КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-644/10                                          Головуючий у 1-й інстанції:   Ковчежнюк В.М.   

Суддя-доповідач:  Дурицька О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"28" квітня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

                    головуючого –судді                    Дурицької О.М.,    

                                        суддів:                      Аліменка В.О., Федорової Г.Г.   

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області на постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 05 листопада 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання проведення нарахування і виплати недоплаченого щомісячного державного 30-відсоткового підвищення до пенсії як дитині війни,-  

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року ОСОБА_2 до Гайсинського районного суду Вінницької області із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області, в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати їй щомісячного державного 30-відсоткового підвищення до її пенсії як дитині війни у розмірі, визначеному статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобов’язати УПФУ у Гайсинському районі Вінницької області провести перерахунок та виплату недоотриманої нею суми вказаного підвищення до її пенсії як дитині війни за період з 21 квітня по 21 жовтня 2010 року, з урахуванням вже проведених виплат.

Крім цього, позивач просила зобов’язати УПФУ у Гайсинському районі Вінницької області проводити нарахування та виплату щомісячного державного 30-відсоткового підвищення до її пенсії як дитині війни з моменту звернення її з даним позовом до доти припинення набутого нею права на отримання вказаного підвищення до пенсії.

Постановою Гайсинського районного суду Вінницької області від 05 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області в частині не нарахування та невиплати ОСОБА_2 надбавки до її пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за шість місяців до моменту звернення позивача з позовом до суду, а саме: за період з 21.04.2010 року по 21.10.2010 року, з урахуванням вже проведених  виплат.

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області щомісячно виплачувати ОСОБА_2 передбачену статтею 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»надбавку до її пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, - із встановленого чинним законодавством на час виконання цієї постанови розміру мінімальної пенсії за віком, починаючи з 21 жовтня 2010 року, - від дня звернення позивача з даним позовом, - по день припинення набутого нею права на отримання вказаного підвищення до пенсії.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та  процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 05 листопада 2010 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в зв’язку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.    

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову  або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач –ОСОБА_2 є дитиною війни, що підтверджується наявним у неї пенсійним посвідченням з відміткою про набуття нею статусу «Дитина війни»(а.с.5).    

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

При виплаті позивачу вказаної соціальної пільги відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, слід зазначити, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Положенням частини 3 статті 28 вказаного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

За таких обставин, положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Згідно статті 70  Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»,  Кабінету Міністрів України на 2010 рік надано право встановлювати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, лише розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати.

Дія вказаної норми бюджетного закону не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат, згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Отже, відповідач в період з 21 квітня по 21 жовтня 2010 року проводив нарахування та виплату позивачу щомісячного державного 30-відсоткового підвищення до його пенсії як дитині війни в розмірі значно нижчому від встановленого ст. 6 зазначеного Закону розміру.  

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач має право на одержання підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 21.04.2010 року по 21.10.2010 рік, тобто до моменту його звернення з даним позовом.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право позивача на отримання належних йому виплат, розрахованих відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», було порушено.

Окрім вищевикладеного колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що загальне поняття пенсії визначено статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.

Отже, законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.

Відтак, виплату пенсії позивачу не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання державної пенсії яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

Вказана позиція колегії суддів є аналогічної позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в його ухвалі від 15.02.11р.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Враховуючи те, що апелянтом не заявлялася вимога про апеляційний перегляд оскаржуваного судового рішення в частині зобов’язання проведення перерахунку та виплати недоотриманої суми щомісячного державного 30-відсоткового підвищення до пенсії як дитині війни за період з моменту звернення позивача з даним позовом до припинення його права на отримання  вказаного підвищення, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції  вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.  

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області –залишити без задоволення.

Постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 05 листопада 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.  

Головуючий суддя

                      суддя

                      суддя      

      О.М. Дурицька

В.О. Аліменко

Г.Г. Федорова