ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2006 р. | № 2-11/2193-2006 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Т.Б. Дроботової, |
суддів : | Т.Г. Гоголь, Л. І. Рогач |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія “Кримтел” |
на постанову | Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2006р. |
у справі | № 2-11/2193-2006 |
господарського суду | Автономної Республіки Крим |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія “Кримтел” |
про | спонукання укласти договір |
за участю представників: |
позивача | Жицького О.М. дов. від 03.11.2005р. |
відповідача | Хлібодар І.А. дов. від 01.03.2006р. |
ВСТАНОВИВ:
ВАТ “Укртелеком” в особі Кримської філії ВАТ “Укртелеком” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про спонукання ТОВ Виробнича компанія “Кримтел” укласти договір №232-05 від 19.10.2005р. з протоколом розбіжностей від 21.11.205р. в редакції позивача. В подальшому надійшло клопотання про уточнення позовних вимог та заява про зміну предмету позову, згідно якої просить суд врегулювати розбіжності по договору №232-05 від 19.10.2005р., прийнявши щодо цих умов рішення про прийняття та затвердження умов договору від 19.10.2005р. в редакції ВАТ “Укртелеком”.
Свої вимоги позивач обгрунтував положеннями пункту 7 статті 181 Господарського кодексу України, статтею 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції” та статтями 1, 5 Закону України “Про природні монополії”, оскільки ВАТ “Укртелеком” в особі Кримської філії внесено в Перелік суб’єктів господарювання, що займають монопольне становище на ринку Автономної Республіки Крим; з метою захисту інтересів ВАТ “Укртелеком” позивач передав розбіжності, які виникли при укладенні договору №232-05 від 19.10.2005р. на вирішення господарського суду.
Відповідач заперечував позовні вимоги повністю, покликаючись на те, що вирішення господарським судом спору по суті у даній справі не буде мати для сторін правових наслідків з огляду на направлення позивачем йому іншого проекту договору від 05.12.2005р.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.03.2006р. (суддя А.С.Цикуренко) припинено провадження у справі № 2-11/2193-2006 про регулювання розбіжностей до договору № 232-05 від 19.10.2005 „Про взаємоз'єднання телекомунікаційної мережі ТОВ ВК „Кримтел" та телекомунікаційної мережі ВАТ „Укртелеком" на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала обгрунтована посиланням на статті 638,641, 646 Цивільного кодексу України, вважаючи що переддоговірний спір між сторонами відносно договору №232-05 від 19.10.2005р. відсутній, оскільки ВАТ “Укртелеком” звернувся з новою пропозицією щодо укладення договору від 05.12.2005р. №344-05, а спір відносно укладення договору від 05.12.2005р. №344-05 повинен розглядатися в іншому провадженні.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2006р. (судді В.В. Сотула- головуючий, В.І. Гонтар, Н.П.Горошко) ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.03.2006р. скасовано, справа № 2-11/2193-2006 направлена на розгляд до суду першої інстанції.
Постанову вмотивовано тим, що чинне законодавство не передбачає втрати чинності проектів договорів, а розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору „Про взаємоз'єднання телекомунікаційної мережі ТОВ ВК „Кримтел" та телекомунікаційної мережі ВАТ „Укртелеком" у м. Сімферополь" фактично лишились неврегульованими, тому спір між сторонами щодо їх врегулювання існує.
Не погоджуючись з вище вказаною постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2006р., в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити без змін ухвалу першої інстанції, посилаючись на порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом пункту 4 статті 129 Конституції України та статей 33, 99 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір було розглянуто за відсутності сторони, не повідомленої належним чином про час та місце судового засідання, а також на незастосування статті 646 Цивільного кодексу України.
Позивач направив відзив, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційної інстанції без змін з огляду на її відповідність нормам матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Попередніми судовими інстанціями встановлено та підтверджується матеріалами справи, що:
- 20.10.2005р. ВАТ “Укртелеком" в особі Кримської філії направлено на адресу відповідача два примірника договору №232-05 „Про взаємоз'єднання телекомунікаційної мережі ТОВ ВК„Кримтел" та телекомунікаційної мережі ВАТ „Укртелеком" у м.Сімферополь" від 19.10.2005р.
- 21.11.2005 ТОВ ВК „Кримтел" повернуло на адресу Кримської філії ВАТ „Укртелеком" підписаний договір № 232-05 від 19.10.2005 з протоколом розбіжностей від 21.11.2005 та додатками №3 та №4 до нього.
