Справа № 539/4533/24

Провадження № 2-н/539/1410/2024

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

28 жовтня 2024 року                                                 м. Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Пилипчук М. М., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за розподіл природного газу, -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2024 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1  ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП –  НОМЕР_1 ) заборгованості за розподіл природного газу за період із серпня 2021 року до серпня 2024 року у розмірі 2 494,05 грн.

Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частин першою та другою статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості (пункт 3 частини першої статті 161 ЦПК України)

Пунктом 5 частини першої статті 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Статтею 256 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної   календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України).

Заявник звернувся до суду 16 жовтня 2024 року із заявою про видачу судового наказу. З доданої до заяви довідки про фінансовий стан споживача за розподіл природного газу вбачається, що заявлена до стягнення заборгованість обраховується заявником із серпня 2021 року. У заяві про видачу судового наказу заявник вказував, що споживач зобов`язаний був сплачувати місячну вартість послуги до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природнього газу. До заяви про видачу судового наказу не додано договір, який регламентує порядок та умови розподілу (переміщення) природнього газу розподільною системою споживачу.

З моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність.

Частиною другою статті 167 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Оскільки заявник звернувся до суду з вимогою про стягнення з боржника заборгованості за період, який перевищує позовну давність, встановлену законом, то суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі пункту 5 частини першої статті 165 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Відповідно до частини другої статті 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3–6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись статтями  95, 161, 164, 165, 166, 258, 260, 261, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Лубнигаз» у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за розподіл природного газу.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до частини другої статті 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3–6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя                                                                               М. М. Пилипчук