КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-256/11                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Бугіль В.В.

Суддя-доповідач:  Дурицька О.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

"28" квітня 2011 р.                                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

                    головуючого –судді                    Дурицької О.М.,    

                                        суддів:                     Аліменка В.О., Федорової Г.Г.   

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області на постанову Яготинського районного суду Київської області від 04 лютого 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області про визнання протиправними дій та зобов’язання проведення нарахування щомісячного державного 30-відсоткового підвищення до пенсії як дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року ОСОБА_2 (далі –позивач) звернулася до Яготинського районного суду Київської області із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області (далі –відповідач, УПФУ в Яготинському районі Київської області), в якому просила визнати протиправними дії відповідача по нарахуванню та виплаті їй щомісячного державного 30-відсоткового підвищення до її пенсії як дитині війни у розмірі значно нижчому, ніж визначено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобов’язати УПФУ в Яготинському районі Київської області провести нарахування та виплату їй недоотриманої суми вказаного підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 рік та з 01.01.2009 року по дату звернення позивача з даним позовом.  

Постановою Яготинського районного суду Київської області від 04 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні несплаченої як дитині війни мінімальної державної соціальної допомоги у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 19.08.2010 року по день ухвалення постанови.

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області перерахувати ОСОБА_2 та виплатити їй мінімальну державну соціальну допомогу у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 19.08.2010 року по день ухвалення постанови відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, у зв’язку з чим просить скасувати постанову Яготинського районного суду Київської області від 04 лютого 2011 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в зв’язку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.  

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції –змінити, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Як  вбачається  з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач –ОСОБА_2 є дитиною війни, що підтверджується наявним у неї пенсійним посвідченням, з відміткою про надання їй статусу «Дитина війни»(а.с. 7).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Положенням частини 3 статті 28 вказаного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

За таких обставин, положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що з даним позовом ОСОБА_2 звернулася 19 січня  2011 року (а.с. 2), тобто на момент набрання чинності Законом України від 7 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", яким були внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема до статті 99 цього Кодексу.

Враховуючи, що інших строків для звернення до адміністративного суду з таким позовом ані Кодексом адміністративного судочинства України, ані іншими законами України не передбачено, судова колегія приходить до висновку, що пропущення позивачем без поважних причин шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України, є підставою для залишення його позову без розгляду в частині визнання протиправними дій та зобов’язання проведення нарахування і виплати недоотриманої суми щомісячного державного 30-відсоткового підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 19 липня 2010 року.

Що стосується позову в частині визнання протиправними дій та зобов’язання проведення нарахування і виплати недоотриманої суми щомісячного державного 30-відсоткового підвищення до пенсії як дитині війни за період з 19 липня 2010 року по 19 січня 2011 року (дата звернення позивача з даним позовом), колегія суддів зважає на наступне.

Згідно статті 70  Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»,  Кабінету Міністрів України на 2010 рік надано право встановлювати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, лише розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати.

Дія вказаної норми бюджетного закону не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат, згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн..  

Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року № 530.

Отже, відповідач в період з 19 липня 2010 року по 19 січня 2011 року проводив нарахування та виплату позивачу щомісячного державного 30-відсоткового підвищення до його пенсії як дитині війни в розмірі значно нижчому від встановленого ст. 6 зазначеного Закону розміру, а відтак позовні вимоги в цій частині слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Таким  чином,  колегія суддів  вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, правильно по суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, що є підставою  для  зміни  судового рішення в частині визначення ним дати, з якої відповідача було зобов’язано  проводити нарахування та виплату щомісячного державного 30-відсоткового підвищення до пенсії як дитині війни, а саме: за період з 19.08.2010 року по день постановлення судового рішення.

За таких обставин, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області слід задовольнити частково, а постанову Яготинського районного суду Київської області від 04 лютого 2011 року слід змінити, виклавши абзаци 2,3 резолютивної частини постанови в наступній редакції:

«Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні несплаченої як дитині війни мінімальної державної соціальної допомоги у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 19 липня 2010 року по 19 січня 2011 року».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області перерахувати ОСОБА_2 та виплатити їй мінімальну державну соціальну допомогу у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 19 липня 2010 року по 19 січня 2011 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Згідно п.2  ч.1 ст. 198  КАС  України за  наслідками розгляду апеляційної  скарги  на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити  постанову  суду.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області –задовольнити частково.

Постанову Яготинського районного суду Київської області від 04 лютого 2011 року змінити, виклавши абзаци 2,3 резолютивної частини постанови в наступній редакції:

«Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні несплаченої як дитині війни мінімальної державної соціальної допомоги у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 19 липня 2010 року по 19 січня 2011 року».

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області перерахувати ОСОБА_2 та виплатити їй мінімальну державну соціальну допомогу у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 19 липня 2010 року по 19 січня 2011 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту прийняття, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

                      суддя

                      суддя      

      О.М. Дурицька

В.О. Аліменко

Г.Г. Федорова