№ 1-43/08

ВИРОК

Іменем України

14.01.2008 року                                                                                                               м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі :

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду в м. Києві  справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,    ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродж. м. Москва, росіянина, гр-на України, не одруженого, освіта неповна середня, працюючого інструктором по бодібілдінгу в молодіжній громадській організації  «Олімпія- 97», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не маючого судимостей на підставі ст. 89 КК України,-

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., уродж. м. Києва, росіянина, гр- на України, не одруженого, освіта середньо- спеціальна, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою:  АДРЕСА_2, раніше судимого:                   

-     вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 17.06.2002 року за ст. 141 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі;

-     вироком Печерським районним судом м. Києва від 07.04.2006 року за ст.ст. 186 ч.2, 69 КК України на 2 роки позбавлення волі, 17.07.2007 року умовно- достроково звільнений з місць позбавлення волі на підставі постанови Березанського районного суду від 10.07.2007 року,-

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н., уродж. м. Київ, українця, гр-на України, одруженого, освіта середня - спеціальна, працюючого водієм у Київському міському товаристві «Вільне козацтво», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, який раніше судимий вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 17.06.2002 року за ст. 141 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі, вироком Печерським районним судом м. Києва від 07.04.2006 року за ст. 186 ч. 2, 69 КК України на 2 роки позбавлення волі, 17.07.2007 року умовно -достроково звільнений на підставі постанови Березанського районного суду від 10.07.2007 року, та особа, відносно якої органами досудового слідства винесено постанову про оголошення у розшук  вчинили хуліганство-  грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства , що супроводжувались особливою зухвалістю, яка виразилась в насильстві з заподіянням тілесних ушкоджень, вчиненими групою осіб.

Так, 08.09.2007 року, приблизно о 22 год. 50 хв., ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3, та особа, яка органами досудового слідства оголошена у розшук, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння  та  знаходячись на зупинці громадського транспорту, розташованій біля АДРЕСА_5 грубо порушуючи   громадський   порядок   з   мотивів   явної   неповаги   до   суспільства, безпричинно пристали до ОСОБА_5. При цьому ОСОБА_1 проявляючи особливу зухвалість наніс ОСОБА_5 удар кулаком по голові та став висловлюватись в адресу потерпілого нецензурними словами. В цей час ОСОБА_3 діючи в грубі осіб та спільно з ОСОБА_1 також наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_5. При спробі потерпілого уникнути безпричинного його побиття та втекти з місця конфлікту, ОСОБА_4 наздогнав останнього та зупинивши теж наніс удар кулаком в обличчя . Після цього, ОСОБА_1, ОСОБА_3 ОСОБА_4 та особа, яка органами досудового слідства оголошена у розшук, діючи в групі осіб, продовжуючи свої хуліганські дії повалили ОСОБА_5 на асфальт та стали наносити удари в різні частини тіла, їх злочині дії були припинені сторонніми громадянами.

Згідно висновку судове - медичної експертизи № 769/и від 22.10.2007 року ОСОБА_5 були спричинили тілесні ушкодження у вигляді забійної рани на верхній вії правого ока, спадини шкіри на передній поверховості обох колінних суставів, які згідно висновку відносяться у вигляді рани до легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткостроковий розлад здоровя більше 6 днів , але менше 21 дня, а всі інші пошкодження до легких тілесних ушкоджень.

Підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, що їм інкримінується, визнали повністю, щиро розкаялись у вчиненому, підтвердили показання, які вони дали під час досудового слідства в якості обвинувачених і дали в судовому засіданні наступні показання.

