Справа № 2а/2570/2225/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 травня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
при секретарі Сапоненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці про визнання протиправними і скасування наказів та поновлення на посаді, -
В С Т А Н О В И В :
21.04.2011 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці (надалі – УМВС України на Південно-Західній залізниці), в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України на Південно-Західній залізниці № 290 ос від 01.10.2010 року з приводу притягнення його до дисциплінарної відповідальності; визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України на Південно-Західній залізниці № 291 ос від 04.10.2010 року в частині його звільнення в запас Збройних сил за п. 64 "є" (за порушення дисципліни); поновити його на посаду заступника командира 2-го взводу 1-ї роти батальйону патрульної служби при УМВС України на Південно-Західній залізниці.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що накази № 291 ос від 04.10.2010 року та № 290 ос від 01.10.2010 року в частині, що стосуються його звільнення, є незаконними, оскільки, суперечать чинним нормам законодавства України та не відповідають фактичним обставинам справи, чим порушують його конституційні права.
Під час судового засідання позивач заявив про збільшення позовних вимог, а саме: просив суд зобов'язати УМВС України на Південно-Західній залізниці виплатити йому середній заробіток під час вимушеного прогулу.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням їх збільшення підтримали, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав заперечення в яких зазначив, що ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ 04.10.2010 року наказом № 291 о/с від 04.10.2010 року за порушення службової дисципліни. Цей наказ виносився на підставі наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 01.10.2010 року №290 о/с. Позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, оскільки, в його діях вбачалися порушення службової дисципліни, а саме: вимог наказів МВС України від 04.10.2003 року № 1155 «Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України, від 14.04.2004 року № 400 «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються», порушення вимог ст. 1, ст. 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 року № 3460-IV. Крім того, про перебування ОСОБА_1 в час видання наказів про звільнення у стані тимчасової непрацездатності УМВС України на Південно-Західній залізниці відомо не було. В зв’язку з цим, в задоволенні адміністративного позову просить суд відмовити в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді заступника командира 2-го взводу 1-ї роти батальйону патрульної служби при УМВС України на Південно-Західній залізниці. Згідно наказу УМВС України на Південно-Західній залізниці № 283 о/с від 30.09.2010 року йому було присвоєно чергове спеціальне звання – лейтенант міліції. З 01.10.2010 року по 12.11.2010 року він знаходився на амбулаторному лікуванні в Ніжинській вузловій поліклініці Південно-Західної залізниці з діагнозом – перелом лівої променевої кістки, що підтверджується копіями листків непрацездатності, наявними в матеріалах справи. 13.11.2010 року ОСОБА_1 вийшов на роботу і його повідомили, що наказом УМВС України на Південно-Західній залізниці № 291 о/с від 04.10.2010 року його звільнено з посиланням на п. 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, з підстави – дисциплінарний наказ УМВС України на Південно-Західній залізниці № 290 о/с від 01.10.2010 року. Позивач звернувся до МВС України з проханням повідомити його про причини звільнення, вказавши на допущені порушення під час звільнення, та переглянути обставини звільнення та поновити його на службі. Листом від 28.03.2011 року ОСОБА_1 було повідомлено, що за дорученням МВС України відділ кадрового забезпечення УМВС України на Південно-Західній залізниці розглянув його звернення та проведеною перевіркою підстав для поновлення його на службу в органи внутрішніх справ не встановив.
Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про міліцію» працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 року № 3460-IV (надалі – Закон України № 3460-IV).
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України № 3460-IV службова дисципліна – це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до ст. ст. 5, 12 Закону України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтею 14 вказаного Закону визначено порядок накладення дисциплінарних стягнень. Так, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації.
