ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2006 р. | № 4/2741-29/343 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: | Кравчука Г.А. |
суддів: | Мачульського Г.М. |
Шаргала В.І. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні |
касаційну скаргу | Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв’язок” в особі Західного територіального управління |
на постанову | Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2006р. |
у справі | № 4/2741-29/343 |
господарського суду | Львівської області |
за позовом | Дочірнього підприємства “Галлак-постачзбут” Відкритого акціонерного товариства “Галлак” |
до | Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв’язок” в особі Західного територіального управління |
про | спонукання вчинити дії, стягнення 2 814 грн. штрафу та відшкодування 800 грн. збитків, - |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.12.2005р. (суддя М. Синчук) в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2006р. (колегія суддів у складі: головуючого –судді Онишкевича В.В., суддів Слуки М.Г., Скрутовського П.Д.) рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.2005р. скасовано і прийнято нове рішення. Постановлено позов задовольнити, зобов’язати Закрите акціонерне товариство “Український мобільний зв’язок” в особі Західного територіального управління відновити надання послуг мобільного зв’язку відповідно до умов договору №1305399 від 05.09.2003р., стягнути з Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв’язок” в особі Західного територіального управління на користь Дочірнього підприємства “Галлак-постачзбут” Відкритого акціонерного товариства “Галлак” штраф за безпідставне відключення кінцевого обладнання Абонента в сумі 2 814 грн., відповідно до п. 3 ст. 40 Закону України “Про телекомунікації”, збитки в розмірі 800 грн. –витрат на юридичні послуги, державне мито по основному позові в розмірі 102 грн., держмито по апеляційній скарзі в розмірі 51 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В своїй касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2006р., а рішення Господарського суду Львівської області від 21.12.2005р. залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 8 ч. 1 ст. 38 Закону України “Про телекомунікації”, п.п. 8.4.10, 8.411, 8.4.12 Правил користування мережами стільникового зв’язку ЗАТ “Український мобільний зв’язок”, ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Сторони не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між сторонами був укладений договір №1305399 від 05.09.2003р. про надання послуг мобільного зв’язку (далі –Договір). 17.06.2005р. позивачу було тимчасово обмежено надання послуг мобільного зв’язку. 05.07.2005р. позивачем надіслано відповідачу лист-вимогу, яким позивач просив відновити надання вказаних послуг, однак відповідач листом №СС1848.22.07 від 22.07.2005р. повідомив, що має намір припинити дію Договору згідно з положенням п. 2.1 Договору та на підставі п. 8.4.10 Правил користування мережами мобільного зв’язку СП “Український мобільний зв’язок” (далі –Правила) тимчасово обмежив надання позивачу послуг голосової телефонії до моменту остаточного припинення дії вказаного Договору чи його поновлення. Відповідач обумовив свої дії висновками про перешкоджання позивачем нормальній роботі мережі ЗАТ “УМЗ” шляхом здійснення довготривалих та численних вихідних дзвінків на мережі інших операторів. Позивач дійшовши до висновку про порушення своїх прав діями відповідача звернувся з позовом до господарського суду, в якому просив зобов’язати відповідача відновити надання послуг мобільного зв’язку відповідно до умов Договору, стягнути з відповідача штраф за безпідставне відключення у сумі 2 814 грн. та збитки у вигляді витрат на юридичні послуги в сумі 800 грн., оскільки позивачем з ПП “Юридична фірма “Аміда” було укладено договір від 01.08.2005р. №01/08/05 на підготовку та ведення справи в суді, на виконання умов якого було оплачено послуги адвоката в сумі 800 грн.
