КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-3029/10                                               Головуючий у 1-й інстанції:   Линник В.Я.  

Суддя-доповідач:  Дурицька О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"28" квітня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

                    головуючого –судді                    Дурицької О.М.,    

                                        суддів:                     Аліменка В.О., Федорової Г.Г.   

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 31 грудня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання проведення перерахунку доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю та проведення перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року ОСОБА_2 (далі –позивач) звернулася до Ірпінського міського суду Київської області із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області (далі –відповідач, УПФУ у місті Ірпені Київської області), в якому просила:  

- визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення перерахунку доплати до її пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі значно нижчому, ніж визначено частиною 2 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року);

- визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі значно нижчому, ніж визначено частиною 3 статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року);

- зобов’язати УПФУ у місті Ірпені Київської області провести перерахунок доплати до її пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати згідно частини 2 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року) з 01 березня 2010 року;

- зобов’язати УПФУ у місті Ірпені Київської області провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком згідно частини 3 статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року) з 01 березня 2010 року.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2010 року даний позов в частині вимог про визнання неправомірними дій та зобов’язання проведення перерахунку доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю та нарахування і виплати  додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірах, визначених частиною 2 статті 39 та частини 3 статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року) за період до 10 червня 2010 року включно залишено без розгляду, як такий, що був поданий позивачем після закінчення встановленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 31 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені  Київської області щодо невиплати ОСОБА_2 додаткової пенсії та підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області здійснити нарахування, перерахунок та виплатити ОСОБА_2 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, а також підвищення до пенсії у розмірі мінімальної заробітної плати відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 10.06.10 р., з урахуванням вже проведених виплат.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та  процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Ірпінського міського суду Київської області від 31 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким  відмовити в задоволенні вимог, заявлених позивачем.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в зв’язку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.    

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач –ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ у місті Ірпені Київської області та отримує доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач зареєстрований та постійно проживає в смт Ворзель, Київської області, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Крім цього, позивач ОСОБА_2 є громадянкою, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 р., що підтверджується наявним у неї посвідченням серії В-І № НОМЕР_1 від 20.07.1993 року (а.с. 1).

Обґрунтовуючи правомірність нарахування позивачу доплати до її пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до абз. 4 ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року), громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в наступних розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю –одна мінімальна заробітна плата.

Згідно частини 2 статті 39 вказаного Закону, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»всупереч Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру  мінімальної  заробітної плати, були встановлені конкретні розміри таких  компенсацій, зокрема:

- для доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення  у  зоні  посиленого радіоекологічного контролю –520 тис. крб. (5,20 грн. га гр. реф.).

Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»не було зупинено, змінено чи скасовано дію положень окремих законів в частині надання пільг, гарантій, компенсацій окремим категоріям громадян, у тому числі встановлених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому вказане дає підстави для висновку про наявність у позивача права на отримання щомісячної доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю за 2010 рік.  

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до задоволення в частині визнання неправомірними дій та зобов’язання проведення перерахунку доплати до її пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 10 червня  по 10 грудня 2010 року ( по дату звернення позивача з даним позовом) у розмірі, визначеному абз. 4 ч.1 ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року).

Отже, висновки суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині колегія суддів знаходить правильними та такими, що не спростовуються доводами апелянта.  

Що стосується позову в частині визнання неправомірними дій та зобов’язання проведення перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком ч.3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року), колегія суддів зважає на наступне.  

Відповідно до ч.3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року), особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до вказаної норми Закону, позивач має право на призначення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Однак, відповідач всупереч ч.3 ст. 51  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року)  виплачував позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року.

Згідно абзацу 5 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, встановлений у таких розмірах: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня - 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня - 734 грн. 

Перерахунок додаткової пенсії позивача, відповідачем було здійснено не у відповідності до ч.3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року), а згідно підпункту 13 пункту 28 розділу II Законом України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким текст ч. 3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»викладено в наступній редакції: «Особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зазначені зміни, що були внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).   

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи це колегія суддів вважає, що позивач у 2010 році мав право на отримання додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, а тому його позов підлягає задоволенню в частині визнання неправомірними дій та зобов’язання проведення перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за період з 10 червня  по 10 грудня 2010 року (по дату звернення позивача з даним позовом) у розмірі, визначеному ч.3 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону, що діяла до 28.12.2007 року).

Отже, висновки суду першої інстанції колегія суддів знаходить правильними та такими, що не спростовуються доводами апелянта.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.  

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.  

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області –залишити без задоволення.

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 31 грудня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.  

Головуючий суддя

                      суддя

                      суддя      

      О.М. Дурицька

В.О. Аліменко

Г.Г. Федорова