Справа № 1-11/11                                                            Головуючий у 1 інстанції Агеєва Є.О.

Провадження №11/0390/300/11

Провадження: ст.185ч.5; 185ч.2; 15ч.3-185ч.5;                     Доповідач: Хлапук Л.І.

304ч.1; 309ч.1 КК України

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

20 травня 2011 року                                                                                м. Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді Хлапук Л.І.,

суддів Міліщука С.Л., Борсука П.П.,

прокурора Заплотинського В.В.,

засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Ковельського міськрайонного суду від 01 березня 2011 року, яким, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Любомль Волинської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, непрацюючий, зареєстрований у АДРЕСА_3, раніше судимий:

- 22.07.1996 року Ковельським міським судом за ст.229-6 ч.2 КК України (в редакції 1960 р.) до 3-х років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

- 11.06.2001 року Ковельським міським судом за ст.144 ч.6, ст.206 ч.3, ст.101 ч.3 КК України (в редакції 1960 р.) до 10-ти років позбавлення волі, з конфіскацією майна, звільненого 14 березня 2008 року від відбування покарання умовно-достроково строком на 2 роки 2 місяці 26 днів, - засуджений, -

- за ст.185 ч.5 КК України на 8 /вісім/ років позбавлення волі з конфіскацією половини майна , яке є власністю засудженого;

- за ст. 15 ч.3 - 185 ч.5 КК України на 7 /сім/ років позбавлення волі з конфіскацією половини майна , яке є власністю засудженого;

- за ст. 304 ч.1 КК України на 3/три/ роки позбавлення волі;

- за ст. 309 ч.1 КК України на 1/один/ рік позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю покарань шляхом їх часткового складання остаточно визначено покарання у виді 8 /восьми/ років 6/шести/ місяців позбавлення волі з конфіскацією половини майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Ковельського міського суду від 11 червня 2001 року, визначивши остаточне покарання у виді 9/дев’яти/ років позбавлення волі з конфіскацією половини майна , яке є власністю засудженого.

За ст. 185 ч. 2 КК України ОСОБА_1 виправдано.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишено утримання під вартою, строк відбування покарання постановлено рахувати з 09 серпня 2010 року.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, одружений, непрацюючий, раніше судимий:

- 11.06.2001 року Ковельським міським судом за ст.140 ч.3 КК України (в редакції 1960 р.) до 3-х років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 3 роки;

- 24.06.2004 року Ковельським міським судом за ст.ст.296 ч.3, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі звільненого від відбування покарання по закінченню строку покарання, засуджений, -

          за ст.185 ч.5 КК України на 7/семи/ років позбавлення волі з конфіскацією третини майна, яке є власністю засудженого;

за ст.15 ч.3- 185 ч.5 КК України на 7 /сім/ років позбавлення волі з конфіскацією третини майна, яке є власністю засудженого;

На підставі ст.70 КК України за сукупністю покарань шляхом їх часткового складання остаточно визначено покарання у виді 7/семи/ років 1/одного/ місяця позбавлення волі з конфіскацією третини майна, яке є власністю засудженого.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_8 залишено утримання під вартою, строк відбування покарання постановлено рахувати з 09 серпня 2010 року.

Цивільний позов ОСОБА_9 задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_10 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 355 грн.

          ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, не одружений, непрацюючий, раніше не судимий, - засуджений за ст.185 ч.2 КК України на 2/два/ роки позбавлення волі;

          за ст.185 ч.5 КК України на підставі ч.1 ст.69 КК на 4/чотири/ роки 6/шість/місяців позбавлення волі без конфіскації майна .

          На підставі ст.70 КК України за сукупністю покарань шляхом їх часткового складання остаточно визначено покарання у виді 5 /п»яти/ років позбавлення волі без конфіскації майна .

          На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2/два/ роки, поклавши на нього відповідно до ст. 76 КК України обов»язок в період іспитового строку не змінювати місце проживання без згоди органу кримінально-виконавчої системи.

          Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_3 змінено з утримання під вартою на підписку про невиїзд , звільнено з-під варти з залу суду, зараховано в строк відбування покарання строк перебування під вартою з 09 серпня 2010 року по 01 березня 2011 року.

          ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженка м. Ковель, громадянка України, з неповною середньою освітою, неодружена, непрацююча, зареєстрована в АДРЕСА_5, фактично проживаюча в АДРЕСА_4 , раніше не судима, - засуджена за ст. 15 ч.3 -185 ч.3 КК УКРАЇНИ на 3/три/ роки позбавлення волі.

          На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1/один рік.

          ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженець та мешканець АДРЕСА_6, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, раніше не судимий, - засуджений за ст.185 ч.3 КК України на 3/три/ роки позбавлення волі.

          На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнений ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1/один рік.

Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат.

Згідно вироку засуджені визнані винними у вчинені таких злочинів.

У липні 2010 року в місті Ковелі ОСОБА_1, з метою скоєння крадіжок чужого майна, створив кримінальне угрупування, в яке крім нього ввійшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3

ОСОБА_1 взяв на себе роль керівника угрупування: керував підшуковуванням об'єктів злочинного посягання, місця для збуту, встановлював заходи конспірації і зберігання викраденого, приймав участь у вчиненні таємних крадіжок, встановлював розмір і розподіл між членами угрупування доходів від злочинів, залучав до злочинної діяльності інших осіб, крім того втягнув в злочинну діяльність –крадіжку неповнолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_11.

ОСОБА_2 згідно виділеної йому ролі в злочингному угрупуванні забезпечував членів групи автомобільним транспортом –легковим автомобілем НОМЕР_1, проводив за вказівкою ОСОБА_1 разом з останнім та ОСОБА_3 розвідку, підшуковуючи об’єкти злочинних посягань - приватних осіб, які займалися продажем цигарок та горілки. Доставляв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до місця вчинення злочинів. Приймав в них участь, спостерігаючи за обстановкою навколо, щоб в разі небезпеки використовуючи мобільний зв'язок повідомити співучасників, доставляв викрадені речі на квартиру до ОСОБА_1, отримував свою частку майна, здобутого злочинним шляхом.

ОСОБА_3, як активний член даної групи, підшуковував об'єкти злочинних посягань - осіб, котрі займалися продажем цигарок та горілки, проводив візуальну розвідку, вивчав підходів до обраних для вчинення злочинів помешкань, приймав безпосередню участь у крадіжках, стежив за прилеглою до місць вчинення злочинів територією, щоб в разі виникнення небезпеки за допомогою стільникового зв'язку повідомляти про це спільників. Отримував свою частку майна, здобутого злочинним шляхом.

Реалізовуючи свої злочинні наміри, вищевказана злочинна група тривалий час вчиняла систематичні таємні крадіжки чужого майна, шляхом проникнення в житло та сховища, а саме:

- ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали інформацію, про те, що в селі Колодяжне Ковельського району в належному ОСОБА_12 магазині "Віночок" знаходяться товарно-матеріальні цінності: тютюнові вироби та спиртні напої, а в магазині відсутня охорона та звукова сигналізація. З метою крадіжки даних цінностей ОСОБА_1 залучив до злочину ОСОБА_4 і невстановлену слідством особу, які не входили в їх організовану групу. Діючи згідно розробленого ним і ОСОБА_2 плану, 11.07.2010 року ОСОБА_2 автомашиною ВАЗ 2104 державний номер НОМЕР_1 прибув до ОСОБА_1 де вже знаходилась ОСОБА_4 та невстановлена слідством особа. Всі вони 12.07.2010 року у нічний час вищевказаним автомобілем під керуванням ОСОБА_4, прибули у с. Колодяжне до магазину «Віночок», що по АДРЕСА_7. Де ОСОБА_4 та невстановлена досудовим слідством особа, виконуючи відведенні їм ролі, залишилися на вулиці спостерігати за прилеглою територією. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, використовуючи спеціально придбанні інструменти (металеві ломики та викрутки), шляхом пошкодження покрівлі даху магазину намагалися проникнути в середину приміщення. Однак свій злочинний намір не довели до кінця, оскільки під час пошкодження даху були помічені мешканцями села, які викликали працівників міліції. Це змусило злочинців терміново покинути місце події і повернутись до міста Ковеля.

Дізнавшись про наявність в будинку ОСОБА_11, що по вул. Квітневій міста Ковеля, товарно-матеріальних цінностей, в ніч з 20 на 21.07.2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 прибули до його будинку на керованій ОСОБА_2 автомашині ВАЗ 2104 державний номер НОМЕР_1.

