Судове рішення #15522779

Справа № 22-а-581/11

Апеляційний суд Запорізької області

 

Справа № 22-а-581/11                                                         Головуючий у 1 інстанції: Громова І.Б.           

                                                                                                           Суддя-доповідач: Коваленко А.І.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       

           25 травня 2011 року                                                                 м. Запоріжжя

                 Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

                         Головуючого:          Боєвої В.В.

                       Суддів:                     Денисенко Т.С.

                                                          Коваленко А.І.

                            

                           При секретарі:             Черненко А.В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою

          Управління Пенсійного фонду України в  Хортицькому районі м. Запоріжжя на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 вересня 2010 року

у справі за позовом  ОСОБА_2  до Управління Пенсійного Фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя про стягнення  щомісячної невиплаченої державної допомоги «Дітям війни», -

                                                  

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя про стягнення  щомісячної невиплаченої державної допомоги «Дітям війни». В позові зазначав, що відповідно до статті 1 Закону України № 2195-ІУ від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного закону з 1 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2010 роках йому така допомога не нараховувалась і не виплачувалась. Просив суд, визнати неправомірними дії УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя щодо невиконання Закону України «Про соціальний  захист дітей війни»та відмови в виплаті йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком., сягнути  з УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя на його користь недоплачену суму виплат  соціальної допомоги «Дитині війни»в сумі 6 105 грн. 21 коп. за період з 01.01.2006 року по 01.07.2010 року.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 вересня 2010 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України Хортицького району м. Запоріжжя щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 06 серпня 2010 року, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_2 згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійна страхування" за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з 01 січня 2009 року по 06 серпня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Не погоджуючись із постановою суду, Управління ПФУ в  Хортицькому районі м. Запоріжжя подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

          Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Управління ПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя підлягає відхиленню з наступних підстав.

  Відповідно до п. 2 розд. П «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про   внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами»від 18 лютого 2010 року № 1691-VI, після набрання ним чинності адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за п. 3 ч. 1 ст. 18   КАС України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства.

 Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України від 18.11.2004 року №2195-ІV "Про соціальний захист дітей війни" (далі –Закон №2195-ІV) має статус "дитини війни", а тому згідно зі ст.6 цього Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком .

Відповідно до вимог ст.110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (із змінами, внесеними 19.12.2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватися поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії "дітям війни", то вимоги позивача, які стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.

Дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"була призупинена п.12 статті 71 і ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 9 липня 2007 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"щодо призупинення дії положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"визнані неконституційними.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп було визнано неконституційним положення п.41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким було внесено зміни до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»є підзаконним нормативним актом, який не може вносити зміни до Закону, тому відповідач неправомірно керувався цією постановою при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу у 2008 році.

Судом не можуть бути враховані доводи відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується "дітей війни"відповідно до ст.6 Закону. Положення ст.28 Закону України "Про загальнодержавне пенсійне страхування"не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Законами України "Про Державний бюджет на 2007 рік"та "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність був встановлений відповідно: з 01.01.2007 рік –380 грн., з 01.04.2007 року –406 грн., з 01.10.2007 року –411 грн., з 01.01.2008 року - 470 грн., з 01.04.2008 року - 481 грн., з 01.07.2008 року - 482 грн., з 01.10.2008 року - 498 грн.

Таким чином, після прийняття зазначених рішень Конституційним Судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу та виплати у розмірах, передбачених Законом.

Відповідно до вимог ст.54 Закону України від 26.12.2008 року №836-VІ "Про державний бюджет України на 2009 рік"встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто цей розмір складає 498 грн.

Згідно ст.52 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення - осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з  1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.

Позовні вимоги позивача щодо підвищення пенсії за період з 01.01.2009 року підлягають задоволенню, оскільки ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"у 2009 та 2010 роках не була призупинена.

Як вбачається з матеріалів справи, у запереченнях на адміністративний позов відповідач посилався на ст.100 КАС України, яка передбачає, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Проте, колегія суддів погоджуються з висновком суду першої інстанції, що строк звернення з адміністративним позовом до суду пропущено позивачем з поважних причин.

Отже, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 06.08.2010 року.

Встановлено, що Управління з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 06.08.2010 року відповідне підвищення пенсії позивачу як "дитині війни" не здійснило.

Доводи відповідача про відсутність порядку перерахунку зазначеного підвищення пенсії та відповідного фінансування не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки на органи Пенсійного фонду України покладено обов’язок по нарахуванню та виплати пенсії згідно з законом, в тому числі з урахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Доводи апелянта про те, що він неналежний відповідач по справі так як  ОСОБА_2 не отримує пенсію в Управлінні Пенсійного фонду України в Хортицькому  районі м. Запоріжжя спростовуються матеріалами справи. Так,  в матеріалах справи містяться відповіді відповідача УПФУ в Хортицькому  районі м. Запоріжжя та його довідка про отримання позивачем надбавки до пенсії як дитині війни (а.с. 11,20), а згідно з наданою апеляційному суду довідкою ОСОБА_2 отримує пенсію за вислугу років з підвищенням як дитині війни в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Запорізькій області з 01.01.2010 року.

Оскільки ВДВС відкрито  виконавче провадження про примусове виконання зазначеної постанови на підставі виконавчого листа №2-4174/10 від 18.10.2010року, відповідно до вимог ст.378 ЦПК України   у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову суду –без змін.

          Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

          Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому  районі м. Запоріжжя відхилити.

Постанову Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 вересня 2010 року у цій справі залишити без змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.  

Головуючий:

                  Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація