Справа № 185/10360/24

1-кп/185/1160/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2024 року м.Павлоград.

Павлоградський міськрайонний суд

Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Павлоград кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12024046370000398 від 17.09.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Ташкент Узбекистан, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

за участі прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , приблизно в серпні 2024 року (більш точної дати та часу під час досудового розслідування не встановлено) за місцем свого мешкання, а саме на території домоволодіння N АДРЕСА_1 , виявив одну ростучу рослину конопель, яка виросла самовільно. В цей час, у останнього виник злочинний умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу «канабіс» без мети збуту, для особистого вживання шляхом паління.

В цей час, перебуваючи за місцем мешкання, на присадибній ділянці домоволодіння, розташованого на території АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, всупереч ЗУ «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 року, ОСОБА_3 незаконно придбав - зірвав гілки та листя з вищевказаної рослин коноплі, які в подальшому переніс до господарського приміщення (сараю) вказаного домоволодіння, де висушив їх, тим самим незаконно почав зберігати наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс загальною масою 347,164 г (в перерахунку на суху речовину 317,064 г), у виді висушеного гілля та листя в тому ж приміщенні на території домоволодіння АДРЕСА_1 , для власного вживання, без мети збуту.

В подальшому, 16.09.2024 у період часу з 10.05 години по 10.20 годину співробітники поліції в ході проведення обшуку території домоволодіння N АДРЕСА_1 , в присутності понятих, у господарському приміщенні (сараї) виявили та вилучили висушене гілля та листя рослини коноплі загальною масою 347,164 г., яка є канабісом, що відноситься до наркотичних засобів, обіг яких, відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою КМУ N?770 від 06.05.2000 року (із змінами та доповненнями) обмежено. Загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 317,064 г.

Таким чином, ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав за місцем свого мешкання наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс загальною масою 347,164 г., що в перерахунку на висушену речовину становить 317, 064 г.

Дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Під час досудового розслідування, 30.09.2024 року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 , яка здійснює процесуальне керівництво в данному кримінальному провадженні, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_3 , з іншого боку, за участю захисника – адвоката ОСОБА_5 , на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України, була укладена угода про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_3 , згоден з кваліфікацією дій за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме як у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, та повністю визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання за ч. 1 ст. 309 КК України вигляді пробаційного нагляду строком на 1 ( один) рік.Обвинувачений ОСОБА_3 , у підготовчому судовому засіданні просив вказану угоду з прокурором затвердити й призначити узгоджену в ній міру покарання, та інші, передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України в обсязі обвинувачення. Йому цілком зрозумілі надані законом права, наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосоване до нього уразі затвердження угоди судом. При цьому ОСОБА_3 повідомив про добровільність своєї позиції, без насильства, примусу, погроз та обіцянок, просив затвердити угоду про визнання винуватості, та призначити йому узгоджене покарання. Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 – адвокат ОСОБА_5 підтримав свого підзахисного та просив затвердити угоду.

Прокурор у судовому засіданні повідомила, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, та просила суд вказану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Суд бере до уваги те, що ОСОБА_3 у судовому засіданні повністю визнав свою вину, підтвердив обставини вчинення інкримінованого йому діяння, викладеного в обвинувальному акті, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога та в реєстрі осіб з наркологічними захворюваннями не перебуває. Обставиною, яка пом`якшує покарання є щире каяття у вчиненому, обставин, які обтяжують покарання – не встановлено. Узгоджене покарання сторонами угоди відповідає положенням ст. 50, 65 КК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки її не виконання. Суд переконався, що умови угоди повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Покарання, запропоноване сторонами, є покаранням у межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України, відповідає положенням КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень. Судом не встановлено жодних підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості.

На думку суду зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, та вважає можливим її затвердити, та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджене сторонами покарання.

З обвинуваченого слід стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Доля речових доказів має бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 370, 371, 373, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.09.2024 року між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_3 з іншого боку, за участі захисника – адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12024046370000398 від 17.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов не заявлений.

Речовий доказ у кримінальному провадженні: спец пакет в якому знаходиться 1 поліетиленовий пакет з речовиною канабіс масою 158,511 г. та 158,533 г., після набрання вироком законної сили – знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 2271,84( дві тисячі двісті сімдесят одна гривня вісімдесят чотири копійки).

Запобіжний захід  ОСОБА_3 не обирався.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається сторонам кримінального провадження.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1 .