Справа № 2-1833/11

Справа № 2-1833/11

                                    У Х В А Л А

                                                     іменем України

"22" квітня 2011 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Астахова О.О., розглянувши заяву представника позивачів ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2011 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним.  

20 квітня 2011 року до суду надійшла заява представника позивачів ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій вона просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії, пов’язані з відступленням (передачі) майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 до закінчення розгляду справи по суті

Заява мотивована тим, що предметом спору є визнання заповіту, складеного ОСОБА_6 14.08.2010 року, посвідченого 19.08.2011 року нотаріусом першої Київської нотаріальної контори недійсним. Квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності померлому, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 та на даний час зареєстрована на праві власності за відповідачем. В зв’язку з чим, ОСОБА_4 може у будь-який момент вчинити дії пов’язані з відчуженням у будь-який спосіб вказаної квартири, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить доводи представника позивачів обґрунтованими, і приходить до висновку, що  заява про забезпечення позову підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Як вбачається із витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КП Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна, квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності померлому, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6. Предметом звернення до суду з позовом, за яким відкрито провадження у справі, являється визнання недійсним заповіту складеного ОСОБА_6.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по даній цивільній справі, а тому заява представника позивачів підлягає задоволенню і необхідно забезпечити позов у виді накладання арешту на нерухоме майно –квартиру АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст.151, 152, 153, 209,210, 293, 294  ЦПК України,

у х в а л и в :

Заяву представника позивачів ОСОБА_1 про забезпечення позову –задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Копію ухвали направити до 10 –тої  Київської державної нотаріальної контори, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, - для виконання та сторонам - для відома.

Строк пред’явлення ухвали для виконання три роки.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом  5-ти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.  

Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя                                                                                                   О.О. Астахова