ОСОБА_3, виконуючи відведену йому роль, залишився на проїзній частині вулиці спостерігати за прилеглою територією, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2, пошкодивши на віконному пройомі плівку з полімерного матеріалу, проникли в середину будівлі, звідки повторно таємно викрали: будівельне та технічне приладдя вартістю 1340 гривень, які належали ОСОБА_11           Після вчинення крадіжки ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 викрадене завантажили в вище вказаний та відвезли на зберігання до помешкання ОСОБА_1 по АДРЕСА_3, де їх зберігали з метою подальшого збуту.

В другій половині липня 2010 року ОСОБА_1 отримав інформацію про те, що в будинку АДРЕСА_8, належному ОСОБА_13, можуть знаходитися товарно-матеріальні цінності (побутові інструменти, будівельні матеріали), які користуються підвищеним попитом.

Шляхом попередньої розвідки дізнався про відсутність огорожі по периметру території будинку, сигналізації та фізичної охорони та разом із ОСОБА_2 і ОСОБА_3 розробив детальний план крадіжки та розприділив ролі між учасниками.

Діючи згідно нього, в ніч на 21.07.2010 року вищевказаною автомашиною під керуванням ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 прибули до даного будинку. ОСОБА_2 залишився на вулиці спостерігати за прилеглою територією, а ОСОБА_1 і ОСОБА_3, використавши металеві ломики, шляхом пошкодження металевих защіпок вхідних дверей, проникли в середину будівлі. Звідти групою осіб повторно таємно викрали належні ОСОБА_13 будівельні матеріали та прилади на 990 гривень.

Викрадене завантажили в автомобіль «ВАЗ-2104», державний номер НОМЕР_1 та відвезли на зберігання до помешкання ОСОБА_1 для подальшого збуту.

В двадцятих числах липня 2010 року ОСОБА_1, отримав від ОСОБА_3 інформацію про те, що мешканець смт. Люблинець Ковельського району Волинської області ОСОБА_14 займається безліцензійним видом діяльності, пов’язаним з торгівлею тютюновими виробами і що в господарських приміщеннях останнього по АДРЕСА_9, знаходяться товарно-матеріальні цінності (цигарки), які користуються підвищеним попитом.

Для їх крадіжки ОСОБА_1 спільно зі ОСОБА_3 автомобілем НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4, яка не була обізнана про злочинні наміри останніх, прибули у смт. Любленець. Там шляхом візуальної розвідки встановили, що територія будинку огороджена бетонним парканом, охороняється двома сторожовими собаками, відсутня фізична охорона та сигналізація, тому для проникнення на територію обрали в’їздні ворота, які не замикалися, а для вчинення злочину - нічний час, що надавало можливість бути непоміченим сторонніми особами.

Оскільки член цього злочинного угрупування ОСОБА_2 не міг прийняти участь у скоєнні даного злочину, ОСОБА_1 залучив до крадіжки неповнолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_11, котрий до складу керованої ним організованої групи не входив. Той добровільно погодився прийняти участь у таємному викраденні чужого майна. При цьому ОСОБА_1 визначив ролі та розподілив функції кожному із учасників злочину. Згідно його плану безпосереднє проникнення на територію приватного володіння мали здійснити він та ОСОБА_3, використовуючи спеціально придбану напередодні ковбасу підкормити сторожових собак, щоб ті не подали господарям сигнал тривоги, в той час коли ОСОБА_1 вчинятиме крадіжку, а ОСОБА_5 повинен був вести спостереження за прилеглою територією, щоб повідомити про небезпеку своїх спільників.

Діючи за даним планом, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_1 в ніч на 27.07.2010 року автомобілем-таксі НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_15, котрий не був обізнаним з їх злочинними намірами, прибули у АДРЕСА_9. ОСОБА_5, залишився на вулиці біля огорожі спостерігати за прилеглою територією, а ОСОБА_1 та ОСОБА_3 через в’їздні ворота проникли на територію зазначеного будинку. Коли ОСОБА_3 підкормлював сторожових собак, ОСОБА_1 таємно проник в салон автомобілів НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 та з приміщення гаража. Звідки разом із ОСОБА_3 викрав належні ОСОБА_14 цигарки різних марок, загальною вартістю 18401,8 гривень, котрі відвезли на зберігання в квартиру ОСОБА_1

В перших числах серпня 2010 року ОСОБА_1, отримав від ОСОБА_2 інформацію про те, що мешканець м. Ковеля ОСОБА_16 займається неліцензійним видом діяльності пов’язаної з торгівлею тютюновими виробами і що в його господарських приміщеннях по АДРЕСА_10, знаходяться товарно-матеріальні цінності (цигарки, автозапчастини та електропобутові прилади та комплектуючі до них).

