Справа № 2-а-0117-5942/11
ПОСТАНОВА
Іменем України
"20" травня 2011 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого, судді: Асанова Е.Н., при секретарі: Терещенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до директора Сакської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступені № 4 ім. Героя Радянського Союзу ОСОБА_3 Сакської міської ради АР Крим ОСОБА_4, начальника відділу у справах дітей Сакської міської ради ОСОБА_5 про визнання протиправними рішень, дій та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
07.05.2011 р. ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до директора Сакської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступені № 4 ОСОБА_4, начальника відділу у справах дітей Сакської міської ради ОСОБА_5 про визнання протиправними рішень, дій та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що дочка позивача - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчалася в Сакській загальноосвітньої школи І-ІІІ ступені № 4. У зв’язку з розбіжностями з адміністрацією школи, позивач 26.04.2011 року була вимушена перевести дитину в іншу школу. 04.05.2011 року, в день народження дитини, у зв’язку із зміною обставин, позивач в інтересах дитини звернулася до директора школи ОСОБА_4 із заявою про прийом дитини в 7 клас школи. Але директор відмовила прийняти дитину, екстрено було скликано педагогічну раду для обговорення поведінки позивача. На раді без згоди позивача було зачитано її звернення до Сакського міського голови. Директор школи, завуч, начальник відділу у справах дітей ОСОБА_5 тиснули на присутніх, що стало підставою для відмови прийняти дитину в школу. Позивачка також вказує, що таким чином відповідачі переслідують позивачку за критику їх дій, як суб’єктів владних повноважень, що заподіяло позивачу та її дитині моральну шкоду.
Посилаючись на вказані обставини та порушення відповідачами норм Законів України «Про звернення громадян», «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», позивачка просить суд:
- визнати протиправними дії директора школи № 4 ОСОБА_4 щодо відмови прийняти (поновити) в 7 клас школи у м. Саки малолітню ОСОБА_2;
- визнати незаконним та скасувати рішення про відмову прийняти в школу малолітню ОСОБА_2;
- зобов’язати директора школи № 4 ОСОБА_4 прийняти в школу ОСОБА_2 за заявою матері від 04.05.2011 р;
- визнати протиправним та заборонити дії відповідачів з переслідування позивача за критику їх дій, як посадових осіб;
- стягнути на її користь з начальника відділу у справах дітей Сакської міської ради ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.;
- стягнути на користь ОСОБА_2 з директора школи № 4 ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити. Крім обставин викладених у позовній заяві, пояснила суду, що відмови директора школи прийняти дитину в школу у письмовій формі у неї не має. 26.04.2011 року вона добровільно, без врахування думки дитини, забрала дочку із школи. 27.04.2011 року дитина була зарахована в 7 клас Новофедорівської школи Сакського району. 04.05.2011 року, посилаючись на те, що дитина не була згодна навчатися в іншій школі, позивач вирішила повернути дитину в Сакську міську школу №4. Особисту справу дитини із Новофедорівської школи Сакського району забрала 10.05.2011 р.
Також зазначила, що відповідачами їй та її дитині заподіяна моральна шкода, оскільки дитину не прийняли в школу в день її народження – 04.05.2011 р., у зв’язку з чим позивачка була змушена відвести дитину до стоматолога, дитина з вини відповідачів дві неділі не навчається.
Неправомірність дій директора школи вбачає у тому, що директор не видала негайно наказ про прийом дитини, а шляхом поставлення резолюції на заяві позивача про прийом дитину в школу, запропонувала їй бути присутній на засіданні педагогічної ради в той же день.
Неправомірність дій начальника відділу у справах дітей Сакської міської ради ОСОБА_5 позивач також вбачає у тому, що та не мала права бути присутній на засіданні педагогічної ради та виступати критично щодо позивача.
У судовому засіданні директор школи ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити у задоволенні позову. При цьому пояснила суду, що позивач неодноразово змінювала місце навчання своєї дитини. 20.04.2011 року на адресу школи надійшла заява позивача, в який вона розповсюджувала факти, що не відповідають дійсності, принижують честь та гідність співробітників школи, У заяві позивачка також зазначила, що в знак протесту забороняє своєї дитині навчатися в такій школі. 22.04.2011 р. позивач подала заяву про видачу документів дитини для переведення в іншу школу посилаючись на конфлікт з адміністрацією школи.
Після надання позивачем довідки-підтвердження Новофедорівської школи-ліцею Сакського району про зарахування дитини в школу, 26.04.2011 р. був виданий наказ про вибуття дитини із школи та позивачу були видані особиста справа дитини.
04.05.2011 року позивач подала заяву про поновлення дитину в Сакську школу №4, проте, при цьому не надала особистої справи та медичної картки дитини, без яких не можливо зарахування учнів, що знов прибули. Дійсно 04.05.2011 р. позивачу було запропоновано прибути на заплановану графіком педагогічну раду для перевірки питань, зазначених у зверненнях та скаргах позивачки, яки на думку вчителів стосуються гідності школи та педагогічного колективу. На повістку дня це питання було включено в розділ «Різне».
Але позивачка не дочекавшись закінчення засідання залишила приміщення. Відповідачем рішення про відмову прийняти дитину в школу не приймалось, на засіданні педагогічної ради було вирішено зарахувати дитину після надання її медичної картки встановленого зразку та особистої справи. Про прийняте рішення позивача намагалися повідомити, але за адресою зазначеною у заяві про прийом дитину в школу, де вказано місце проживання м. Саки, та за місцем реєстрації позивача в смт. Новофедорівка Сакського району її не знайшли. Після надання позивачем медичної карти та особистої справи дитини, наказом №83 від 19.05.2011 р. ОСОБА_2 була прийнята в 7 клас школи. ОСОБА_4 також вказала, що ситуація створена позивачем штучно, з метою нагнітання конфлікту з відомих лише позивачу причин.
Начальник відділу у справах дітей ОСОБА_5 у судове засідання не з’явилася, її представник ОСОБА_6 пояснила суду, що відповідач у відрядженні тому у судове засідання з’явитися не може, надала суду письмові заперечення на позов. ОСОБА_6 також пояснила суду, що ОСОБА_5 діяла в межах повноважень та у спосіб встановлений законом, ніяких прав позивача не порушувала, ніяких висловлювань, щодо приниження позивачки не допускала. Згідно діючого законодавства, служба у справах дітей здійснює контроль за умовами утримання та виховання дітей у навчальних закладах, присутність начальника відділу служби на педагогічній раді школи була пов’язано з забезпеченням соціального захисту дітей з метою запобігання правопорушень та зловживань.
Виконуючій обов’язки директора Сакської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступені № 4 ОСОБА_7, у судовому засіданні пояснила суду, що є заступником директора по УВР. Заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі, надала пояснення аналогічні поясненням ОСОБА_4.
Ухвалою суду від 20.05.2011 р. провадження у справі в частині позовних вимог до Сакської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступені № 4 було закрито.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача та представника відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.
Відповідно до ч.2. ст. 18 Закону України «Про загальну середню освіту», зарахування учнів до загальноосвітнього навчального закладу проводиться наказом директора, що видається на підставі заяви, за наявності медичної довідки встановленого зразка і відповідного документа про освіту (крім учнів першого класу).
Відтак, директору делеговані повноваження зараховувати учнів до загальноосвітнього навчального закладу.
Судом встановлено, що 22.04.2011 р. ОСОБА_1 подала на ім’я директора Сакської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступені № 4 ОСОБА_4, заяву про видачу документів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, для переведення в іншу школу, посилаючись на конфлікт з адміністрацією школи (а.с. 26).
22.04.2011 р. директором Новофедорівської школи-ліцею Сакського району АР Крим видана довідка, із змісту якої вбачається що ОСОБА_2, буде зарахована в 7 клас вказаного навчального закладу. про зарахування дитини в школу довідки-підтвердження (а.с.29).
Із матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами у справі, що 26.04.2011 року ОСОБА_2 була відрахована із Сакської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступені № 4, та 27.04.2011 року зарахована в Новофедорівську школу-ліцей.
04.05.2011 року ОСОБА_2 подала на ім’я директора школи № 4 ОСОБА_4 заяву про поновлення її дитини в 7 класі школи. Як пояснила позивач, вона не надала директору не особистої справи ні медичної карти дитини. На вказаній заяві директор школи поставила резолюцію, із змісту якої вбачається, що позивача для вирішення конфліктної ситуації запрошено на педагогічну нараду, яка відбудеться в той же день об 14-00 год (а.с.34).
Педагогічна рада проводилась згідно графіку проведення засідань на 2010/2011 навчальний рік. На педагогічної ради було прийнято рішення зарахувати ОСОБА_2 в школу після надання її медичної картки встановленого зразку та особистої справи (а.с. 32-34,35).
Оскільки директором школи наказ або інше рішення про відмову прийняти в школу ОСОБА_2 не видавався, позовні вимоги в цій частині не обґрунтовані та не засновані на законі.
