОБА_4. із житлового будинку по АДРЕСА_1 по наступним підставам. На момент смерті їх батько
ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі не знаходився, крім дітей, інших спадкоємців першої черги у ОСОБА_5 не було, таким чином, єдиними спадкоємцями першої черги по закону на відкриту спадщину в рівних долях є діти померлого: ОСОБА_2. та ОСОБА_3 Позивачи за зустрічним позовом обґрунтовують свою позицію нормами ст.1261 ЦК України, згідно із якою у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. При цьому, ні СК України, ні ЦК України не поширює на осіб, що не знаходяться у зареєстрованому шлюбі право на спадкування один після одного (крім випадків наявності заповіту). Після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_1. безпідставно використовує все належне йому майно, проживає в його будинку у місті Харкові, крім того, вона незаконно заволоділа правовстановлюючими документами на нерухомість, що належали батькові. Таким чином, позивачі за зустрічним позовом вважають, що ОСОБА_1. порушує їх право власності, та стверджують, що ніяких письмових розпоряджень відносно реєстрації постійного місця проживання ОСОБА_1 та її дочки ОСОБА_4 у своєму будинку батько не робив, а ні до хвороби, а ні коли вже був сильно хворий. Згідно із наявними у матеріалах справи (а. с. 137, 143) листом КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації від 23.01.07р. №206, та наданою цим підприємством копією свідоцтва про право власності на житло, ОСОБА_1та ОСОБА_4 належить квартира АДРЕСА_1 Відповідно, ОСОБА_1. та її дочкаОСОБА_4 не набули право постійного проживання у житлового будинку по АДРЕСА_1.
Будучи допитаною в судовому засіданні 19.03.2007р. позивачка за основним позовом свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що після розлучення з колишнім чоловіком ОСОБА_6в неї залишилася грошова сума, що еквівалентна 10000 американських доларів. ОСОБА_1. вказала, що рішення суду про розділ майна з колишнім чоловіком вона не має (а.с. 213).
Свідок ОСОБА_7 що є подругою ОСОБА_1 у своїх показаннях суду вказала, що у 2002 році вона позичила у ОСОБА_1 велику суму грошей 2000 доларів США з тих коштів, що у неї лишалися після розлучення з чоловіком, а після переїзду ОСОБА_1 у будинок по АДРЕСА_1вона повернула ОСОБА_1 ці кошти і ОСОБА_1. всі свої гроші владала у будівництво. В той же час, свідок ОСОБА_7 сказала, що розписки про позичення коштів або іншого письмового документа не має (а.с.275). Суд не приймає данні показання свідка в якості належного доказу у зв'язку з тим, що ці показання не підтверджено документально. Ввідповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, або у формі розписки. Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
СвідокОСОБА_4 показала, що її мати особисто займалася будівництвом будинку по АДРЕСА_1, в тому числі, займалася штукатуркою стін, фарбувала вікна та двері, в той же час, вона сказала, що мати не має будівельної освіти. КрімОСОБА_4 сказала, що на будівництві вона особисто присутня не була. В той же час, показання ОСОБА_4 спростовує свідок ОСОБА_8, який свідчить, що у липні 2003 року у будинку закінчувалися штукатурні роботи, і їх виконувала бригада будівельників, серед яких не було ОСОБА_1
Суд визнає показання ОСОБА_4 суперечливими, та не приймає ці докази в якості належного доказу по справі. Крім тогоОСОБА_4 є особою, що особисто зацікавлена у цій справі.
Відповідач за основним позовом ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, доручивши представляти свої інтереси ОСОБА_2. на підставі доручення.
