Судове рішення #15501614

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2а-1248/10                                       Головуючий у 1-й інстанції:   Ковалевська Л.М.  

Суддя-доповідач:  Дурицька О.М


У Х В А Л А

Іменем України

"28" квітня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

             

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

                    головуючого –судді                    Дурицької О.М.,    

                                        суддів:                     Аліменка В.О., Федорової Г.Г.   

                               

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в місті Фастові Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Фастові Київської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання проведення нарахування і виплати недоплаченого щомісячного державного 30 відсоткового підвищення до пенсії як дитині війни,-  

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Фастові Київської області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати щомісячного державного 30 відсоткового підвищення до її пенсії як дитині війни у розмірі, що є значно нижчим від визначеного статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»розміру та зобов’язати УПФУ в місті Фастові Київської області провести перерахунок та виплату вказаного підвищення до його пенсії як дитині війни з червня  місяця 2010 року по дату постановлення судом рішення.   

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Фастові Київської області щодо обмеження виплати належної ОСОБА_2 державної соціальної допомоги як дитині війни згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 06.06.2010 року.

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в місті Фастові Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2, за період з 06.06.10 року щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму, за виключенням сум фактично проведених виплат державної соціальної допомоги дитині війни.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та  процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2010 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.  

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в зв’язку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.    

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову  або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач –ОСОБА_2 є дитиною війни, що підтверджується наявним у нього пенсійним посвідченням з відміткою про надання йому статусу «Дитина війни»(а.с.5).    

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

При виплаті позивачу вказаної соціальної пільги відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, слід зазначити, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

Таким чином, позивачу проводилася виплата щомісячного підвищення до його пенсії як дитині війни в розмірі, значно меншому, ніж визначено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Положенням частини 3 статті 28 вказаного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

За таких обставин, положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Згідно статті 70  Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»,  Кабінету Міністрів України на 2010 рік надано право встановлювати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, лише розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати.

Дія вказаної норми бюджетного закону не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат, згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно статті 70  Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»,  Кабінету Міністрів України на 2010 рік надано право встановлювати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, лише розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати.

Дія вказаної норми бюджетного закону не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат, згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн..  

Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року № 530.

Отже, відповідач в період з 06 червня 2010 року по 06 грудня 2010 року проводив нарахування та виплату позивачу щомісячного державного 30 відсоткового підвищення до його пенсії як дитині війни в розмірі значно нижчому від встановленого ст. 6 зазначеного Закону розміру, а відтак позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач має право на одержання підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 06.06.2010 року по 06.12.2010 рік, тобто до моменту його звернення з даним позовом.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.  

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.  

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Фастові Київської області –залишити без задоволення.

Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.  


Головуючий суддя


                      суддя


                      суддя      

      О.М. Дурицька


В.О. Аліменко


Г.Г. Федорова





          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація