Справа № 22ц-44/08                                          Головуючий у 1інст. - Скалозуб О.М.

                                                                             Доповідач - Литвиненко І.В.

     У Х В А Л А                      

                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  ОСОБА_4 на рішення Ніжинського міськрайонного суду від 26 жовтня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання права власності на спільне сумісне майно,  

В С Т А Н О В И В :

         В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить  скасувати  рішення суду через неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

         Рішенням суду  позов ОСОБА_1 був задоволений і визнано за нею право власності на ½  частину всього майна, придбаного нею та ОСОБА_7, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1, за період їх спільного проживання  як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу  з 01.01.2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме на 21/50 частину не житлової будівлі АДРЕСА_1 та 1/50 частину не житлової будівлі АДРЕСА_2, які були зареєстровані на праві особистої приватної власності за ОСОБА_7

         Апелянт в апеляційній скарзі  зазначає, що суд не взяв до уваги її доводи про те, що частка ОСОБА_7 у вказаному майні є значно більшою, ніж ½, оскільки ще до купівлі-продажу цих об'єктів він, без участі позивача, до 01.01.2004 року, зробив невід'ємні  поліпшення, які збільшили вартість об'єктів.

         Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

         Згідно до ст.74 СК України майно, набуте за час спільного проживання чоловіком та жінкою, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, належить їм на праві спільної сумісної власності.

         Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 20.09.2006 року встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_1 проживали  однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 року.

         Оскільки майно, на яке претендує позивачка було придбане після 01.01.2004 року, під час їх спільного проживання, то суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що це майно є їх спільною сумісною власністю і кожному з них належить ½ частина.

         Доводи апелянта про те, що частка ОСОБА_7 є значно більшою, не заслуговують на увагу, тому що вартість спірного майна визначалась сторонами договорів купівлі-продажу  на момент укладення угод, ніяких застережень з цього питання договори купівлі-продажу не містять, а поліпшення ОСОБА_7 проводились в межах договорів оренди цього майна ще до купівлі, про що суд мотивовано  відзначив у рішенні.

         За таких обставин, рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.  

         Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд

                                             У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення  Ніжинського міскрайонного  суду  від 26 жовтня 2007 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.        

   Головуючий:                                       Судді :