КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2849/10 Головуючий у 1-й інстанції: Коренюк А.М.
Суддя-доповідач: Дурицька О.М
У Х В А Л А
Іменем України
"28" квітня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого –судді Дурицької О.М.,
суддів: Аліменка В.О., Федорової Г.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 06 грудня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2010 року ОСОБА_2 (далі –позивач) звернулася до Дарницького районного суду м. Києва із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва (далі –відповідач, УПФУ в Дарницькому районі м. Києва), в якому просила зобов'язати відповідача провести перерахунок її пенсії у відповідності до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік в розмірі 1 650,43 грн., починаючи з 01 листопада 2010 року, тобто із часу її звернення із заявою щодо проведення вищевказаного перерахунку пенсії.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач провівши перерахунок його пенсії з жовтня 2010 року відповідно до ч. 4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосував показник середньої заробітної плати за 2007 календарний рік, що суттєво вплинуло на розмір її пенсії, оскільки відповідно до положень зазначеного Закону, перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. На думку позивача, на 2009 рік показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні становив 1 650 грн. 43 коп., який і повинен застосовуватися при перерахунку її пенсії в 2010 році.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 06 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 у відповідності до ч. 1,2,3 ст. 40 та ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік, що становить 1 650,43 грн., з 01 листопада 2010 року.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 06 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в зв’язку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач –ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва з 14.04.1999 року, загальний стаж позивача складає 43 роки 11 місяців 6 дні, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»; її пенсія станом на 01.12.2010 року становить 1 210 грн. 66 коп. (а.с. 13).
В жовтні 2010 року позивач, маючи 24 місяці страхового стажу, після попереднього перерахунку пенсії, звернулася до УПФУ в Дарницькому районі м. Києва із заявою щодо проведення перерахунку пенсії за віком відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»по стажу та заробітній платі.
В подальшому, позивач ОСОБА_2 не погоджуючись з проведеним в жовтні 2010 року перерахунком пенсії, звернулася до УПФУ в Дарницькому районі м. Києва із заявою про роз’яснення підстав застосування при проведення перерахунку пенсії середньої зарплати за 2007 року, що суперечить вимогам ч.2 ст.40 та ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також підпункту 3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 (а.с.8).
17.10.2010 року на адресу позивача надійшов лист-відповідь, з якого зокрема вбачається, що у зв’язку з тим, що питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески законодавчо не врегульовано, перерахунки пенсій у 2009 році відповідно до підпункту третього пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (а.с.8).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», особа має право на перерахунок пенсії у разі якщо після призначення пенсії, вона продовжувала працювати. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення пенсії незалежно від перерв у роботі та здійснюється з заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, а саме за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.40 зазначеного Закону, для визначення заробітної плати, з якої обчислюється пенсія застосовується показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
З огляду на це колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії, виходячи з показника середньої заробітної плати за 2009 рік.
Підпунктами 9, 10 п. 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та врегульовано питання застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та порядок проведення перерахунку пенсій з урахуванням страхового стажу та заробітку, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення.
Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковим на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Згідно ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, проведення відповідачем перерахунку пенсії позивача у 2010 році за показником 2007 року на підставі спільного листа Мінпраці та Пенсійного Фонду України, є неправомірним, оскільки такий перерахунок не відповідає та суперечить вказаним вимогам закону, і має наслідком звуження змісту та обсягу прав позивача.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що на час проведення відповідачем перерахунку вищевказаної пенсії та на момент розгляду даної справи, іншого порядку та показників перерахунку, ніж встановлених ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», законами України встановлено не було.
Таким чином, викладені обставини свідчать про правомірність заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволення.
Отже, висновки суду першої інстанції колегія суддів знаходить правильними та такими, що не спростовуються доводами апелянта.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва –залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 06 грудня 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
суддя
суддя
О.М. Дурицька
В.О. Аліменко
Г.Г. Федорова