Шляхом візуальної розвідки вони встановили, що територія будинку огороджена металевою сіткою та нічим не охороняється.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи за розробленим ними планом в ніч на 09.08.2010 року, автомашиною «ВАЗ-2104», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 прибули на АДРЕСА_10, до будинку ОСОБА_16

ОСОБА_2, залишився на проїзній частині вулиці спостерігати за прилеглою територією. А ОСОБА_1 та ОСОБА_3, через огорожу проникли на подвір'я будинку АДРЕСА_10. Виявивши, що гараж обладнаний охоронною сигналізацією, відмовилися проникати в нього. Замість цього з господарського приміщення повторно таємно викрали запчастини до автомашини, спиртні напої та інші цінності, вартістю 3343,5 гривень, належні ОСОБА_16

В ході перевезення викраденого автомашиною «ВАЗ-2104», державний номер НОМЕР_1 до квартири ОСОБА_1 були затримані працівниками міліції.

Близько 14-ї години 01 серпня 2010 року ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів з торгового контейнера «Привокзального»ринку по вул. Театральній м. Ковеля повторно таємно викрав належні ОСОБА_18: жіночий гаманець, вартістю 30 гривень, в якому знаходилися записник, вартістю –2 гривні, сім картка мобільного оператора «Діджус»абонентський №НОМЕР_2, вартістю –30 гривень, дві пластикові зарплатні карточки «Приватбанку», які не мають матеріальної цінності та грошові кошти в сумі 450 гривень, всього вартістю 512 гривень.

В першій половині серпня 2010 року, ОСОБА_1 при невстановлених досудовим слідством обставинах, незаконно придбав без мети збуту 136,46 грама особливо небезпечного наркотичного засобу –макової соломки та 0,35 ацетильованого опію, які перевіз та зберігав до 09 серпня 2010 року в своїй квартирі за адресою: АДРЕСА_3, без мети збуту.

          В своїх апеляціях засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не оспорюючи вчинення ними інкримінованих таємних крадіжок чужого майна, а ОСОБА_1 –ще і втягнення неповнолітнього ОСОБА_5 в злочинну діяльність, придбання, перевезення і зберігання без мети збуту наркотичних засобів, посилаються на неповноту судового слідства, не зібрання доказів вчинення ними крадіжок в складі організованої групи осіб. Вважають призначене їм покарання надто суворим та прохають: ОСОБА_2 –змінити вирок, перекваліфікувати його дії на ч.3 ст.185 КК України та обрати покарання із застосуванням ст.75 КК України, а ОСОБА_1 –скасувати вирок направивши справу на додаткове розслідування.

          Засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вирок не оскаржували.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав доводи апеляції, засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7, які підтримали апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія судді вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню.

Втягнення ОСОБА_1 неповнолітнього ОСОБА_5 в злочинну діяльність, незаконне придбання, перевезення та зберігання ним особливо-небезпечних наркотичних засобів, кваліфікація даних дій за ч.1 ст.304, ч.1 ст.309 КК України, вчинення ОСОБА_3 повторного таємного викрадення чужого майна і кваліфікація його дій за ч.2 ст.185 КК України стверджено зібраними по справі доказами і не оспорюється апелянтами.

Не оспорюється апелянтами і виправдання ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України.

Разом з тим, в силу ст.ст.323, 334 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, при цьому суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні і оцінені ним за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. При цьому мотивувальна частина вироку повинна містити докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд бере в основу вироку одні докази, відкидаючи інші, обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання і т.д.

Всупереч вищевказаним вимогам закону, визнавши ОСОБА_1 і ОСОБА_2 винними у вчинені ряду таємних крадіжок чужого майна в складі організованої групи, суд не здобув і навів доказів їх винуватості в інкримінованих злочинах. Не встановив ролі кожного співучасників та не спростував показань засуджених про вчинення злочинів ними спонтанно без попереднього створення організованої групи, планування злочинів та розподілу між ними ролей.

В порушення вимог п.п.1-4, 13-14 Постанови Пленуму Верховного суду від 23.12.2005 року №13 "Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями" суд не зібрав доказів та не навів у вироку щодо тих ознак, які вказують на вчинення крадіжок саме організованою групою.

