Шевченківський районний суд м.Львова

Справа № 2-557/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

        12 квітня   2011  року  Шевченківський районний суд  м. Львова в складі:

                  головуючого судді   Зими І.Є.                                                                          

                  при секретарі             Юрчишин О.В.

                  з участю адвокатів    ОСОБА_1,  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом   ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до  ОСОБА_5, третя особа  ОСОБА_6, Шевченківська райадміністрація Львівської міської ради   про усунення перешкод в користуванні власністю,  зобов"язання до вчинення дій,  встановлення порядку користування квартирою зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_6 , третя особа Шевченківська райадміністрація Львівської міської ради  про  встановлення порядку користування житлом, усунення перешкод у здійсненні  права користування житлом, виселення  особи, проживаючої без згоди  співвласника квартири, позовом  ОСОБА_6 до ОСОБА_5, СГІРФО Шевченківського району, треті особи  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про  зобов"язання до вчинення дій ,-

в с т а н о в и в :

10.11.10 р. ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з заявою, в якій просили суд постановити рішення, яким зобов"язати  ОСОБА_5 не чинити перешкод  у користуванні  приміщеннями  житлової кімнати  площею 16, 5 кв.м. під літ. 4 та балкону під літ. 10 площею 2,1 кв.м у квартирі АДРЕСА_1 та зобов"язати  відповідача надати  позивачам  ключі   від вхідних дверей кімнати площею 16, 5 кв.м. ; встановити  порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши в їх користування  дві житлові кімнати  площею відповідно 11,0 кв.м. та 16,5 кв.м. , лоджію під  літ. 8 площею 1,1 кв.м.. ; виділити в користування  відповідача житлову кімнату площею  9,8 кв.м. під літ. 5  ; приміщення кухні площею 7,4 кв.м., коридор площею 12,1 кв.м., ванну кімнату площею 2,5 кв.м., вбиральню площею 1,3 кв.м, комірку площею 1,2 кв.м., приміщення балкону площею 2,1 кв.м. залишити в спільному  користуванні співвласників. Заяву мотивують тим, що їм на праві власності належить 4/5 частин спірного житла.  Відповідач  є власником відповідно 1/5  її частини. Квартира  трьохкімнатна, житловою площею 37,3 кв.м., загальною 65 кв.м. Проте відповідач  без згоди інших співвласників зайняв найбільшу кімнату площею 16, 5 кв.м. , до якої примикає балкон  площею  2,1 кв.м. Відтак відповідач    фактично займає більшу частину квартири, що не відповідає частці, що належить йому на праві власності, чим порушує права інших власників.  В добровільному порядку  вирішити спір відповідач  не бажає.

          ОСОБА_5 звернувся з зустрічним позовом , в якому просив суд постановити рішення, яким  зобов”язати  позивачів по основному позову  не чинити йому перешкод в користуванні  кухнею та ванною кімнатою ;  виселити ОСОБА_6  з квартири  та встановити порядок користування спірною квартирою, яким  виділити у його  користування кімнату  площею  11 кв. м та лоджію площею 1,1 кв.м, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно  кімнати площею 16,5 кв.м. та  9,8 кв.м., комірку площею 2,5 кв.м., залишивши  інші приміщення спірного житла в спільному користуванні. Заяву мотивує тим, що  між ним та позивачами по  основному позову   виникають постійні конфлікти  з приводу користування квартири, що належить  співвласникам на праві спільної часткової власності.  Із запропонованим варіантом  користування житлом  позивачами  він не згідний, оскільки  він не буде мати доступу до жодного з балконів вказаної квартири.  Крім того, без його згоди, як співвласника квартири, за вказаною  адресою тривалий час  проживає ОСОБА_6  який  користується всіма комунальними послугами, проте не приймає жодної участі в  оплаті за них.  Просив позов задовольнити.

          ОСОБА_6  також  звернувся до  суду з позовом , в якому просив постановити рішення, яким зобов”язати СГІРФО Шевченківського району м. Львова   провести його реєстрацію за адресою спірного житла Заяву мотивує тим, що   після одруження з ОСОБА_3, з 1983 року проживає  у спірній квартирі.  На той час ні батьки його дружини, ні її брат – відповідач по основному позову  не заперечували проти його вселення. Тривалий час він проживав як член сім”ї наймача  житла,  вносив  кошти  в його утримання, поводив ремонти, опікувався разом з дружиною її  батьками.  Дійсно він був зареєстрований за іншою адресою – АДРЕСА_2, проте вказаний будинок на праві власності належить його матері , яка проживає там з сім”єю його сестри та складається з однієї житлової кімнати. Загальна площа будинку становить  43,3 кв.м. На даний час він знявся з реєстрації та не має змоги зареєструватись за адресою фактичного проживання, оскільки проти цього заперечує відповідач ОСОБА_5

          В судовому засіданні позивачі по основному позову підтримали позовні вимоги, покликаючись на викладені в заяві мотиви. Крім того пояснили, що  з метою  забезпечення відповідачу доступу до  балкону площею  2,1  кв.м вони звернулись до Шевченківської райадміністрації Львівської міської ради  та їм було надано дозвіл на   переобладнання  віконного прорізу з кухні  на двері  виходу на балкон . Тому права  відповідача жодним чином не будуть  порушені. Крім того, тривалий час  відповідач взагалі  не проживав у спірній квартирі, оскільки неодноразово одружувався і проживав у квартирах своїх дружин, жодних витрат по утриманню спірного житла не ніс. Повернувшись у 2008 році у  спірну квартиру він  самовільно зайняв найбільшу кімнату , яку він постійно  закриває.  Жодних перешкод у користуванні  відповідачу  кухнею та ванною кімнатою вони ніколи не чинили, натомість  відповідач  неодноразово наносив побої ОСОБА_3  Відтак,  просили задовольнити основний позов та позов ОСОБА_6, відмовивши в задоволенні зустрічного позову.

          ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти  основного позову та позову ОСОБА_6 , підтримав зустрічний  та додатково  пояснив, що  дійсно з 1983 року  ОСОБА_6 проживає за адресою спірного житла,  проте  жодної згоди у  нього на поселення  чоловіка сестри  ніхто не запитував. Конфлікт з сім”єю сестри  носить тривалий характер.  Оскільки  він доглядав матір , вона усно  йому заповіла, що  він має право на кімнату площею 16,5 у спірній квартирі. Крім того,  користуючись спірним житлом, ОСОБА_6 жодної плати  за комунальні  послуги  не вносить, має інше житло.

          ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав  свій та  основний позов , покликаючись на обставини, викладені в  заяві.

          Представник Шевченківської райадміністрації Львівської міської ради  в судовому засіданні пояснив, що у вирішенні даного спору покладається на рішення суду, в подальшому подав заяву про розгляд справи в його відсутності.

          СГІРФО Шевченківського району належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, В судове засідання  представник не з”явився, причини неявки суду не повідомив.

          Заслухавши думку учасників  процесу, дослідивши зібрані  по справі докази,  з”ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що основний позов   та  позов   ОСОБА_6 підлягають до задоволення, в задоволенні  зустрічного слід відмовити з наступних підстав.

          Судом встановлено, що  квартира АДРЕСА_1 складається з трьох житлових кімнат  площею 16, 5 кв.м., 9,8 кв.м. та  11 кв.м., житловою площею 37,3 кв.м. , загальною  65 кв.м.

 ОСОБА_3 на праві власності належить 1/5 частина спірного житла на підставі Свідоцтва про право власності від 28.05.99 р. та 1/5 на підставі свідоцтва про право  на спадщину за заповітом  від 23.09.08 р. .  ОСОБА_4- дочка позивачки ОСОБА_3 ,   відповідно є власником  вказаної квартири  на підставі  свідоцтва про право власності від  28.05.99 р. – 1/5 частини та  1/5 частини на  підставі  свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.09.08 р.  Крім того 1/5 частина квартири  на  підставі свідоцтва про право власності від 28.05.99 р.  належить ОСОБА_5, що є рідним братом позивачки ОСОБА_3   

Як вбачається з копії свідоцтва про  реєстрацію шлюбу 22.07.83 р.  ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6  і з того часу  останній  постійно проживає у спірній квартирі, що визнав в судовому засіданні  відповідач  по основному позову.

Статтею 61 ЦПК України врегульовано, що  обставини, визнані сторонами та іншими учасниками процесу, не підлягають доказуванню.

Згідно Закону України “ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (ст. 6)  громадянин України  зобов”язаний протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання, знявшись з реєстрації за попереднім місцем проживання.

Відповідно до вимог ст. 156 Житлового Кодексу України член сім"ї власника квартири чи співвласник квартири можуть вселяти своїх членів сім"ї у займане ним приміщення лише за згоди власника чи іншого співвласника . У даному випадку  ОСОБА_7 не  представлено жодних доказів на підтвердження того, що  до моменту виникнення конфлікту, зокрема до  2008 року,  він заперечував проти проживання  ОСОБА_6 за адресою спірного житла.

Крім того, як вбачається з даних паспорта ОСОБА_6, 23.12.10 р. він знявся з реєстрації за  адресою  АДРЕСА_2  . Крім того   згаданий будинок   на праві приватної власності  належить його матері – ОСОБА_8 , що стверджується  копією реєстраційного посвідчення від 04.04.02 р. Як видно з довідки ЛКП” Рясне-402”  за адресою АДРЕСА_2  зареєстровані мати відповідача по зустрічному позову, його  сестра  та її чоловік. Будинок однокімнатний, загальною площею  43,3 кв.м., що відображено у технічному паспорті.

Суд  приймає до уваги твердження позивачів по основному  позову та ОСОБА_6  про те, що  останній приймає участь в утриманні житла , оскільки   подружжям  Брич вносяться  спільні кошти  сім”ї на  оплату комунальних послуг, що підтверджено квитанціями. Крім того, до матеріалів справи долучено розрахунковий чек  Львівського міського відділення ощадбанку 6319 м. Львова, що саме з заощаджень ОСОБА_6  перераховувались кошти по  оплаті заборгованість за надані послуги по водопостачанню та  водовідведенню  по спірній квартирі.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що  вимога ОСОБА_6, який з 1983 року постійно проживає  у спірній квартирі, є підставною, відтак у задоволенні вимоги ОСОБА_5. про виселення ОСОБА_6 слід відмовити.

Відповідно до вимог  ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених  законом, до суду можуть звертатись органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Суд розглядає  цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, що врегульовано ст. 11 ЦПК України.

На думку суду,  безпідставною є вимога по зустрічному позову щодо  усунення перешкод в користуванні кухнею та ванною кімнатою, оскільки жодних доказів на підтвердження того, що такі перешкоди чиняться відповідачами по зустрічному позову, суду не представлено.

Між тим, на думку суду є підставними вимоги по основному позову з наступних підстав.

          Статтею 321 ЦК України врегульовано, що  право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений  цього права  або  обмежений у його здійсненні. Власник зобов"язаний  утримувати  майно, що йому належить , якщо інше не встановлено договором або Законом, що врегульовано ст. 322 ЦК України.  

          Власник  майна має право вимагати  усунення перешкод  у здійсненні ним права користуванні та розпорядження своїм майном, що врегульовано ст. 391 ЦК України .  В силу дії ст. 356 ЦК України  сторони є співвласниками спірного житла. Так, ОСОБА_3 та ОСОБА_4  належить по  2/ 5 частини квартири, ОСОБА_5 -  1/5.  Враховуючи  наведене, кожен із  співвласників  має право на надання йому у володіння чи користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної  часткової власності.

          В даному  випадку , враховуючи житлову та загальну площу спірної квартири  у користуванні  ОСОБА_5 має бути виділено  7,46 кв.м. житлової площі та  13 кв.м. загальної площі  квартири.  Відтак. найбільш  оптимальним , на думку суду, для встановлення порядку користування власністю з врахуванням  частки кожного із співвласників є варіант, запропонований позивачами по основному позову, оскільки виділення у  відокремлене  користування   відповідача ОСОБА_5  кімнати площею 11,1 кв.м. з балконом пл.. 1,1 кв.м.  порушить  права інших співвласників,  який належить більша частина квартири.

          Безпідставними, на думку суду, є покликання відповідача по основному позову на ту обставину, що він буде обмежений у користуванні балконом  площею 2,1 кв.м. в разі задоволення вимог по  основному позову, оскільки  розпорядженням Шевченківської райадміністрації Львівської міської  ради від 09.02.11 р. надано дозвіл на  переобладнання віконного прорізу на двері виходу на балкон та вікно з приміщення кухні.    Крім того,  зважаючи на конфлікт  між сторонами, що триває з 2008 року та  підтверджений  письмовими зверненнями до Шевченківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області,  висновками експерта про спричинення тілесних ушкоджень  відповідачем по первісному позову своїй сестрі, в  разі встановлення  порядку користування власністю дане питання  між сторонами буде врегульовано.

          Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до  висновку, що основний позов   та  позов   ОСОБА_6 підлягають до задоволення, в задоволенні  зустрічного слід відмовити

          Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 57,60, 61,  209  , 214  ЦПК  України  ,  ст.ст.  321, 356, 391  ЦК України,  156 ЖК України, ст. 6  Закону України “ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” ,   суд , -

в и р і ш и в :

Позов  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до  ОСОБА_5, третя особа  ОСОБА_6, Шевченківська райадміністрація Львівської міської ради   про усунення перешкод в користуванні власністю,  зобов"язання до вчинення дій,  встановлення порядку користування квартирою задовольнити.  Зобов"язати  ОСОБА_5 не чинити перешкод  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у користуванні  приміщеннями  житлової кімнати  площею 16, 5 кв.м. під літ. 4 та балкону під літ. 10 площею 2,1 кв.м у квартирі АДРЕСА_1 та зобов"язати ОСОБА_5 надати ключі  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від вхідних дверей кімнати площею 16, 5 кв.м.

Встановити  порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши в користування  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 дві житлові кімнати  площею відповідно 11,0 кв.м. та 16,5 кв.м. , лоджію під  літ. 8 площею 1,1 кв.м.. Виділити в користування ОСОБА_5  житлову кімнату площею  9,8 кв.м. під літ. 5  . Приміщення кухні площею 7,4 кв.м., коридор площею 12,1 кв.м., ванну кімнату площею 2,5 кв.м., вбиральню площею 1,3 кв.м, комірку площею 1,2 кв.м., приміщення балкону площею 2,1 кв.м. залишити в спільному  користуванні співвласників.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_6 , третя особа Шевченківська райадміністрація Львівської міської ради  про  встановлення порядку користування житлом, усунення перешкод у здійсненні  права користування житлом, виселення  особи, проживаючої без згоди  співвласника квартири  відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Позов  ОСОБА_6 до ОСОБА_5, СГІРФО Шевченківського району, треті особи  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про  зобов"язання до вчинення дій задовольнити. Зобов"язати  СГІРФО Шевченківського району м. Львова  провести реєстрацію  ОСОБА_6  по місцю його фактичного  проживання за адресою АДРЕСА_1

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом  десяти  днів з дня його проголошення  через Шевченківський районний суд м. Львова. .  

Суддя:І. Є. Зима