Справа № 2-а-1340/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

01 квітня 2011 рокуСуддя Саксаганського районного суду  м. Кривого Рогу  Ан О.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Саксаганському районі м. Кривого Рогу про поновлення пропущеного строку, визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання здійснення перерахунку та виплати недоплачених сум соціальної допомоги як «дитині війни», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач  ОСОБА_2 звернувся  в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Саксаганському  районі  м. Кривого Рогу  про відновлення його конституційного права на підвищення пенсії відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»порушеного бездіяльністю управлінням Пенсійного фонду України у Саксаганському районі м. Кривого Рогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є дитиною війни і має право па пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивачем  зазначено, що всупереч ст.б Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та п.п.2,3 ст.22 Конституції України доплата до пенсій в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за 2006 - 2007 роки йому не виплачувалася, а з січня 2008 року по 31.12.2010 року  виплата була проведена не в повному обсязі, а лише в розмірі 10 % від передбаченої законом.

На підставі вищенаведеного, позивач просить суд поновити пропущений строк, визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсій та стягнути  на його користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.

Представник відповідача надав суду заперечення проти позову, в якому просить в задоволенні позову до Управління Пенсійного фонду України у Сааксаганському районі м.Кривого Рогу  відмовити.

Відповідно до ст.. 183-2 п.4 адміністративні справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат,соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг розглядаються суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що слід позов задовольнити частково виходячи з наступного.

Позивач є дитиною війни та має право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії здійснює управління Пенсійного фонду у Саксаганському районі, яке є відповідачем за цим позовом.

Згідно листів  Вищого  адміністративного суду України від 14.08.2009 року «Щодо застосування окремих норм законодавства щодо визначення розміру нарахування та виплати підвищення до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006,2007,2008 роках»:  «Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»з метою приведення  окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Однак Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік»пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006 року, а статтею 6 –у  2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом міністрів України за погодженням із Комітетом ВР України з питань бюджету. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2996 року. Тобто з 02 квітня 2006 року стаття 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни знову почала діяти. З огляду на те, що встановлені законодавством умови підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006 році не настали, судам слід відмовляти у задоволені позову.»

У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, положення ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо доплат до пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнано неконституційним, тобто таким, що не відповідає Конституції України. Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»є нормативним актом рівної юридичної сили з іншими законами України і не може зупиняти дії чинних законів у частині встановлення ними пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів. Також рішенням Конституційного Суду України №6 від 09.07.2007 року було поновлено перелік пільг та соціальних гарантій дітям війни. Крім того, Конституція України визначає Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік»та Закон України «Про соціальний захист дітей війни»як акти рівної сили, лише з однією різницею, яка полягає в тому, що Закон України «Про Державний бюджет»приймається щорічно та має визначений термін.

Разом з тим слід врахувати, що у 2008 році право на 30 % підвищення пенсії в силу ст.. 6 вказаного Закону у позивача виникло з дня ухвалення Конституційним судом України рішення №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, яким визнано неконституційним п.41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»обмежуючий вказане право позивача. А тому вимоги позову за період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року не можуть бути задоволеними. Всього відповідач повинен нарахувати та сплатити позивачу доплати до пенсії дітям війни за 2008 рік  з  22.05.2008 року по 31.12.2008 року та продовжувати виплати і надалі.

Але  згідно ч.8, 10 Листа Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2010 р. «Щодо застосування Рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010»: «Відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  … Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі місцевим адміністративним судам необхідно перевіряти додержання строку звернення до суду. У разі пропуску такого строку та визнання вказаних особою причин пропуску строку неповажними місцевий адміністративний суд повинен залишити адміністративний позов без розгляду.»

          При відкритті провадження по справі судом вирішено питання про поновлення строку -  позов в частині, що стосується періоду з 01.01.2007 року по 24.08.2010 року залишено без розгляду.

В той же час суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання дій управління Пенсійного фонду України у Саксаганському районі м. Кривого Рогу по невиплаті надбавки до пенсій, як дітям війни протиправними, оскільки вважає, що управління Пенсійного фонду України діяло на підставі, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачено діючими законами України з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний Бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно п. п. 3,4 ст. 22 Бюджетного кодексу України управління пенсійного фонду, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішення  про місцевий бюджет.          

Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що управління пенсійного фонду може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет.

При цьому суд відповідно до ч.2 ст.11 КАС України для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає можливим вийти за межі його позовних вимог та конкретніше сформулювати резолютивну частину постанови з метою можливості її виконання в подальшому та зазначити, що нарахування та виплати з 01.01.2011 року щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», здійснювати щомісячно за рахунок коштів Державного бюджету до настання обставин, що тягнуть перерахунок або припинення такої допомоги відповідно до діючого законодавства України.    

За таких обставин, суд приходить до висновку, що слід зобов'язати УПФ України у Саксаганському  районі здійснити перерахунок та виплатити пенсії дітям війни за період з 24.08.2010 року по 31.12.2010 року згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»та продовжувати виплати до змін в законодавстві.

Згідно ст.. 94 КАС України суд присуджує стягнення документально підтверджених судових витрат на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень з Державного бюджету України.

Керуючись ч.2 ст.152 Конституції України від 28.06.1996 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про бюджет на 2007 рік»№ 489-V від 39.12.2006 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058, Рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010, п. п. 3,4 ст. 22 Бюджетного кодексу України, ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Саксаганському районі м.Кривого Рогу  здійснити перерахунок та виплатити пенсії  ОСОБА_2  починаючи з 24.08.2010 року по 31.12.2010 року включно з урахуванням підвищення 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до положень ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з відповідною виплатою різниці після здійсненого перерахунку.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Саксаганському  районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області з 01.01.2011 року здійснювати перерахунок та виплачувати ОСОБА_2  щомісячну соціальну державну допомогу до  пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за рахунок коштів Державного бюджету до настання обставин, що тягнуть перерахунок або припинення такої допомоги відповідно до діючого законодавства України.   

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 3 грн. 40 коп. державного мита.

Зобов’язати  управління Пенсійного фонду України у Саксаганському районі м.Кривого Рогу виконати постанову негайно.

В задоволенні решти позову відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному адміністративному суді   Дніпропетровської області  через Саксаганський районний  суд м. Кривого Рогу  протягом  10 днів з моменту  винесення.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Головуючий  суддя                                                                                                        Ан О.В.