Так, підсудний ОСОБА_1, показав, що 08.09.2007 року, приблизно о 22 год. 40 хв., він перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння разом зі своїми знайомими ОСОБА_3,  ОСОБА_4 та ОСОБА_6 знаходився біля ст. метро «Дружби Народів» в м. Києві. Коли ОСОБА_6 відійшов від них в сторону, вони  помітили на зупинці громадського транспорту біля виходу з метро раніше  не  знайомого ОСОБА_5.   Побачивши  ОСОБА_5, хтось  із  них запропонував його побити, хто саме він не пам'ятає. Після цього він, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пішли до ОСОБА_5. Коли він підійшов до останнього, то один раз кулаком руки вдарив його із- заду по голові. Після чого з ОСОБА_3 стали на нього кричати нецензурними словами ображаючи його, під час чого ОСОБА_4 також один раз  вдарив його  кулаком в  обличчя.  ОСОБА_5 став відходити в сторону, але йому дорогу перегородив ОСОБА_4, який також вдарив один раз потерпілого в обличчя. Втікаючи від них ОСОБА_5 побіг на проїжджу частину. Він, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стали бігти за ним, щоб наздогнати та продовжити бити.  Переслідуючи ОСОБА_5 вони настигли його на проїжджій частині дороги. Там вони його зупинили та знову стали його бити в трьох, при цьому виражаючи  нецензурними словами.   До них підійшов ОСОБА_6, який став говорити щоб вони залишили потерпілого, але ОСОБА_4 сказав йому, що потерпілий його начебто вдарив і ОСОБА_6 приєднався   до   побиття   ОСОБА_5. Через   деякий   час   від   отриманих   ударів ОСОБА_5 впав на асфальт, де вони в тому числі і він не зважаючи на зауваження сторонніх осіб продовжили його бити руками на ногами в різні частини тіла. Били вони ОСОБА_5 то того часу як їх не зупинив раніше не знайомий чоловік, який проїжджаючи на автомобілі, після чого припинивши бити потерпілого та втекли.

Підсудний ОСОБА_3 підтвердив зазначені показання ОСОБА_1,   в повному обсязі і показав, що коли вони помітили на зупинці автобусів, розташованій біля виходу з метро вказаної станції раніше не знайомого ОСОБА_5, хтось запропонував  його побити, так як він був темношкірий. Хто саме запропонував побити ОСОБА_5 він не пам'ятає. Вирішивши побити вказаного чоловіка він, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 пішли в сторону в його сторону, де ОСОБА_1 підійшовши із- заду до ОСОБА_5  один раз кулаком руки вдарив його по голові. Коли ОСОБА_5 повернувся до них обличчям він та ОСОБА_1 стали його ображати та висловлюватись нецензурними словами, під час чого він також один раз кулаком ударив  ОСОБА_5  в   обличчя.  Від їх з  ОСОБА_1  ударів ОСОБА_5 став відходити в сторону, де йому дорогу перегородив ОСОБА_4, який також один раз вдарив його кулаком в обличчя.  Коли ОСОБА_5 став від них тікати і вибіг на проїжджу частину дороги, то він, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 побігли за ним. Наздогнавши ОСОБА_5 вони його зупинили. Він тримав  ОСОБА_5, а  ОСОБА_1 та ОСОБА_4 били потерпілого.  Спочатку він лише утримав ОСОБА_5, а потім і сам став його бити. Через деякий час до них підійшов ОСОБА_6, який став говорити що вони більше не били ОСОБА_5 та залишили його в спокої, але ОСОБА_4 сказав йому, що ОСОБА_5 його начебто вдарив і ОСОБА_6 також став бити ОСОБА_5, після чого останній упав на асфальт.

Підсудний ОСОБА_4 підтвердив зазначені показання підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в повному обсязі  і показав, що  08.09.2007 року він будучи в стані алкогольного сп'яніння, разом зі своїми знайомими ОСОБА_1,  ОСОБА_3 та ОСОБА_6 знаходились біля ст. метро «Дружби народів» в м. Києві та пили пиво. Коли ОСОБА_6 від них відійшов в сторону і в цей час,  приблизно  о  22 год. 40 хв., вони помітили як на зупинці громадського транспорту стоїть раніше не знайомий   ОСОБА_5. Побачивши якого хтось из них запропонував його побити, хто запропонував він не пам'ятає. Після вказаного цілення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 пішли в перед, а він за ними. ОСОБА_5 стояв обличчя до проїжджою части і коли заду до нього підійшов ОСОБА_1 то він кулаком вдарив його в район голови та став разом з ОСОБА_3 кричати на нього, висловлюватись нецензурними словами, в цей час ОСОБА_3 наблизившись  до ОСОБА_5  і також один раз вдарив його кулаком в обличчя. Після отриманих ударів ОСОБА_5 став відходити в сторону, де він йому перегородив шлях  і  один раз кулаком руки вдарив в  обличчя. Після цього ОСОБА_5 вибіг на проїжджу частину. Він , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 побігли за потерпілим. Переслідуючи ОСОБА_5 вони настигли його на проїжджій частині дороги, де знову стали в  трьох  наносити  йому удари в  область   обличчя.   В  той  час  коли вони наносили вдари ОСОБА_5 до них підійшов ОСОБА_6, який став просити щоб вони припинили бити потерпілого, але він йому сказав, що ОСОБА_5 начебто вдарив його, хоча такого не було і після цього ОСОБА_6 також разом з ними став бити ОСОБА_5. Під час нанесення ударів останній впав на асфальт.

Підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 під час судового засідання показали, що показання під час досудового слідства давали добровільно, без примусу з боку працівників органів досудового слідства. Свої дії оцінили негативно.

Враховуючи те, що підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім тих, що характеризують особи підсудних та розмір цивільного позову.

Оцінюючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що винність підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_4, доведена повністю, а їх умисні дії правильно кваліфіковані за ст. 296 ч. 2 КК України, як хуліганство-  грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудним ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 66 ч. 1  КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_4, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом визнається вчинення ними злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Обставинами, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_3, відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом визнається вчинення ними злочину у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину.

При обранні міри покарання підсудним ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, відповідальність за який передбачена ст. 296 ч. 2 КК України, і який віднесений кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості.

Крім того при обранні міри покарання підсудним суд враховує:

-       особу ОСОБА_1, який має постійне місце проживання, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, судимості на підставі ст. 89 КК України не має, хворіє на тяжкі хвороби- СНІД та гепатит, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря- психіатра не перебуває;

-       особу ОСОБА_4, який має постійне місце проживання, працює, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий, одружений, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря- психіатра не перебуває;

-       особу ОСОБА_4, має постійне місце проживання, не зареєстрований, за місцем тимчасового тримання характеризується задовільно, раніше судимий, злочин вчинив під час умовно- достроково звільнення, офіційною суспільно- корисною працею  не займається, на обліку у лікаря- психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

На підставі викладеного суд вважає, що виправлення підсудних  ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, тому необхідно призначити їм покарання у вигляді позбавлення волі. Суд, при призначенні покарання підсудним ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3  у виді позбавлення волі  враховуючи тяжкість вчиненого ними  злочину, їх особи, у тому числі й стан здоров'я,  та усі обставини справи, у тому числі й мотиви та обставини побиття потерпілого ОСОБА_5, не дійшов до висновку про можливість виправлення підсудних  без відбування покарання. Тому, суд прийняв рішення  не звільняти підсудних  від відбування покарання з випробуванням.

Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_3  вчинив злочин будучи 17.07.2007 року на підставі постанови Березанського районного суду від 10.07.2007 року звільнений умовно-достроково від покарання призначеного вироком Печерським районним судом м. Києва від 07.04.2006 року, суд вважає за необхідне при призначенні покарання за сукупністю вироків застосувати положення ст. 71 КК України.

У задоволенні цивільного позову заявленого потерпілим ОСОБА_5 по справі слід відмовити, оскільки потерпілим ОСОБА_5 у судовому засіданні подана заява про те, що суму цивільного позову відшкодовано.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

            ОСОБА_1,     визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України,  і призначити йому покарання у виді -    2 (двох) років позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_1 термін його попереднього ув'язнення, починаючи з 9.09.2007 року, відповідно до вимог ст. 72 КК України.

ОСОБА_4, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ст. 296 ч. 2 КК України,  і призначити йому покарання у виді -  1 (одного) року позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_4 термін його попереднього ув'язнення, починаючи з 9.09.2007 року по  12.09.2007 року, відповідно до вимог   ст. 72 КК України.

ОСОБА_3, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України,  і призначити йому покарання у виді - 3 (трьох) років позбавлення волі.

Остаточне покарання ОСОБА_3, визначити за сукупністю вироків відповідно до ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання, невідбутної частини покарання за вироком Печерським районним судом м. Києва від 07.04.2006 року, - у виді 3  ( трьох ) років 2 місяців позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_3 термін його попереднього ув'язнення, починаючи з 9.09.2007 року, відповідно до вимог  ст. 72 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 залишити без задоволення.  

Міру запобіжного заходу засудженому  ОСОБА_4 змінити із підписки про невиїзд на тримання під вартою у Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань, взявши його під варту в залі суду.

Міру запобіжного заходу засудженим  ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін -  тримання під вартою у Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими - в той же строк з моменту отримання ними копії вироку.

Суддя                                                                                                       В.В.  Підпалий