ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Ухвала
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
18.04.11Справа №2а-1256/11/2770
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Плієва Н.Г., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1
до Генеральної прокуратури України
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України про визнання протиправною бездіяльності суб`єктів владних повноважень Генеральної прокуратури України з неприйняття будь-якого рішення у порядку частини 2 ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України, а саме ненадання копії постанови на заяву про злочин від 17.02.2011 про порушення кримінальної справи та ненадання копії постанови на скаргу на необґрунтовану затримку належного розслідування від 30.12.2010; зобов'язання прийняти рішення в порядку ч. 2 ст. 97 КПК України та зобов'язання виконати свій конституційний обов'язок.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утворення як такої.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом статей 2 і 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності належать до компетенції адміністративних судів, крім випадків, коли такі справи підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
З адміністративного позову вбачається, що позивач звертався до Генеральної прокуратури України з заявою про злочин від 17.02.2011 щодо необгрунтованного зупинення розслідування справи та зі скаргою від 30.12.2010 щодо неприйняття рішення за заявою про злочин, однак відповідачем не було надано відповіді щодо звернень.
Згідно зі статтею 97 Кримінально-процесуального кодексу України по заяві або повідомленню про злочин слідчий орган зобов'язаний не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити у порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача та просить зобов'язати прийняти рішення в порядку ч. 2 ст. 97 КПК України.
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 3 Кримінально-процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.
Завданнями кримінального судочинства відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Відповідно до статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
- порушити кримінальну справу;
- відмовити в порушенні кримінальної справи;
- направити заяву або повідомлення за належністю.
Отже, оскарженні позивачем дії відповідача не є управлінськими, а пов’язані з виконанням ним своїх обов’язків та повноважень, передбачених діючим законодавством щодо вирішення питань по заявам про злочин.
В даних правовідносинах відповідач не перебуває при здійсненні управлінських функцій і не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак суб`єкта владних повноважень, що виключає можливість розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.
Питання про порушення кримінальної справи підлягає вирішенню в порядку Кримінально-процесуального кодексу України з урахуванням правил підслідності, встановлених статтею 112 Кримінально-процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, вважаю, що позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а повинні розглядатись в порядку кримінального судочинства.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України порушення кримінальної справи здійснюється саме в порядку кримінального судочинства.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в справі за її позовом до Генеральної прокуратури України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Направити позивачу копію зазначеної ухвали разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя Н.Г. Плієва