Згідно із поясненнями ОСОБА_3 27.01.2003р. ії батько ОСОБА_5 продав належний йому особисто житловий будинок, розташований в АДРЕСА_4, що підтверджується копією договору купівлі-продажу. і будинок належав батькові на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину за законом №5-334 від 12.02.2000р., виданого Шостою державною нотаріальною конторою. Продаж було здійснено за 162000,00 гривень. Кошти, що були виручені від продажу будинку належали йому особисто, тому він 27.01.03р. розмістив ці кошти у ВАТ „Реал-Банк", м. Харків, пр-т Леніна 60-а, уклавши із банком договір відповідального зберігання цінностей та документів та надання в оренду сейфу, що підтверджується листом ВАТ „Реал-Банк" №08-703/76/61 від 28.03.07р. Факт внесення ОСОБА_5 коштів від продажу будинку у сейф ВАТ „Реал-банк" 27.01.2003р. підтверджується показаннями свідка ОСОБА_9., який за проханням ОСОБА_5 відвозив його 27.01.03 після продажу будинку у банк біля пам'ятника „Солдату" (а.с 257)
Договір оренди сейфа було розірвано 26.12.03р. В той же час, вже у червні-липні 2003р. згідно із показаннями свідка ОСОБА_8, що здійснював у домі ремонтні роботи, ОСОБА_5 саме зайшов ВАТ „Реал-Банк" за грошима, після чого розраховувався з ним за вікна 50%.
06.03.2003р. ОСОБА_5 за рахунок коштів, що були виручені від продажу будинку по АДРЕСА_4 придбав житловий будинок по АДРЕСА_1. Купівлю було здійснено за 86390,00 гривень. Потім ОСОБА_5 купив житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 за 10600 гривень, що підтверджується договором. Таким чином, від продажу особистого майна у ОСОБА_5 залишилась чимала сума коштів, а саме, 65010,00
гривень, які він самостійно без участі ОСОБА_1 використав на реконструкцію придбаного житлового будинку, ОСОБА_1. не приймала істотної участі у ремонті будинку.
Судом встановлено, житловий будинок поАДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 06.03.2003р., який було посвідчено ОСОБА_10, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу. Купівлю-продаж було здійснено за 86390,00 гривень. Житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 25.03.2003р., який було посвідчено ОСОБА_11., державним нотаріусом Печенізької держнотконтори. Продаж було здійснено за 10600 грн.
Земельна ділянка площею 0,1021 га за адресою АДРЕСА_2 зареєстрована за ОСОБА_5 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю від 28.05.2003р., який було видано на підставі рішення Борщівською сільською радою народних депутатів від 11.04.2003р.3емельна ділянка площею 0,25 га, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2, зареєстрована за ОСОБА_5 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю від 28.05.2003р., який було видано на підставі рішення Борщівською сільською радою народних депутатів від 11.04.2003р. Автомобіль ВАЗ-21113, 2002 року випуску, д.н. НОМЕР_1 зареєстровано за ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 яке було видано МРЕВ-1 ДАІ ГУ-УМВС України у Харківський області 30.01.2003р. Автомобіль ВАЗ-2108, 1991 року випуску, д.н. НОМЕР_2, зареєстровано за ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 яке було видано РЕВ-2 УДАІ УМВС України у Харківський області 13.10.1995р.
ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Також судом встановлено, що 27.01.2003р. ОСОБА_5 продав належний йому особисто житловий будинок, розташований в АДРЕСА_4, що підтверджується копією договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_12 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу. Цей будинок належав ОСОБА_5 на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину за законом №5-334 від 12.02.2000р., виданого Шостою державною нотаріальною конторою. Продаж було здійснено за 162000,00 гривень.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає вимогу ОСОБА_1 відносно визнання факту її проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 на протязі лютого 2002 по серпень 2006 p., що підтверджується показаннями свідків, обгрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.
В іншій части суд вважає позов ОСОБА_1 незаконним та необгрунтованим через відсутність у ОСОБА_1 прав, на захист яких подано позов, неправильне застосування ОСОБА_1 закону, що регулює спірні відносини, виходячи з наступного.
Відповідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Суд встановив, що на момент смерті ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі не знаходився, тому спадкоємцями першої черги по закону на відкриту спадщину в рівних долях є тільки діти померлого - ОСОБА_2 та ОСОБА_2
Що стосується твердження ОСОБА_1, що вона є дружиною ОСОБА_5, не зважаючи не те, їх шлюб не було зареєстровано у встановленому порядку та про визнання ОСОБА_1 спадкоємицею першої черги разом із дітьми, слід зазначити, що ці помилкові висновки було зроблено ОСОБА_1 внаслідок неправильного тлумачення нею норм цивільного та сімейного законодавства, що регулює спірні відносини.
