Справа № 2-32/11

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді   - Шавиріної Л.П.

при секретарі            -  Киркач Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красний Лиман  за участю позивача, представника відповідача ПАТ «ВУСО» ОСОБА_1 справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «ВУСО», третя особа Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерка страхова компанія(НАСК) «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд –

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2010 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «ВУСО», третя особа Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерка страхова компанія(НАСК) «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди : з  ПАТ «Страхової компанії «ВУСО» - 5379,24 грн. матеріальної та 2000 грн. моральної ; з ОСОБА_4 2042,58грн. – матеріальної; 5000 грн. моральної, а також зі сторін  судові витрати – 839,72 грн.

                  В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю і суду показав, що позивачу на праві власності належить автомобіль DAEWOO NEXIA ЗГН 2007 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1. Цивільно-правова відповідальність його, як власника даного транспортного засобу була застрахована в ВАТ «НАСК «Оранта». 22.01.2010 року з вини відповідача ОСОБА_3 відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої його автомобіль було пошкоджено і розмір шкоди складає 7421,82 грн., яка до теперішнього часу лиш частково в розмірі 4747,70 компенсована страховою компанією. Крім того йому завдано моральну шкоду на суму 7000 грн. і при зверненні до суду ним понесено судові витрати на суму 839,72 грн. Тому просив позов задовольнити частково з урахуванням виплат, проведених відповідачем  ПАТ «СК «ВУСО».

                  Відповідач ОСОБА_5  в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був попереджений відповідно до вимог ч.5 ст. 74 ЦПК України.

                  Представник відповідача ПАТ «СК «ВУСО» ОСОБА_1 позов не визнав і вказав, що страхова компанія відшкодувала позивачу матеріальну шкоду в добровільному розмірі відповідно до власних розрахунків у повному обсязі. Відшкодування ж моральної шкоди в зв’язку з тим, що пошкоджено лише майно, законом не передбачено.

                  Представник третьої особи ВАТ «НАСК «Оранта» в судове засідання не з’явився, просив справу розглянути у його відсутності, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

                   Дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив, що позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію АНС 112441 належить автомобіль DAEWOO NEXIA ЗГН 2007 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1(а.с.12).

                   04.01.2010 року між відповідачем ОСОБА_4 та відповідачем  ПАТ «СК «ВУСО» було укладено договір обов’язкової цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу ВАЗ 210994-20 номерний знак НОМЕР_2  терміном на 3 місяці з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 25500 гр. та франшизою 510 грн.(а.с.13,148).

                  Тобто відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України відповідач ОСОБА_4  володів транспортним засобом на відповідній правовій підставі.

                  В період дії вказаного договору 22.01.210 року  приблизно о 09 годині 00 хвилин на вул.. Кірова в м. Красний Лиман Донецької області мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів – DAEWOO NEXIA ЗГН 2007 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням позивача, та ВАЗ 210994-20 номерний знак НОМЕР_2  під керуванням відповідача ОСОБА_4.

                  Відповідно до постанови Краматорського міського суду Донецької області від 24.02.2010 року відповідача ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні 22.02.2010 року правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави в сумі 350 грн.(а.с.15).

                  Тобто на підставі ст. 61 ЦПК України вина відповідача ОСОБА_4 в заподіянні позивачу шкоди доказана.

                  Тому згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

                   Але відповідно до ст.ст. 22.1,29,32.7 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року «При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика(25500 грн. згідно п.2 договору - а.с.13,148), відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи, пов’язану з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з врахуванням зносу, за мінусом втрати товарного вигляду та франшизи.

                  Суд враховує, що відповідно до висновку товарознавчої експертизи розмір матеріальної шкоди з врахуванням зносу складає 7421,82 грн., у тому числі   втрата товарного вигляду – 1532,58 грн.(а.с.16-23).

                  В судовому засіданні встановлено, що відповідач-страховик в добровільному порядку відшкодував позивачу шкоду в розмірі 4747,70 грн.(а.с.150).

                  Тому відповідач ОСОБА_4 повинен відшкодувати позивачу шкоду в частині втрати товарного вигляду автомобіля та франшизи в розмірі 2042,58 грн.(510 + 1532,58).

                  Відповідно до ст.ст.11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

                 При винесення рішення відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності.

                  Незважаючи на це відповідач ПАТ «СК «ВУСО» не надав суду жодного доказу тому у зв’язку з чим він прийшов до висновку про відшкодування шкоди позивачу не в розмірі дійсної шкоди – 5379,24 грн., а лише в сумі 4747,70 грн.

                  В зв’язку з цим суд вважає, що і решту шкоди в сумі 631,84 грн. (7421,82-(510+1532,58+4747,70), розмір якої не перевищує ліміти відповідальності відповідача-страховика, повинен відшкодувати відповідач-страховик –ПАТ «СК «ВУСО».

                  Тобто позовні вимоги позивача в частині відшкодування матеріальної шкоди суд знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

                  При вирішенні вимог в частині відшкодування моральної шкоди суд враховує наступне.

                  Відповідно до ст. 1167 ЦК України  моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її спричинила.

                  Стаття 23 ЦК України передбачає, що  особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті порушення її прав, яка полягає: 1) фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала  у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала  у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів, 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала  у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна, 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

                   При цьому відповідно до ст.ст. 9.3, 22.3 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» моральна шкода, передбачена п.1,2 ч.2 ст. 23 ЦК України відшкодовується страховиком у розмірі, що не перевищує 5% встановленого ліміту тобто 2550 грн. (51000х5%).

                   Але враховуючи те, що шкода здоров’ю позивача не була завдана, суд знаходить необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню  вимоги позивача до відповідача-страховика про відшкодування шкоди в сумі 2000 грн.

                   Поряд з цим, враховуючи принципи розумності та справедливості, а також співрозмірності при відшкодуванні моральної шкоди, поведінку відповідача ОСОБА_4, який умисно ухилявся від явки до суду, що затягло в часі та ускладнило розгляд справи і тому збільшило душевні страждання позивача, суд вважає, що відповідач ОСОБА_4 повинен відшкодувати позивачу шкоду, завдану протиправною поведінкою та пошкодженням його майна в розмірі 5000 грн.

                  При зверненні до суду і в судовому засіданні позивачем було понесено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 74,22 грн.(а.с.3) з ціни позову 7421,82 грн. Але враховуючи те, що позивач позовні вимоги змінив і просив  стягнути зі страхової компанії невідшкодовану шкоду  в сумі 631,44 грн., фактично зменшивши позов до 2674,42 грн., з яких судовий збір сплачується в сумі 51,00 грн.

                   Тому сплачений ним надміру судовий збір в сумі 23,22 грн. відповідно до ст. 83 ЦПК України підлягає поверненню позивачу.

                  Також позивач сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 157,00 грн. (а.с.1,2), судовий збір в сумі 58,50 грн. (а.с.3,4), 500 грн. за надання правової допомоги (а.с.29) та за автотоварознавче дослідження 100грн.(а.с.28).

                  На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає, що вказані витрати підлягають стягненню з відповідачів в повному обсязі пропорційно до розміру  стягнутої з відповідачів матеріальної та моральної шкоди у співвідношенні 3 до 1. Тобто з відповідача страховика слід стягнути витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи 40,00 грн., по сплаті судового збору 17,00 грн., оплаті правової допомоги 167,00 грн., по оплаті витрат на автотоварознавче дослідження в сумі 33,00 грн. А з відповідача ОСОБА_4 в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи 117,0 грн., по сплаті судового збору 42,50 грн., оплаті правової допомоги 333,0 грн., по оплаті витрат на проведення автотоварознавчого дослідження  в сумі 67,00  грн.

                  Керуючись ст.ст.23,1167,1187,1188 ЦК України, ст.ст. 4,8,10-11, 60,83,84,88,212-215 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

                  Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»(рахунок 26507498006183 в філії ПАТ «Кредитпромбанк» м. Донецьк МФО 335593, код ОКПО 31650052) на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 631,84 грн.,  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи 40,00 грн., по сплаті судового збору 17,00 грн., оплаті правової допомоги 167,0 грн., по оплаті витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 33,00 грн.

                  Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, ІН НОМЕР_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2042,58 грн., моральної шкоди 5000,0 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи 117,00 грн., по сплаті судового збору 42,50 грн., оплаті правової допомоги 333,00 грн., по оплаті витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 67,00  грн.

                  Повернути ОСОБА_2 надміру сплачений судовий збір в сумі 23,22 грн.

                  В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

                  Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд  в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя -