Справа: 2-32/07

РІШЕННЯ

Іменем України

01 червня 2007 року                                                                             м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді: Пилип"юка І.В., при секретарі Паучек Є.В., з участю представників: Стратія М.В., Чепіля І.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до МГШ фірми „Брок - Блонс" „Про встановлення факту перебування в трудових відносинах, виконання трудових обов'язків та стягнення заборгованості по заробітній платі" ,-

встановив:

У січні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до МГШ фірми „Брок - Блонс" про встановлення факту перебування в трудових відносинах, виконання трудових обов'язків та стягнення заборгованості по заробітній платі.

В позові вказувала, згідно наказу №8 від 21 лютого 1994 року була прийнята на роботу переводом в МГШ „Брок - Блонс" прибиральницею тротуарів, 05 січня 2002 року звільнена за власним бажанням. Посилалась на те, що в подальшому на прохання директора фірми ОСОБА_7 в період з березня 2002 року до червня 2003 року продовжувала виконувати трудові обов'язки в смт.Берегомет щодо прибирання тротуарів та біля пам'ятника загиблим воїнам. Також зазначала, що її щоденно бачили жителі, які проживають неподалік пам'ятника, неодноразово зверталась до Берегометської селищної ради та безпосередньо до відповідача, однак їй до теперішнього часу не виплачено заробітну плату. Несвоєчасна виплата заборгованості по заробітній платі порушує її Конституційні права та завдано матеріальної шкоди. Вважала, що факт виконання трудових обов'язків є публікації на шпальтах газет „Свобода слова" від 20 жовтня 2005 року під рубрикою „Наша пошта" та відгук на статтю жительки смт.Берегомет. Причиною неможливості отримання чи поновлення документів, що підтверджують факт виконання трудових обов'язків є те, що відповідач відмовляється визнати даний факт. Внаслідок відпрацьованих в 2002 році 10-ти місяців та 6 місяців в 2003 році, вона не отримувала заробітної плати, за які відповідач зобов'язаний заплатити в розмірі 5148 грн., виходячи з середню місячної заробітної плати.

Просила встановити факт перебування в трудових відносинах, виконання трудових обов'язків прибиральницею тротуарів в смт.Берегомет Вижницького району в період з березня 2002 року по червень 2003 року, стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 5148 грн., судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримали, посилалась на обставини викладені в заяві, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в суді посилався на Закон України «Про оплату праці», вважав, що заявлений позивачем позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні відповідач заявленого позову не визнав та пояснив, що згідно поданої письмової заяви ОСОБА_1 була звільнена з роботи за власним бажанням, їй було виплачено заробітну плату та розрахунок, вручено трудову книжку і з почестями проведено на пенсію. Що стосується прохання позивача продовжувати виконання трудових обов'язків заперечував, просив відмовити в позові в повному обсязі.

Представник відповідача вважав, що відсутні підстави в задоволенні позову, просив відмовити за безпідставністю.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснили, що дійсно позивач працювала прибиральником тротуарів в смт.Берегомет до виходу на пенсію, однак , що саме в період з березня 2002 року до червня 2003 року продовжувала виконувати трудові обов'язки підтвердити не змогли.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_7 показав, що в той період працював директором фірми „Брок - Блонс" дійсно позивач працювала прибиральником тротуарі, однак з письмовою заявою наказом її було звільнено та проведено на пенсію

Суд, заслухавши позивача, відповідача, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п.2 Постанови ПВС України від 31.03.1995 року №5 зі змінами, внесеними постановою від 25.05.1998 року №15, при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватись рішенням суду. Зокрема, відповідно до порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року №637, якщо документи не збереглися, підтвердження трудового стажу проводиться районними відділами соціального захисту населення на підставі показань свідків на підставі показань свідків; в інших випадках наявність певного стажу роботи визначається в порядку, передбаченому законодавством, що регулює правовідносини, з якими пов'язана необхідність встановлення цього стажу.

Судом встановлено, що згідно наказу директора фірми „Брок - Блонс" №1 від 21.02.1994 року позивач по справі була прийнята на роботу на посаду прибиральником тротуарів. 05.01.2002 року наказом генерального директора, фірми „Брок - Блонс" №2 позивач по справі була звільнена з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, після чого ОСОБА_1 було проведено розрахунок та відправлено на пенсію, а тому вимога про встановлення факту перебування в трудових відносинах та виконання трудових відносин є безпідставними, не ґрунтуються на вимогах закону.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для звільнення була письмова заява позивача, наказ №2 від 05.01.2002 року.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач та її представнику роз'яснено, що відповідно до ст.258 ЦПК України, позивач зобов'язана зазначити з якою метою їй необхідно встановити факт перебування в трудових відносинах з фірмою „Брок - Блонс", однак останні пояснили, що це потрібно для стягнення заборгованості по заробітній платі.

Доводи представника позивача, що в період з березня 2002 року до червня 2003 року позивач продовжувала виконувати трудові обов'язки в смт.Берегомет щодо прибирання тротуарів є припущенням та спростовуються показами свідків, письмовою заявою про звільнення за власним бажанням, наказом про звільнення на підставі ст. 38 КЗпП України.

З даних копії запису трудової книжки позивача вбачається, що остання звільнена за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, наказ №2 від 05.01.2002 року.

Посилання позивача, її представника, що колективне звернення до голови селищної ради смт.Берегомет, інших державних органів та копії публікацій в газетах є підставою для встановлення факту перебування в трудових відносинах є їх припущенням, а тому не можуть бути доказами покладені в основу рішення.

Таким чином суд дійшов висновку, що відсутні підстави стягнення матеріальної шкоди заборгованості по заробітній платі, що підтверджується копіями платіжних відомостей в період з березня 2002 року до червня 2003 року згідно яких позивач на роботі не числилась, а заробітна плата їй не нараховувалась.

За таких обставин, суд вважає, що в заявленому позові необхідно відмовити за безпідставністю

На підставі ст.ст.21,38,48,94 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10,14,60,212-215, 218, 256-259 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до МПП фірми „Брок - Блонс" „Про встановлення факту перебування в трудових відносинах, виконання трудових обов'язків та стягнення заборгованості по заробітній платі",- відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.