СК України прямо передбачає, що жінка та чоловік, що не перебувають у шлюбі між собою, не можуть називатися подружжям, що підтверджується змістом ст. ст. 21, 36 СК України. Частина 1 статті 36 СК України передбачає, що шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів громадянського стану. А частина 2 ст. 21 СК України прямо передбачає, що проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без оформлення шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Таким чином, подружжям є лише особи, що перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою і відповідно іменуються чоловіком та дружиною.
Законодавство України містить вичерпний перелік виключень, відносно розповсюдження на осіб, що проживають однією сім'єю окремих прав та обов'язків подружжя (а не самого статусу подружжя). Такі виключення містяться у ст. 79 та ст. 91 СК України, йдеться про жінку та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою та тривалий час проживають однією сім'єю, та у главі 8 СК України. При цьому законодавець поширює на таких осіб
лише наступні права подружжя: 1) право спільної сумісної власності на майно, що набуто під час спільного проживання; 2) право на отримання аліментів.
При цьому, ні СК України, ні ЦК України не поширює на осіб, що не знаходяться у зареєстрованому шлюбі право на спадкування один після одного (крім випадків наявності заповіту).
Відповідно до ст. З СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Цивільний кодекс України передбачає окремий випадок спадкування один після одного осіб, що є співмешканцями, і не є подружжям та кровними родичами, але тривалий час проживають однією сім'єю. Так, Стаття 1264 ЦК України передбачає, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно з позовною заявою ОСОБА_1, вона проживала з ОСОБА_5 без шлюбу 4,5 років, таким чином, ОСОБА_1. взагалі не є спадкоємицею, навіть не має право на четверту чергу спадкування.
Таким чином, вимоги ОСОБА_1 відносно спадкування у складі першої черги разом із дітьми спадкодавця задоволенню не підлягають.
Що стосується інших вимог ОСОБА_1 стосовно визнання за нею права спільної сумісної власності на 1/2 частину житлового будинку поАДРЕСА_1 і та виділенні їй у натурі житлового будинку у АДРЕСА_1, та визнання за нею права власності на домоволодіння включно із добудованною мансардою (літ. "Амс" прим. 1-Ю), та кухнею переобладненою у житлову кімнату (літ. "А- * 1" прим. 1-4), ці вимоги задоволенню також не підлягають.
Свої вимоги ОСОБА_1. обґрунтовує ст. 74 СК України, згідно з якою якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними, а також ст. 62 СК України, згідно з якою якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з ч. 2 ст. 74 СК України цієї статті на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу. В той же час, немає підстав стверджувати, що майно ОСОБА_5 істотно збільшилося внаслідок істотних затрат ОСОБА_1, так як участь ОСОБА_1 в реконструкції будинку документально не підтверджується. Надані ОСОБА_1у матеріали справи квитанції та чеки на будівельні матеріали на загальну суму 8860,76 грн., на які вона посилається в якості здійснених нею витрат, не містять підпису, що ідентифікує особу, яка придбала ці матеріали, тому немає доказів, що ці витрати справді здійснила саме ОСОБА_1.
Згідно з довідки Державної податкової інспекції Орджонікідзевського району м. Харкова, що є у матеріалах справи, заробітна плата та інші доходи ОСОБА_1 в період реконструкції будинку не є достатніми для істотного збільшення вартості будинку. Так, згідно цієї довідки середня заробітна плата та інші доходи ОСОБА_1 у 2003 році складала 595,5 грн. на місяць, у 2004 році складала 756,57 грн. на місяць, а у 2005 р. та 1 -3 кварталі 2006р. її середня заробітна плата і інші доходи складали 1048,48 грн. на місяць та 1355,87 грн. на місяць відповідно. Зважаючи на те, що згідно показанням ОСОБА_4 вона є студенткою та не працевлаштована, відповідно заробітна плата ОСОБА_1 була необхідна в першу чергу на харчування та утримання як ОСОБА_1, так і її дочки.