- 05.12.2005, супровідним листом позивач надіслав відповідачу два примірника нового проекту договору № 344-05 від 05.12.2005 „Про взаємоз'єднання телекомунікаційної мережі ТОВ ВК „Кримтел" та телекомунікаційної мережі ВАТ „Укртелеком" у м.Сімферополь", підписаних директором КФ ВАТ „Укртелеком", у якому деякі пункти були викладені в іншій редакції ніж це було запропоновано у проекті договору № 232-05 від 19.10.2005р.
- 12.12.2005 у зв'язку з наявністю переддоговірного спора, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про спонукання ТОВ ВК „Кримтел" укласти договір № 232-05 від 19.10.2005 з протоколом розбіжностей від 21.11.2005 в редакції, запропонованої ВАТ „Укртелеком".
- 27.12.2005р. відповідач, не погодившись з умовами договору від 05.12.2005 №344-05, направив позивачу підписаний договір з протоколом розбіжностей;
- 13.01.2006р. позивач заявив клопотання про уточнення позовних вимог, згідно яких просив суд спонукати ТОВ ВК „Кримтел" до укладання договору „Про взаємоз'єднання телекомунікаційної мережі ТОВ ВК „Кримтел" та телекомунікаційної мережі ВАТ„Укртелеком" у м.Сімферополь" в редакції, запропонованої ВАТ „Укртелеком";
- 23.02.2006р. ВАТ „Укретелеком" була подана заява про зміну предмету позову, відповідно до якої просив суд врегулювати розбіжності
по вищезазначеному, прийнявши щодо цих умов рішення, викладене в редакції позивача.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до частини 5 статті 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Згідно частини 7 цієї статті, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Отже, законодавець встановив для сторони - монополіста єдиний можливий спосіб - не прийнятті викладеної у протоколі розбіжностей пропозиції іншої сторони, а саме, передати ці розбіжності на розгляд суду.
Апеляційною інстанцією встановлено, що оскільки 09.12.2005р. позивач передав до суду розбіжності щодо окремих умов, визначених в протоколі розбіжностей від 21.11.2005р. до проекту договору від 19.10.2005 за № 232-05, для врегулювання спору у позасудовому порядку позивач, врахувавши окремі зауваження, зазначені в цьому протоколі розбіжностей, надіслав до відповідача лист з пропозицією укласти договір на умовах, викладених у проекті договору від 05.12.2005 за № 344, умови якого повністю збігались з проектом попереднього договору від 19.10.2005р., за винятком тих умов, які були прийняті ВАТ „Укртелеком" в редакції ТОВ ВК „Кримтел".
Пунктом 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі цього кодексу, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань чи спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу.
Враховуючи, що у встановленому порядку скасування проектів договорів не відбувалось, а між сторонами залишилися неврегульовані питання щодо укладення договору, висновок суду апеляційної інстанції про те, що ВАТ „Укртелеком", надіславши до ТОВ ВК „Кримтел" проект договору від 05.12.2005р. за № 334-05, не відмовилося від проекту договору від 19.10.2005р. за №232-05 з протоколом розбіжностей від 21.11.2005р.та, що цей проект не втратив свою чинність, правильний.
Таким чином, оскільки розбіжності, що виникли при укладенні договору „Про взаємоз'єднання телекомунікаційної мережі ТОВ ВК„Кримтел" та телекомунікаційної мережі ВАТ„Укртелеком" у м.Сімферополь", фактично залишились неврегульованими, між сторонами спір щодо їх врегулювання існує.
Відтак, висновок апеляційної інстанції щодо наявності предмету спору у даній справі є правомірним та відповідає матеріалам справи.
Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд апеляційної інстанції, відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглядаючи справу, повно з’ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої заявником апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду, якими спростовано обставини, на які посилався відповідач в обґрунтування своїх вимог, ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням статті 105 Господарського процесуального кодексу України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення апеляційної інстанції пункту 4 статті 124 Конституції України щодо розгляду справи за відсутності відповідача є необгрунтованим, оскільки з штемпелю про відправку апеляційного господарського суду за вих. №38-9778-38-9780 від 03.04.2006р. на ухвалі про прийняття апеляційної скарги до розгляду від 03.04.2006р. вбачається, що сторони були належно повідомлені про час і місце судового засідання; доводи щодо дати одержання ухвали скаржником не підтверджено.
Твердження заявника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв’язку з чим підстав для скасування зазначеної постанови колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія “Кримтел” залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2006р. у справі № 2-11/2193-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Т. Гоголь
Л. Рогач