Справа №  1-21/11

Провадження №11/0390/304/11 Головуючий у 1 інстанції:Дорош П.І.

Категорія:постанова про застосування

примусових заходів медичного характеру Доповідач: Польовий М. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24 травня 2011 року місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого - судді  Польового М. І.,

суддів -  Силки Г.І., Бешти Г.Б.,

 за участю прокурора –Скучинського Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією помічника Любомльського міжрайонного прокурора на постанову Любомльського районного суду від 23 березня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Любомльського районного суду від 23 березня 2011 року кримінальна справа про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 Волинської області, пенсіонера, не судимого, як особи, яка вчинила суспільно-небезпечні діяння, передбачені п.«а»ст.93, ч.3 ст.142 КК України (в редакції 1960 року), повернуто прокурору для проведення додаткового розслідування з мотивів неповноти досудового слідства.

У постанові органу досудового слідства про застосування примусових заходів медичного характеру зазначається, що близько 21 години 01 лютого 1998 року ОСОБА_1 велосипедом прибув в с.Згорани Любомльського району, вийнявши віконну раму проник в будинок ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, де напав на потерпілу, застосувавши небезпечне для життя і здоров’я особи похилого віку фізичне насильство, яке виражалось в нанесенні ударів руками по тілу і голові, зв’язуванні рук за спиною, запиханні в рот частини жіночої хустки у вигляді кляпу, відкрито заволодів 22 гривнями.

Знаходячись зверну на потерпілій, яка була з зв’язаними руками і закритим ротом, почав бити її головою об бильце ліжка та об стіну, заподіявши ОСОБА_2 смерть, яка настала від обумовленої множинними ушкодженнями кісткового каркасу грудної клітки гострої легенево-серцевої недостатності.

Відповідно до висновку стаціонарної додаткової судово-психіатричної експертизи від 16 вересня 1998 року (т.1 а.с. 176-179) в момент скоєння протиправних дій із-за хронічного психічного захворювання –шизофренії параноїдальної форми з наростаючим ефектом в емоційно-вольовій сфері ОСОБА_1 не міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, а тому його слід вважати неосудним.

Відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 16 липня 2010 року (ч.2 а.с. 69-70) ОСОБА_1 і в даний час виявляє ознаки параноїдальної шизофренії і потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Направляючи справу на додаткове розслідування, суд своє рішення мотивував тим, що слідчими органами не з’ясовано обставин затримання ОСОБА_1, а прокурором не зроблено висновок щодо застосування чи незастосування до ОСОБА_1 незаконних методів слідства. Також не перевірені всі версії щодо причетності інших осіб до вчинення вбивства ОСОБА_2 Зокрема, не встановлено особу, яка проживала разом із потерпілою, не допитано її щодо кола знайомих, близьких потерпілої та питаннях, пов’язаних з нападом. Крім того, слідчими органами не перевірено чи дійсно на момент затримання в м.Луцьку ОСОБА_1 перебував на курсах підвищення кваліфікації, не встановлено осіб, які були разом з ним, не допитано їх про обставини затримання ОСОБА_1

В апеляції помічник Любомльського міжрайонного прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що постанова є передчасною, а недоліки досудового слідства можна усунути в судовому засіданні шляхом дачі судових доручень про проведення слідчих дій, витребування документів про перебування ОСОБА_1 на курсах підвищення кваліфікації.

Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляції, прокурора, який апеляцію підтримав, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.17 КПК України кримінальні справи про злочини, за які законом передбачена можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, в суді першої інстанції розглядаються судом у складі двох суддів і трьох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються правами судді.

Ці вимоги закону судом порушено.

Справа розглянута суддею одноособово, хоча згідно постанови органів досудового слідства про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_1 вчинив в стані неосудності суспільно небезпечне діяння, за яке законом передбачена можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі.

Згідно ст.370 КПК України винесення постанови незаконним складом суду є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і тягне за собою її скасування.

З врахуванням наведеного, постанову суду слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

При новому розгляді слід справу розглянути відповідно до вимог кримінально-процесуального закону і прийняти законне і обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію помічника Любомльського міжрайонного прокурора задовольнити частково.

Постанову Любомльського районного суду від 23 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Головуючий                     

Судді