Згідно положень статей 16, 17 Закону України «Про освіту» загальні збори колективу навчального закладу є органами громадського самоврядування в освіті, які мають право, у тому числі на самостійне планування роботи, вирішення питань навчально-виховної, науково-дослідної, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності; брати участь у формуванні планів прийому учнів, студентів, слухачів з урахуванням державного контракту (замовлення) та угод підприємств, установ, організацій, громадян.
Законом України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи» на служби у справах дітей покладено у тому числі обов’язок соціального захисту дітей, який у цьому Законі слід розуміти як комплекс заходів і засобів соціально-економічного та правового характеру, щодо забезпечення прав дітей на життя, розвиток, виховання, освіту, медичне обслуговування, надання матеріальної підтримки.
Відтак із запрошення ОСОБА_2 бути присутньою на педагогічній раді, присутності на раді начальника відділу у справах дітей не вбачається рішень, дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень, що порушують, права свободи чи інтереси позивача або її малолітньої дитини. Суд вважає правомірним запрошення позивача на педагогічну раду при наявності її письмового звернення від 18.04.2011 р., в якому вона посилається на конфлікт з адміністрацією школи та зазначила, що забороняє своєї дочці навчатися у школі №4 (а.с.25-26).
Крім того, із матеріалів справи, зокрема: листа директора Новофедорівської школи-ліцею від 13.05.2011 р. та пояснень сторін у судовому засіданні, вбачається що особисту справу дитини із Новофедорівської школи Сакського району позивачу було видано 10.05.2011 р. та в той же день дитину відраховано із школи.
Після надання 18.05.2011 р. позивачем медичної карти та особистої справи дитини, наказом №83 від 19.05.2011 р. ОСОБА_2 була прийнята в 7 клас школи (а.с.51).
Статтею 29 Закону України «Про загальну середню освіту» передбачено не лише право батьків або осіб, які їх замінюють, вибирати навчальні заклади та форми навчання неповнолітніх дітей, а також їх обов’язок забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання.
Враховуючі викладене, не виконання позивачем вимог ч.2. ст. 18 Закону України «Про загальну середню освіту», а саме не надання особистої справи та медичної картки дитини, було перешкодою у виданні 04.05.2011 р. директором Сакської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступені № 4 наказу про прийом в школу ОСОБА_2.
Також суд не вбачає порушення відповідачами вимог Закону України «Про звернення громадян».
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що не допускається розголошення одержаних із звернень відомостей про особисте життя громадян без їх згоди чи відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, та іншої інформації, якщо це ущемлює права і законні інтереси громадян. Не допускається з'ясування даних про особу громадянина, які не стосуються звернення. На прохання громадянина, висловлене в усній формі або зазначене в тексті звернення, не підлягає розголошенню його прізвище, місце проживання та роботи.
Із змісту заяви на ім’я голови Верховної Ради АР Крим, прокурора АР Крим, Сакського міського голови, директора школи №4, яка підписана ОСОБА_1 18.04.2011 р, не вбачається відомостей передбачених вказаною нормою Закону (а.с.25-26).
Разом с тим, ч.2 ст. 10 Закону України «Про звернення громадян», встановлено, що ця заборона не поширюється на випадки повідомлення інформації, що міститься у зверненні, особам, які мають відношення до вирішення справи.
Оскільки заява ОСОБА_1 від 18.04.2011 р. містить інформацію, яка безпосередньо стосується педагогічного колективу школи, оголошення заяви директором школи є обґрунтованим та правомірним.
Статтею 9 Закону України «Про звернення громадян» заборонено переслідування громадян і членів їх сімей за подання звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб за критику у зверненні їх діяльності та рішень.
У розумінні чинного законодавства, присутність начальника відділу у справах дітей на педагогічній раді, критичні висловлювання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на адресу позивача не можна визнати переслідуванням за критику, і не є діями, бездіяльністю або рішеннями, що свідчать про порушення суб’єктами владних повноважень прав, свобод чи інтересів позивача та її дитини.
Оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб’єктивної думки і поглядів відповідачів, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності. Якщо особа вважає, що які-небудь висловлювання, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК України правом.
Порушення відповідачами законодавства про охорону дитинства суду також не доведено та судом не встановлено.
Оскільки вимоги про відшкодування моральної шкоди мають похідний характер від інших позовних вимог та суду не наданні належні та допустимі докази спричинення такої шкоди в цій частині позовних вимог також слід відмовити.
Враховуючі викладене, на підставі статей 9,10 «Про звернення громадян», статей 16, 17 Закону України «Про освіту», статей 18, 29 Закону України «Про загальну середню освіту», керуючись статтями 9-11, 63-71, 128, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 - відмовити у повному обсязі.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Сакський міськрайонний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова суду в апеляційному порядку оскаржується у порядку та строки встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Асанов Е. Н.