Місцевий господарський суд відмовляючи в позові виходив з того, що право відповідача тимчасово обмежити обсяг послуг мобільного зв’язку визначено в Договорі та Правилах; сторони в Договорі погодили право відповідача відмовитись від Договору або тимчасово обмежити обсяг послуг мобільного зв’язку; відповідач скористався своїм правом тимчасово обмежити надання послуг мобільного зв’язку на підставі п. 8.4 Правил, конкретно визначених дій на припинення дії Договору не вчинив та запропонував позивачу звернутись до філії ЗАТ “Український мобільний зв’язок” для відновлення послуг мобільного зв’язку; позивачем не представлено доказів звернення до відповідної філії для розгляду питання про відновлення надання послуг мобільного зв’язку; факт не припинення Договору підтверджують відповідні рахунки відповідача про надання послуг по утриманню номеру, оплачені позивачем, а відтак місцевий господарський суд дійшов до висновків про відповідність дій відповідача умовам, передбаченим Договором та Правилами а отже –про відсутність правових підстав для задоволення позову.
В своїй постанові апеляційний господарський суд зазначив, що відповідачем на вимогу суду не було надано доказів використання позивачем мережі мобільного зв’язку для дій аморального характеру чи таких, що порушують громадський порядок, а також письмових доказів наявності скарг громадян чи підприємств на дії позивача, що давало б правову підставу відповідачу на відключення позивача від мережі мобільного зв’язку відповідно до п. 8.4.10 Правил; відповідачем не було надано письмових доказів, які б підтверджували б факт попередження позивача про можливе скорочення переліку телекомунікаційних послуг чи його відключення від мережі із зазначенням мотивів таких дій, що передбачено п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про телекомунікації”, а відтак апеляційний господарський суд дійшов до висновків про відсутність у відповідача правових підстав для відключення позивача від мережі мобільного зв’язку, що, відповідно, обумовлює помилковість рішення місцевого господарського суду, яке, як зазначено в постанові, не ґрунтується на відповідних доказах.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України на підставі встановлених в них фактичних обставин, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та повноту їх встановлення у рішенні та постанові, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
З матеріалів справи вбачається що суд апеляційної інстанції в порядку ст. ст.43, 47, 43, 101 ГПК України у їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.
Як встановлено судами попередніх інстанцій позивачу було тимчасово обмежено надання послуг мобільного зв’язку відповідачем про що останній повідомив позивача листом №СС1848.22.07 від 22.07.2005р. тобто після вчинення дій щодо такого обмеження. В листі зазначено що такі дії вчинені на підставі п. 8.4.10 Правил.
Відповідно до п. 8.4.10 Правил UМС тимчасово може обмежити обсяг послуг мобільного зв’язку якщо абонент використовував мережі мобільного зв’язку UМС для дій аморального характеру, а також таких, які порушують громадський порядок, посягають на честь і гідність громадян та підприємств або викликають їхні скарги. Згідно ст.39 ч.1 п.16 Закону України “Про телекомунікації” оператори телекомунікацій зобов'язані попереджувати споживачів про можливе скорочення переліку телекомунікаційних послуг чи відключення їх кінцевого обладнання у випадках і порядку, передбачених правилами надання і отримання цих послуг.
Судом апеляційної інстанції встановлено що вказані вимоги закону дотримано не було, відповідачем на вимогу суду не було надано доказів використання позивачем мережі мобільного зв’язку для дій аморального характеру чи таких, що порушують громадський порядок, а також письмових доказів наявності скарг громадян чи підприємств на дії позивача що давало б правову підставу відповідачу на відключення позивача від мережі мобільного зв’язку відповідно до п. 8.4.10 Правил, відповідачем не було надано письмових доказів, які б підтверджували б факт попередження позивача про можливе скорочення переліку телекомунікаційних послуг чи його відключення від мережі із зазначенням мотивів таких дій.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
За вказаних обставин суд апеляційної інстанції всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з’ясував дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють їх спірні відносини, а відтак постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв’язок” в особі Західного територіального управління залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2006р. у справі № 4/2741-29/343 Господарського суду Львівської області –без змін.
Головуючий Г. Кравчук
С у д д і Г. Мачульський
В. Шаргало