Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22ц-1314/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Паламарчук М.С.
26 Доповідач Чельник О. І.
УХВАЛА
Іменем України
25.05.2011 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого: Єгорової С.М.
Суддів: Чельник О.І
Письменного О.А.
при секретарі: Зінов’євій Ю.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 –ОСОБА_4 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 березня 2011 року по цивільній справі за позовом представника позивача ОСОБА_3 –ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», Олександрійської філії ПАТ КБ «ПриватБанк»про стягнення надмірно сплачених коштів за кредитним договором та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
29 вересня 2010 року представник позивача ОСОБА_3 –ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», Олександрійської філії ПАТ КБ «ПриватБанк»про стягнення надмірно сплачених коштів за кредитним договором та відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 17.10.2007 року отримала в ЗАТ КБ «ПриватБанк»іпотечний кредит у сумі 84000 грн. для придбання квартири та кредит у сумі 16000 грн. За цей період відповідач двічі без згоди позивача підвищував розмір процентної ставки, а саме 17.08.2008 року - з 15% до 25,08% та з 01.02.2009 року –до 30%. Сума переплати у результаті незаконного збільшення процентної ставки по договору про іпотечний кредит становить 18112,69 грн., по кредитному договору -3363,3 грн., а всього 21475,99 грн. Як на підставу своїх вимог послалася на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.02.2010 року за її позовом до ЗАТ КБ «Приватбанк»про визнання правочину недійсним та забороною вчиняти певні дії, яким її позов було задоволено, визнано такими, що не відповідають цивільному законодавству п.п.2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 кредитного договору від 17.10.2007 року зі строком його повернення до 17.10.2026 року, змінено даний кредитний договір та виключено п.п.2.3.1, 2.3.2, 2.3.3. Вказала, що 14.04.2010 року звернулася до відповідача з заявою про виконання рішення суду та просила переплачені кошти зарахувати в рахунок погашення по кредитному договору та договору про іпотечний кредит від 17.10.2007 року. Проте, відповідач безпідставно на думку представника позивача відмовив у зарахуванні коштів. Натомість зі сторони відповідача відносно неї мали місце погрози, що змусило її звернутися до правоохоронних органів. Посилається на ст.ст. 654, 651, 643, 526, 1056-1 ЦК України, ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», п.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», які були порушені відповідачем. Просила стягнути з відповідача на її користь гроші у сумі 21475,99 грн. надмірно сплачені по кредитному договору №KGAL50000000710 та по договору про іпотечний кредит №KGAL40000000710 від 17.10.2007 року, 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 березня 2011 року у позові відмовлено з тих підстав, що згідно ст.1054 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Згідно вказаних договорів (кредитного та про іпотечний кредит) передбачено право відповідача збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку. Оскільки рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.02.2010 року скасовано в апеляційному порядку пункти 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 діяли на момент збільшення цього розміру. Про те, що відповідач збільшив розмір процентної ставки після набрання чинності ст.1056-1 ЦК України позивач суду не надав.
8 квітня 2011 року, не погодившись з вказаним судовим рішенням, представник позивача ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 березня 2011 року скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у межах, встановлених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступного.
17.10.2007 року між позивачкою та ЗАТ КБ «ПриватБанк»було укладено кредитний договір №KGAL40000000710 про надання кредитних коштів у розмірі 16000 грн. на споживчі цілі зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. У той же день між тими ж сторонами було укладено договір про іпотечний кредит №KGAL40000000710 про надання позивачці кредиту на придбання у власність окремої квартири з метою постійного проживання на суму 84000 грн., сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% річних. Суд дійшов правильного висновку відносно того, що укладаючи зазначені вище кредитні договори сторони передбачили право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме зміні курсу долара США до гривні більш ніж на 10% у порівняні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення договору, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (п.2.3.1 кредитного договору та п.8.9 договору про іпотечний кредит). Матеріали справи містять попередження позивачки відповідачем про наступні зміни розміру процентної ставки за користування кредитом. Доказів того, що банк невчасно її повідомив про наступні зміни процентної ставки, позивач суду не надала.
Суд першої інстанції вірно послався на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.10.2010 року, яким заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03.02.2010 року в частині задоволення позовних вимог скасовано та постановлено нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПАБ КБ «ПриватБанк»про визнання такими, що не відповідають цивільному законодавству пункти 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 кредитного договору №KGAL40000000710 від 17.10.2007 року, зміни укладеного договору, виключення пунктів 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3. Таким чином, підстави для стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів у сумі 21475,99 грн. у суду першої інстанції були відсутні.
Також суд дійшов правильного висновку щодо відмови у відшкодуванні на користь позивачки моральної шкоди, оскільки дані правовідносини стягнення моральної шкоди не передбачають, та судових витрат, оскільки у задоволенні позовних вимог позивачці відмовлено повністю.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки її доводи стосуються неправомірних дій відповідача про збільшення процентної ставки в односторонньому порядку, що були предметом розгляду у іншому судовому засіданні. Всупереч вимогам ст.60 ЦПК України доказів того, що позивач сплатила відповідачеві кошти у сумі 21475,99 грн. надмірно суду не надано.
Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим та підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313, 315, 319, 325 ЦПК України, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 –ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя:
Судді: