Справа №2-461/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 квітня 2011 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді – Воробйової С.О.,

при секретарі – Жабенко І.М.,

за участю адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, уточнивши позовні вимоги у порядку, передбаченому ст. 31 ЦПК України, про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 19697,61 грн., три відсотка річних у сумі 359,41 грн., а всього 20057,02 грн., мотивуючи позовні вимоги, тим, що 22.04.2010 року вона позичила ОСОБА_3 гроші у сумі 18600 грн. строком до 04.05.2010 року та на умовах повернення 18630 грн., про що ОСОБА_3 особисто була складена розписка. У зв’язку з тим, що відповідач до теперішнього часу зазначену суму не повернув, позивач просить стягнути на її користь суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 19697,61 грн., три відсотка річних у сумі 359,41 грн., а всього 20057,02 грн. Також позивач просила стягнути на її користь відшкодування судових витрат по сплаті судового збору у сумі 187,42 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., витрат на повідомлення відповідача про явку до суду у сумі 26,96 грн. та витрат пов’язаних з правовою допомогою адвоката у сумі 2500 грн.

У судовому засіданні представник позивача – адвокат ОСОБА_1 підтримала уточнені позовні вимоги по тих же підставах.

Відповідач у судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав частково у сумі 15157,02 грн., пояснивши, що він повернув позивачці суму боргу у розмірі 4900 грн., однак доказів на підтвердження цього не має.

Суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України, приймає визнання відповідачем позову у цієї частині, оскільки це не суперечить закону, не порушує права, свободи, чи інтереси інших осіб.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а також враховуючи те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження часткового погашення суми боргу, суд знаходить позовні вимоги підлягаючими задоволенню у повному обсязі по наступних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 22.04.2010 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 у простій письмовій формі був укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 18600 грн., терміном до 04.05.2010 року, про що ним особисто була складена розписка (а.с. 53).

Однак, зобов’язання по поверненню боргу відповідач у встановлений договором строк  не виконав, що також підтвердили сторони у судовому засіданні у своїх поясненнях, яки суд приймає як правдиві, оскільки вони не суперечать матеріалам справи у цілому.

У відповідності зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такий сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 19697,61 грн., три відсотка річних у сумі 359,41 грн., а всього 20057,02 грн.

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати на повідомлення відповідача телеграмою у сумі 26,96 грн., витрати пов’язані з правовою допомогою позивачу у розмірі 2500 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 187,42 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

На підставі ст.ст. 525,  625, 1046, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,88,209,212,214-215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики з урахуванням індексу інфляції у розмірі                       19697,61 грн., три відсотка річних у сумі 359,41 грн., а всього 20057,02 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 187,42 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., витрати на повідомлення відповідача телеграмою у сумі 26,96 грн., витрати пов’язані з правовою допомогою позивачу у розмірі 2500 грн., а всього 22891,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя