ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
28 вересня 2006 р. |
№ 5/17-2/5 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого |
Грейц К.В. |
|
суддів: |
Глос О.І., Бакуліної С.В., |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу |
СПД-ФО ОСОБА_1, м.Борислав |
|
на постанову |
Львівського апеляційного господарсь кого суду від 13.06.2006 р. |
|
у справі |
№5/17-2/5 |
|
господарського суду |
Львівської області |
|
за позовом |
СПД-ФО ОСОБА_1, м.Борислав |
|
до відповідача-1: |
ДПА у Львівській області, м.Львів; |
|
до відповідача-2: |
ДПІ у м.Бориславі, м.Борислав (правонаступник Дрогобицької ОДПІ, м.Дро гобич); |
|
до відповідача-3: |
УДК у Львівській області, м.Львів |
|
про |
стягнення збитків у сумі 10 650,00 грн. та зобов'язати УДК у Львівській області списати з реєстраційних рахунків ДПА у Львівській області та Дрогобицької ОДПІ на користь позивача 10 650,00 грн. збитків |
у судовому засіданні взяли участь представники:
|
від позивача: |
не з'явився, |
|
від відповідача-1: |
Навроцький А.І., |
|
від відповідача-2: |
Навроцький А.І., |
|
від відповідача-3: |
не з'явився |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 14.03.2006 р. у справі №5/17-2/5 (суддя Зварич О.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2006 р. (судді: Якімець Г.Г., Давид Л.Л., Орищин Г.В.), у позові суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Львівській області, Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції та Управління Державного казначейства у Львівській області про стягнення збитків у сумі 10 650,00 грн. відмовлено.
У касаційній скарзі суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 14.03.2006 р., постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.2006 р. у справі №5/17-2/5 та постановити нове рішення, яким позов суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Львівській області, Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції та Управління Державного казначейства у Львівській області про стягнення збитків у сумі 10 650,00 грн. задовольнити повністю, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки: по-перше, не заявлені до стягнення в судовому процесі витрати на оплату послуг адвоката не позбавляють особу права заявляти про їх відшкодування в окремому позові як збитків; по-друге, висновки господарських судів не відповідають обставинам справи та наявним у справі доказам.
Позивач та відповідач-3 не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення представника ДПА у Львівській області, м.Львів та ДПІ у м.Бориславі Львівської області, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу Украї ни касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
15.04.2004 р. позивачем укладено договір про надання правової допомоги з Адвокатським об'єднанням Адвокатською фірмою "Допомога", відповідно до умов якого останнє взяло на себе зобов'язання надавати правову допомогу позивачу, представляти його інтереси в господарському суді у справі за позовом до податкового органу про визнання недійсними рішень, а позивач зобов'язався оплатити гонорар, визначений договором.
20.12.2005 р. між позивачем та Адвокатським об'єднанням Адвокатською фірмою "Допомога" укладено договір про правову допомогу, відповідно до п. 1 якого сторони домовились внести зміни до договору про надання правової допомоги від 15.04.2004 р. і викласти п. 6.1 договору в наступній редакції: "клієнт сплатить Адвокатові гонорар у розмірі 10 650,00 грн. за позитивні для клієнта рішення судів 1-ї та 2-ї інстанцій (без ПДВ)".
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення витрат на оплату послуг адвокатської фірми "Допомога" при вирішенні в господарському суді справ за позовом позивача до Дрогобицької ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Дрогобицької ОДПІ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 як збитків (вищезазначені податкові повідомлення-рішення ДПІ були визнані судом недійсними).
При цьому, як на матеріально-правові підстави позову позивач посилається на ст.ст. 21, 22, 1173 Цивільного кодексу України, ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Відмовляючи в позові суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Львівській області, Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції та Управління Державного казначейства у Львівській області про стягнення витрат на оплату послуг адвокатської фірми "Допомога" як збитків, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що: по-перше, оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України; по-друге, позивачем не доведено, що понесені ним витрати на оплату послуг адвоката здійснені саме у зв'язку з розглядом у господарському суді справ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, прийнятих цим податковим органом (відповідачем).
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій всебічно та повно дослідили всі обставини справи та дійшли правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (п. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України (якою визначено склад судових витрат) оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат.
У контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно зі ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
При цьому, основними умовами застосування деліктної відповідальності є наявність протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи, шкідливого результату такої поведінки, безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою.
Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді.
Господарські суди першої та апеляційної інстанцій, надавши оцінку наявним у справі доказам, дійшли висновку, що подані позивачем документи не підтверджують факт понесення витрат у розмірі 10 650,00 грн. на оплату послуг адвоката за договором про надання правової допомоги від 15.04.2004 р. саме за розгляд справ НОМЕР_4, НОМЕР_5 та НОМЕР_6 (про визнання недійсними зазначених вище податкових повідомлень-рішень Дрогобицької ОДПІ), оскільки: по-перше, у договорі від 15.04.2004 р. йдеться лише про надання правової допомоги у справах за позовом до податкового органу про визнання недійсними рішень (без зазначення яких саме рішень і якого конкретно податкового органу); по-друге, наявні у справі платіжні доручення (а.с. 18-20) свідчать лише про перерахування коштів на розрахунковий рахунок адвокатської фірми "Допомога" за надання правової допомоги без посилання на договір і конкретні справи; по-третє, наданий позивачем акт прийому-передачі виконаних робіт від 28.12.2005 р. (складений через рік після розгляду господарським судом Львівської області справ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Дрогобицької ОДПІ і після здійснення оплати послуг адвоката) не містить посилання на договір про надання правової допомоги від 15.04.2004 р., і зміст даного акта не відповідає змісту зазначених у ньому платіжних доручень.
З огляду на викладене, висновки господарських судів про недоведеність позивачем факту понесення ним витрат на оплату послуг адвоката саме за розгляд справ НОМЕР_4, НОМЕР_5 та НОМЕР_6 про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Дрогобицької ОДПІ, і, відповідно, про безпідставність вимог про стягнення збитків із зазначеного податкового органу є цілком обґрунтованим.
Таким чином, встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій із дотриманням правил ст. 43 ГПК України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 1117 ГПК України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин постанова Львівського апеляційного господарсь кого суду від 13.06.2006 р. у справі №5/17-2/5 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу СПД-ФО ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарсь кого суду від 13.06.2006 р. у справі № 5/17-2/5 -без змін.
Головуючий К.Грейц
Судді О.Глос
С.Бакуліна