Не зібрано та не наведено у вироку даних про те, коли саме і протягом якого часу було створено організовану групу, як довго вона функціонувала та характер стосунків, що склалися між її членами. Не з'ясовано, на якому етапі злочинної діяльності об'єднання набуло ознак стійкого.

В силу ч.3 ст.28 КК України злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та інших злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення плану, відомого всім учасникам групи.

Крім того суд допустив у вироку суперечності. Визнаючи, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 створили організовану злочинну групу в середині липня 2010 року, суд кваліфікував дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по замаху на заволодіння належним ОСОБА_12 майном 11.07.2010 року, тобто до часу створення організованої групи, за ч.3 ст.15 - ч.5 ст.185 КК України.

При цьому не звернув уваги на те, що вийшов за межі пред'явленого досудовим слідством обвинувачення, оскільки вищевказані дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 кваліфіковано згідно постанови про притягнення їх як обвинувачених і в обвинувальному висновку за ч.3 ст.15- ч.3 ст.185 КК України і в ході судового розгляду обвинувачення їм у відповідності ст.ст.276,277 КПК України не перепред’являлося.

Суд не з'ясував та не навів у вироку доказів розподілу ролей між членами злочинного угрупування, того, що саме ОСОБА_1 був його організатором та керівником. Не вияснив і ролі кожного з решти учасників злочинної групи. Не перевірив обвинувачення в частині того, що кожному злочину передувала розвідка об'єкту посягання, детальне планування і розподіл ролей між учасниками крадіжок, використання ними транспорту, визначення місця зберігання викраденого, розподілу прибутків між членами групи в залежності від їх ролі і участі в злочинах.

Засуджені в ході судового слідства допитані поверхово. Суд не звернув уваги на зміну ними показань, не вияснив причини такої зміни. Не навів у вироку мотивів, з яких не бере до уваги їх показань під час судового слідства про скоєння злочинів не в складі організованої групи, а за попередньою змовою групою осіб.

У відсутності вироку про засудження ОСОБА_1 11.06.2001 року і постанови про його умовно-дострокове звільнення, суд, на думку судової колегії, передчасно прийшов до висновку про вчинення ним інкримінованих злочинів до закінчення строку, на який він був умовно-достроково звільнений від покарання, і призначив йому покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України.

Вищевказана неповнота судового слідства істотно вплинула на законність і обґрунтованість винесеного судом вироку щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і правильність кваліфікації їх дій. А тому вирок щодо вищевказаних осіб підлягає до скасування, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Хоча засуджений ОСОБА_3 даний вирок не оскаржував, однак його дії тісно пов'язані з діями ОСОБА_2 і ОСОБА_1 Його роль у злочинах судом також не з'ясована. Тому кваліфікація його дій ОСОБА_3 за ч.5 ст.185 КК України доказами не стверджена. А тому в порядку ст.365 КПК України колегія суддів скасовує вирок і щодо даного засудженого, направляючи справу на новий судовий розгляд.

При ньому, шляхом детального допиту засуджених, аналізу інших доказів слід детально вияснити обставини вчинення вищевказаними особами злочинів, роль кожного з них, перевіривши обвинувачення про вчинення інкримінованих злочинів ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в складі організованої групи. Якщо така існувала, встановити час її створення, хто був організатором та яка роль відводилась кожному з її учасників, відповідно кваліфікувавши дії кожного з її учасників.

Відповідно до встановленого необхідно усунути суперечності в кваліфікації дій ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по замаху на таємну крадіжку належного ОСОБА_12 майна.

В залежності від зібраних і досліджених судом доказів кваліфікувати дії ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 та обрати їм покарання з врахуванням ролі кожного з учасників злочинів, їх особи.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

          Апеляції засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

          Вирок Ковельського міськрайонного суду від 01 березня 2011 року щодо засудження ОСОБА_2 за ч.5 ст.185, ч.3 ст.15-ч.3 ст.185, ст.70 КК України та цей же вирок щодо ОСОБА_1 в частині його засудження за ч.5 ст.185, ч.3 ст.15-ч.5 ст.185, ст.70, 71 КК України - скасувати.

          В порядку статті 365 КПК України скасувати даний вирок в частині засудження ОСОБА_3 за ч.5 ст.185, 70 КК України.

          Кримінальну справу щодо них направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.

          Вирок суду щодо засудження ОСОБА_3 за ч.2 ст.185 КК України та ОСОБА_1 за ч.1 ст.304, ч.1 ст.309 КК України та виправдання його за ч.2 ст.185 КК України та залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: