Справа № 2-301

                                                                                                              2011 рік                                                                                                                                                                  

                                                         Р І Ш Е Н Н Я

                                             І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

             26 травня  2011 року                                                                                  м.Балта

         Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого -  судді                              ДЯЧЕНКО В.Г.

при секретарі                                               СІРОТА О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балті цивільну справу за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії –Балтського відділення  №2822,   до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором                                                                                             

                                                     ВСТАНОВИВ:

     До суду звернувся позивач ВАТ «Державний ощадний банк України»з позовом, про стягнення заборгованості за кредитним договором,  до співвідповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, посилаючись на слідуюче: 14.12.2006 року між ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії –Балтського відділення  №2822 (Кредитор) та ОСОБА_1 (Боржник) був укладений кредитний договір №223.

    Згідно умов даного кредитного договору Кредитор  надав  Боржнику, кредитні кошти в сумі 5000,00 грн.,  строком на 36 місяців, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше  14 грудня 2009 року, процентна ставка в розмірі 20% річних. Згідно договору Кредитор зобов’язувався надати Боржнику грошові кошти в сумі 5000,00 грн,  а Боржник зобов’язувався  повернути отриманий кредит не пізніше  14 грудня 2009 року, та сплатити відсотки за користування кредитом.

    Кредит був отриманий Боржником 14.12.2006 року, що підтверджується видатковим касовим ордером № 20\521 від 14.12.2006 року на сумму 5000,00 грн.

    Відповідно до умов кредитного договору  №223 від 14.12.2006 року Боржник зобов’язувався погашати заборгованість по кредитному договору щомісячно, до 14 числа  кожного місяця, згідно з графіком погашення заборгованості по кредитному договору, яка складалась з заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитом.

     Проте Боржник  неналежним чином виконував свої зобов’язання за кредитним договором. Порушення при виконанні зобов’язаннь виявилось у тому, що Боржник несвоєчасно сплачував заборгованість по кредиту та відсоткам за його користування.

     На час пред’явлення  позову Боржником  фактично було сплачено 416,68 грн. кредиту.

       В зв’язку  з неналежним виконанням зобов’язань за кредитним договором  № 223  від 14.12.2006 року у Боржника  виникла заборгованість в сумі 8097,43 грн.

      З метою забезпечення виконання зобов’язань  за даним кредитним  договором №223 солідарно несуть відповідальність –ОСОБА_2, за договором поруки №291 і ОСОБА_4 за договором поруки №292.

        Відповідно до умов договору поруки, поручителі –ОСОБА_2 та ОСОБА_4  прийняли на себе зобов’язання перед Кредитором  відповідати в повному обсязі по зобовязанням  Боржника  визначених кредитним договором.

       Неналежне виконання  відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, своїх обов’язків  за кредитним договором та договором поруки і стало підставою звернення  до суду.

  В  судовому засіданні представник позивача (ОСОБА_5.) позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

  Відповідачі  ОСОБА_1, ОСОБА_2, в судове засідання не з’явились,  про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

   Представник відповідача ОСОБА_4,(ОСОБА_6) в судовому засіданні, позовні вимоги не визнала, пояснила, що позивач порушивши умови п.2.4 договору поруки №292, позбавив можливості поручителя  ОСОБА_4 виконати належним чином умови договору поруки. Також зазначив, що згідно п. 4.2 договору поруки №292, порука припинилась так як з дня настання строку виконання зобов’язання по кредитному договору №223 від 14.12.2006р. –14.04.2007 року, до пред’явлення вимоги до поручителя - 05.08.2009 року, пройшло шість місяців.

     Суд, вислухавши осіб, що брали участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи  прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню  частково  за такими підставами:

      Як встановлено судом, 14.12.2006 року між позивачем ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії –Балтського відділення  №2822  та ОСОБА_1  був укладений кредитний договір №223, згідно умов якого останньому було надано кредит в сумі 5000,00 грн., зі сплатою за користування кредитними коштами в розмірі 20 % річних  процентної ставки  з  остаточним поверненням кредиту не пізніше 14.12.2009 року.

       З метою забезпечення своєчасного  та повного виконання відповідачем ОСОБА_1  своїх зобов’язань за кредитним договором, 13.12.2006р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_4 було укладено договір поруки №292, також 13.12.2006р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №291,  згідно яких поручителі та боржник за несвоєчасне або неналежне виконання зобов’язань несуть солідарну відповідальність.

  Позивач виконав свої зобов’язання за кредитним договором перед відповідачем ОСОБА_1, надав останньому грошові кошти в розмірі 5000,00 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки № 20\521 від 14.12.2006р. та меморуальним ордером  № к4\2 від 15.12.2006р.

    Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

    У відповідності зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу –ст.526 ЦК України.  

      Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

   Згідно умов кредитного договору №223 від 14.12.2006р., відповідач ОСОБА_1,  який є позичальником, взяв на себе зобов’язання погашати кредит та сплачувати позивачеві нараховані проценти за користування кредитом відповідно до  п.1.1, п.1.6.1.2   цього договору.

   Разом з тим, взяті на себе за кредитним договором зобов’язання, зокрема: з погашення суми кредитів, процентів  відповідачем ОСОБА_1  не були виконані в повному обсязі. Ним було сплачено 416,68грн. кредиту та 223,75грн. процентів за користуванням кредитом, однак з 14.04.2007 року, останнього  дня чергового платежу, ОСОБА_1 кредит та процентів за користування кредитом не сплачував,  в зв’язку з чим, станом на 01.01.2011р. у останнього утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 8097,43 грн..

   Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.                  Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

   Та обставина, що відповідач  ОСОБА_1  не виконує належним чином взяті на себе зобов’язання з погашення  кредиту, відсотків  за кредитним договором, в судовому засіданні знайшла своє підтвердження, тому вимоги позивача до відповідача  ОСОБА_1  за кредитним договором доведені та такі, що підлягають задоволенню.

  Разом з тим, позов в частині вимог до поручителів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

   Відповідно до п. 2.4, п.2.5 договорів поруки №291, №292, при порушенні позичальником своїх зобов’язань за платежами, що виникли за кредитним договором, поручитель на підставі письмового повідомлення позичальника або Банку, в п’ятиденний строк, виконує в повному обсязі платіжні зобов’язання позичальника за кредитним договором які підлягали виконанню, але не були виконані позичальником.

  З матеріалів справи вбачається, що письмова вимога про погашення заборгованості за кредитним договором, поручителю ОСОБА_4  була направлена та вручена 05.08.2009 року,  а доказів на підтвердження вручення або не вручення вказаної вимоги поручителю ОСОБА_2 суду не було надано. Таким чином, вважається, що поручителі не були належним чином повідомлені про погашення заборгованості за кредитним договором.  

   Відповідно до ч.4  ст. 559ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання

основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.  

   Відповідно до п.1.4 кредитного договору №223 від 14.12.2006р., позичальник зобов’язується проводити погашення основного боргу за кредит та сплачувати проценти в розмірі встановленому в п.1.1 договору –щомісячно, до «14»числа кожного звітного місяця. Таким чином, днем настання строку виконання основного зобов’язання суд вважає 14.04.2007р. Згідно п.4.2 договорів поруки №291 та №292, порука припиняється, якщо Кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов’язань по кредитному договору №223 від 14.12.2006р. не пред’явить вимоги до Поручителя.

    Згідно п.6.3 договорів поруки №291 та №292,  ці договори вступають в силу з моменту їх підписання сторонами.

   Таким чином, оскільки строк (число, місяць, рік) дії договорів поруки не встановлено, а також виходячи з встановлених судом обставин, положень ч. 4 ст.559 ЦК України, на час пред’явлення позову до суду порука ОСОБА_2 та ОСОБА_3  вважається припиненою, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про пред’явлення вимог до поручителів  протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, зокрема з часу виникнення заборгованості. Позивачем суду інші дані та докази не надані, іншого договором поруки між сторонами не визначено та судом не встановлено.    

  Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

  Аналізуючи зібрані докази  в їх сукупності, виходячи з вищенаведеного, враховуючи обставини справи, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до ОСОБА_1  доведені, обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі, позовні вимоги до поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3   задоволенню не підлягають.

   В зв’язку з частковим задоволенням позову, на підставі ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1  на користь позивача ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії –Балтського відділення  №2822 , підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 90грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.00коп., що документально підтверджені.

 Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 527, 530, 559, 610, 612, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 212, 213, 215, 292, 294ЦПК України, суд,-

                                                                   В И Р І Ш И В:  

     Позов ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії –Балтського відділення  №2822,   до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором          –   задовольнити частково.  

   Стягнути з ОСОБА_1, АДРЕСА_1,   на користь ВАТ «Державний ощадний банк України»в особі філії –Балтського відділення  №2822 заборгованість за кредитним договором в розмірі 8097,43(вісім тисяч дев’яносто сім)грн.43коп.,  судовий збір в розмірі 90(дев’яносто)грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять)грн.00коп.  

  У задоволенні іншої частини позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відмовити.      

   Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Одеської області через Балтський районний суд  протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                         Суддя:                                               В.Г.Дяченко