Твердження ОСОБА_1 про те, що після розлючення із чоловіком у неї лишилася сума коштів, еквівалентна 10000 доларів США не підтверджується документально. ОСОБА_1. у судовому засіданні пояснила, що не отримувала рішення суду про розділ спільно нажитого з колишнім чоловіком майна.
Що стосується кредитів, які за словами ОСОБА_1 вона брала на роботі для ремонту будинку. У матеріалах справи дійсно є два кредитні договори між ОСОБА_1ті ВАТ „Турбоатом": договір №385 від 12.11.2004р. на суму 1000,00 грн., та договір №274 від 18.09.2005р. на суму 1500,00 грн. В той же час, п. 1 цих договорів вказує, що кредит ОСОБА_1. отримала для споживчих цілей, тобто для особистого споживання. Це не доводить використання цих кредитів на збільшення вартості будинку. Крім того, ці суми, як і суми по чекам на будівельні матеріали не можуть значною мірою вплинути на вартість будівництва. Відповідно вимоги ОСОБА_1 не підтверджуються матеріалами справи.
Таким чином, доводи ОСОБА_2 та ОСОБА_2 відносно відсутності у ОСОБА_1 права на спадкування, а також відносно того, що ОСОБА_1. не набула права власності на половину житлового будинку АДРЕСА_1, так як його було поліпшено за рахунок коштів, що належали ОСОБА_5 особисто знайшли своє повне підтвердження, в зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги про визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_2 в рівних частках права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька на наступне майно: житловий будинку по 5а, автомобіль ВАЗ-21113, 2002 року випуску, д.н. НОМЕР_1, автомобіль ВАЗ-2108, 1991 року випуску, д.н. НОМЕР_2, житловий будинок за адресою АДРЕСА_2", земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2" площею 0,1021 га, земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2" площею 0,25 га, а також про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_4. із житлового будинку по АДРЕСА_1.
Щодо вимог зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_2 про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 із житлового будинку по АДРЕСА_1, на даний час суд не в змозі їх розглянути в зв"язку з тим, що позивачі на теперішній час не мають права власності на вказаний будинок. Одночасно суд роз"яснює, що після набуття ОСОБА_2 та ОСОБА_2 права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, вони мають право звернутися з відповідною позовною заявою про виселення до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, ст.ст. 1217,1220,1221,1223,1258,1263,1267,1268 ЦК України ст. 380,383 ЖК України, закону Украйни "Про власність", суд-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 1 лютого 2002 року по 8 серпня 2006 року, в задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_1, УОСОБА_4 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2, яка проживає за адресоюАДРЕСА_5 право власності на спадкове майно, а саме: 1/2 частину житлового будинку поАДРЕСА_1, 1/4 частину автомобіля ВАЗ-21113, 2002 року випуску, державний номер НОМЕР_1, 1/2 частину автомобіля ВАЗ-2108, 1991 року випуску, державний номер НОМЕР_2, 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2площею 0,1021 га та 1/2 частину земельної ділянки за адресою:: АДРЕСА_2площею 0,25 га.
Визнати за ОСОБА_13, яка проживає за адресою: АДРЕСА_6право власності на спадкове майно, а саме: 1/2 частину житлового будинку поАДРЕСА_1, 1/4 частину автомобіля ВАЗ-21113, 2002 року випуску, державний номер НОМЕР_1, 1/2 частину автомобіля ВАЗ-2108, 1991 року випуску, державний номер НОМЕР_2, 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 1/2 частину земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2площею 0,1021 га та 1/2 частину земельної ділянки за адресою:: АДРЕСА_2площею 0,25 га.
В іншій частині зустрічний позов залишити без розгляду.
Рішення може бути оскаржене в палату по цивільних справах Апеляційного суду Харківської області через суд 1 інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги , з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України .
Суддя Р.А. Гетьман