Справа 1-71/07
ВИРОК
Іменем України
07 травня 2007 року м.Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі : головуючого судді Пилип'юка І.В., при секретарі Паучек Є.В., з участю прокурора Дроздика О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вижниця кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
громадянина України, уродженця та жителя с Черешенька
Вижницького району Чернівецької області, з освітою загальною
середньою, не працюючого, неодруженого,
військовозобов'язаного, раніше судимого 02.01.2004 року Вижницьким районним судом за ст.164ч.1 КК України з іспитовим строком на 1 рік,
у вчиненні злочину передбаченого ст. 164 ч.І КК України ,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 будучи зобов'язаний згідно виконавчого листа Вижницького районного суду № А-4 від 13.02.1998 року, до сплати аліментів в розмірі 1/4 частини усів видів заробітку, на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 1991 року народження, з 2005 року злісно ухиляється від сплати аліментів ігноруючи повістки та судові попередження. До даного часу аліменти не сплатив, та будь-якої матеріальної допомоги громадянці ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина не надавав.
Згідно довідки-розрахунку по виконавчому листу № А -4 від 13.02.1998 року , станом на 01.02.2007 року заборгованість по аліментам складає 2683.90грн., з розрахунку як для непрацюючих боржників, хоча громадянин ОСОБА_1 працездатний, офіційно не працює, однак має періодичні доходи в сумі 100-150 грн. в місяць.
Будучи допитаним у якості підсудного, ОСОБА_1 у пред'явленому йому обвинуваченні по ст. 164 ч.І КК України винним себе визнав повністю та пояснив, що дійсно згідно виконавчого листа суду Вижницького районного суду, № А-4 від 13.02.1998 року, зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі 1А частини з усіх видів заробітку, на користь ОСОБА_2. Однак з 2005 року не платить аліменти, в зв'язку з тим, що ніде не працює, доходів у нього немає, на даний час погасити заборгованість він не може.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що з 2005 року по лютий 2007 року підсудний не сплачував їй аліменти на утримання неповнолітнього сина та не надавав матеріальну допомогу добровільно.
Факт злісного ухилення підсудним від сплати аліментів підтверджується також копіями попереджень від 05.10.2005 року та 05.10.2007 року, згідно з якими ОСОБА_1 попереджувався державним виконавцем про відповідальність за ухилення від сплати аліментів /а.с.10-11/ та довідкою відділу ДВС у Вижницькому районі, із якої видно, що підсудний має борг по аліментах перед потерпілою за період з 01 лютого 2005 року по 01 лютого 2007 року в сумі 2683.90 грн. /а.с.12/
Не зважаючи на визнання вини підсуднім, його вина підтверджується доказами по справі:
- заявою громадянки ОСОБА_2 від 16/03/2007 року з проханням порушити кримінальну справу за злісне ухилення від сплати елементів на утримання дітей проти ОСОБА_1 (а.с.7)
- копією виконавчого листа Вижницького районного суду, № А-4 від 13.02.1998 року,
про зобов'язання стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина.
а.с. 7
- попередженнями ВДВС Вижницького про погашення заборгованості по аліментам.
а.с. 9-12
- довідкою-розрахунком по виконавчому листі Вижницького районного суду № А-4 від
13.02.1998 року, про те, що станом 01.02.2007оку його заборгованість по аліментам складає
2683.90 грн. (а.с.6)
Таким чином, аналізуючи всі докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що орган досудового слідства правильно кваліфікував дії підсудного за ст. 164 ч.І, так як в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_1 умисними діями направленими на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання неповнолітньої дитини, злісно ухилявся від сплати (аліментів) на утримання сина.
Обираючи вид та міру покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії невеликої тяжкості, особу винного, зокрема те, що він раніше судимий за несплату аліментів, позитивно характеризується по місцю мешкання і вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції статті передбаченої ст.164ч.1 КК України.
До обставин, які пом'якшують покарання підсудного, суд визнає: щире каяття у вчиненому злочині, позитивно характеризується по місцю проживання.
Обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
З врахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного, та обставин, що пом'якшують покарання суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і відносно нього можливо застосувати ст.75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням.
Суд вважає, що саме таке покарання буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.164 ч.І КК України і за його вчинення призначити йому покарання у вигляді 1 /одного/ року і шести місяців обмеження волі.
На підставі ст.ст. 75КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом (1) річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого: ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, та повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання.
Міру запобіжного заходу, до набрання вироком чинності, залишити обрану підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Чернівецької області через Вижницький районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.