Відповідно до п. 10 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.12.1991 року № 552 при проведенні службового розслідування повному, об’єктивному і всебічному дослідженню підлягають: подія порушення (час, місце, спосіб, інші обставини); наявність вини працівника органів внутрішніх справ у скоєнні порушення, мета та мотиви порушення; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як ті, що пом’якшують чи обтяжують його відповідальність; характеристика особи, яка скоїла порушення (ставлення до служби, поведінка до порушення); причини та умови, що сприяли скоєнню порушення; характер і розмір нанесених порушенням збитків. Згідно п. 14 Інструкції посадова особа при проведенні службового розслідування зобов’язана: вжити всіх законних заходів щодо встановлення обставин, зазначених у п. 10 цієї Інструкції; роз’яснювати заявникам і особам, стосовно яких проводять службове розслідування, їхні права, забезпечувати здійснення цих прав у межах своєї компетенції, вирішувати в ході розслідування та після його закінчення спірні питання, розглядати заяви та клопотання; скласти за результатами службового розслідування висновок і подати його на розгляд і затвердження керівнику органу внутрішніх справ або його заступнику; ознайомити із затвердженим висновком службового розслідування особу, стосовно якої воно проводилося. Пунктом 15 визначено, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування має право, зокрема, давати усні та письмові пояснення, заявляти клопотання, надавати докази стосовно обставин, що досліджувалися; знайомитись з висновком чи витягом службового розслідування, оскаржувати затверджений висновок службового розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи, з 30.09.2010 року по 01.10.2010 року було проведено службове розслідування та 01.10.2010 року начальником УМВС України на Південно-Західній залізниці затверджено висновок службового розслідування по факту порушення службової дисципліни працівниками УМВС України на Південно-Західній залізниці і винесено наказ № 290 о/с про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УМВС України на Південно-Західній залізниці. Згідно п. 1 вказаного наказу за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні вимог наказів МВС України від 04.10.2003 року № 1155 «Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України, від 14.04.2004 року № 400 «Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються», порушення вимог ст. 1, ст. 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 року № 3460-IV, заступник командира 2-го взводу 1-ї роти батальйону патрульної служби при УМВС України на Південно-Західній залізниці молодший лейтенант міліції ОСОБА_1 підлягав звільненню за п. 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Проте, дані про призначення службового розслідування в матеріалах справи відсутні, на рапорті про допущення позивачем порушення службової дисципліни відсутні будь-які резолюції щодо проведення службового розслідування та відмітка про його вхідну реєстрацію. Також в порушення вимог Закону України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України в матеріалах службового розслідування відсутня характеристика ОСОБА_1 Фактично саме службове розслідування складається з рапорту, пояснень та висновку.
Крім того, перед накладенням дисциплінарного стягнення у позивача не відбирались пояснення. Суд не приймає до уваги посилань відповідача на наявність письмових пояснень ОСОБА_1, так як в судовому засіданні було встановлено, що пояснення надавались з приводу проведення розслідування по затриманню особи. Також позивач не був ознайомлений з висновком службового розслідування та наказом № 290 о/с від 01.10.2010 року. Суд погоджується з доводами позивача, що оскільки, його не повідомили про проведення службового розслідування відносно нього, він був позбавлений можливості прийняти участь у процесі службового розслідування та скористатися правами визначеними п. 15 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що призвело до порушення конституційного права на захист.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено порушення вимоги чинного законодавства під час проведення службового розслідування, а оскільки наказ №290 о/с від 01.10.2010 року, виданий на підставі висновку службового розслідування, яке проведене з порушенням чинного законодавства, то він є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ч. 3 ст. 40 Кодексу Законів про працю України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Отже, суд вважає, що відповідачем при винесенні наказу № 291 о/с від 04.10.2010 року порушено вимоги чинного законодавства України щодо звільнення позивача. Також враховуючи ту обставину, що даний наказ винесено на підставі наказу № 290 о/с від 01.10.2010 року, то наказ № 291 о/с від 04.10.2010 року є протиправним та підлягає скасуванню. Суд не приймає до уваги посилань відповідача на те, що йому не було відомо про перебування ОСОБА_1 на лікарняному, оскільки, не вихід працівника міліції на службу без поважних причин тягне за собою проведення службового розслідування. Між тим, відповідач в судовому засіданні підтвердив факт не проведення такого розслідування. Крім того, під час судового засідання було встановлено, що позивач повідомляв про свою непрацездатність командира 2-го взводу 1-ї роти батальйону патрульної служби при УМВС України на Південно-Західній залізниці.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо;з
дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб’єкт владних повноважень не довів правомірність своїх рішень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці про визнання протиправними і скасування наказів та поновлення на посаді є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці № 290 ос від 01.10.2010 року з приводу притягнення лейтенанта міліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці № 291 ос від 04.10.2010 року в частині звільнення лейтенанта міліції ОСОБА_1 в запас Збройних сил за п. 64 "є" (за порушення дисципліни).
Поновити лейтенанта міліції ОСОБА_1 на посаду заступника командира 2-го взводу 1-ї роти батальйону патрульної служби при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці.
Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці виплатити ОСОБА_1 середній заробіток під час вимушеного прогулу.
Постанова в частині стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Заяць