Справа № 2-571/07 p.
РІШЕННЯ
іменем України
29 травня 2007 року Антрацитовський міськрайонний суд Луганської області у складі:
головуючого судді: Тополюк Є.В.
при секретарі: Нікаірової Н.В.
за участю адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні горрайсуда м. Антрацита цивільну
справу за позовом ОСОБА_3 до Відділу культури виконкому
Антрацитівської міської ради, Антрацитівського міського Парку культури та відпочинку ім.
Перемоги /третя особа - ОСОБА_4/ « Про стягнення матеріальної та моральної
шкоди «,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу культури виконкому Антрацитівської міської ради , Антрацитівського міського Парку культури та відпочинку ім. Перемоги /третя особа -ОСОБА_4/ про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 10457, 65 грн., та моральної шкоди у розмірі 100 000 грн., а також понесені судові витрати у розмірі 703, 12 грн.
В обгрунтуванні своїх позовних вимог вказав, що його малолітня донька у робочий час Антрацитівського міського Парку культури і відпочинку ім. Перемоги 31.05.2005 р. отримала тяжку травму голови від гойдалки за виною ОСОБА_4, директора Парку, який працював на той час посадовою особою Антрацитівського відділу культури виконкому міської ради на підставі наказу № 28 від 16.07.2004 року. За свої вини дії він був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 367 ч.2 КК України - службова недбалість, що підтверджується постановою Антрацитівського міськрайонного суду від 11.11.2005 р. про припинення кримінальної справи відносно його на підставі застосування до нього закону про амністію. Винними діями ОСОБА_4 йому як батьку спричинені значні матеріальна та моральна шкода. На момент травмування дитини він знаходився на робочому місці та виконував свої трудові обов'язки. Тому на підставі ст. 1172 ЦК України за його винні дії зобов'язаний нести відповідальність Відділ культури виконкому Антрацитівської міської ради , де він працював, та відшкодувати йому матеріальну та моральну шкоду , яку він оцінює на підставі письмових доказів.
Представник позивача/за довіреністю ОСОБА_5/ в судовому засіданні підтримала позов, посилаючись на вищевказані обставини, та додатково пояснила, що її молодша донька ОСОБА_6 отримала травму голови на атракціонах « Гойдалки « у міському парку. Про те її повідомили сусіді , яким телефонували з лікарні .У лікарні дитину зробили рентген голови і вони були відправлені у м. Луганськ у дитяче нейрохірургічне відділення , де дитини зробили операцію. За все вони платили свої кошті, а також допомагали бабуся, інші добри люди. Дитина отримала психічну травму. 1, 5 року вона ходила без волосків на голові, зараз навчається індивідуально, її однолітки насміхаються над нею. Вона постійно знаходиться у шапці. Вони зверталися до психіатра, який призначив лікування заспокійниками медичними засадами. 22.06.2006 р. вони знову намагалися зробити операцію, щоб закрити дефект кості на її голові. Психічну травму отримала також старша донька. Вона вважає собі виною у цьому випадку. Вона заперечувала дітям ходити у парк без дозволу, але вони пішли самовільно. У них було 2 грн., за яки ним продали квітки , а також пляшку води. Директор школи № 2 запропонував свою допомогу, він був у лікарні .Від директору парку вони не почули яку-небудь допомогу і співчуття. Вона не може робити, постійно знаходиться з дитиною. Вона має проблеми з податками. Вони зібрали всі квитанції , які відображають їх витрати на лікування, поїздки у лікарню. Вона знайомилася з матеріалами кримінальної справи відносно ОСОБА_4, згодна з обставинами нещасного випадку , які були встановлені. Вважає, що якщо дитини продали квіток , яка була без батьків, ,
то робітник парку зобов'язаний знаходиться поруч з дитиною. Але це було не так. Директор парку приніс розірваний квіток , дозволив ним гойдатися без його присутності. Доказів цього у неї не має. Після травми для дитини був розроблений раціон посиленого харчування на добу дієтсестрою. Вона зробила розрахунок витрат на весь час знаходження її на лікуванні, який вона надала суду та просить задовольнити повністю.
Представник позивача .адвокат ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та пояснив, що він вважає, що Відділ культури є належним відповідачем у даної справі .ОСОБА_4 недбало відносься до своїх зобов'язань при виконання обов'язків директора парку. Він був визнаний винним у нещасному випадку судом і тому повинен понести цивільну відповідальність. Вважає, що у судовому засідання знайшло своє підтвердження спричинення матеріальної та моральної шкоди позивачу и просить повність задовольнити позов, стягнувши шкоду з відділу культури.
Представник відповідача Відділу культури виконкому Антрацитівської міської ради /за довіреністю ОСОБА_7/ позовні вимоги не визнала та пояснила , що вони не вважають Відділ культури належним відповідачем у справі. Парк культури і відпочинку не входить до структури відділу культури, про що свідчить Положення. Вони тільки оказують оперативне управління. Вони не втручаються у фінансову-господарську діяльність парку. Відповідачем у даної справі може бути тільки Парк культури і відпочинку ім. Перемоги.
Представник співвідповідача Антрацитівського міського Парку культури і відпочинку ім. Перемоги /за довіреністю ОСОБА_8/ позовні вимоги не визнала та пояснила , що діти позивача самовільно гойдалися на гойдалках вже після того, як директор парку пішов від них. Все було зафіксовано у акті.
Третя особа ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що він не визнає себе винним у нещасному випадку. У нього на роботі нема спеціальних осіб, які займалися посадкою дітей на атракціони « Гойдалки».Свою вину він не визнавав також у ході досудового слідства, також у суді. Постанову суду про припинення відносно його кримінальної справи за Законом про амністію він не оскаржував. На роботу у якості директора парку його прийняв відділ культури. Самостійно парк культури не може існувати, він залежить від міської ради. Парк існує за рахунок фінансової допомоги місцевого бюджету. У наступний час у парку не працюють атракціони, але до них можливо вільно підійти , тому що вони не мають огорожі. Всі гойдалки скріплені тросами між собою. Щоб встановити гойдалку, треба гальмувати. До дитячих гойдалок допущені діти від 7 до 10 років. Якщо у 31.05.2005 р. до дитячих гойдалок підішли молодші діти , він би їх не допустив кататися. Діти самовільно могуть відчепити гойдалки та кататися на них. Він беззаперечно катав дітей позивачки у той день. Після того, як вони покаталися, він бачив як вони пішли у напрямку заводу « Титан « . Він тросом закрепів гойдалки, пішов разом зі слюсарем та робітниками парку до атракціону « Ветерок», щоб його відремонтувати. Скіки пройшло часу він не знає, але коли побачили крик дитини, зразу підійшли до них. Вони взяли дівчинку на руки та віднесли її на лавочку, покликали швидку медичну допомогу. Старша донька кричала дуже сильно, плакала .Молодша була спокійна, скаржилась на головну біль. Коли приїхала швидка медична допомога, вона самостійно встала і села у машину. Після того вони зразу склали акт про нещасний випадок, у якому все вказали. Вважає, що у цьому нещасному випадку вини також батьки дітей. Він дуже переживав за дітей, але їх батько, коли він запропонував йому підійти до нього у парку, зразу йому сказав, що вони побачаться з ним у суді. За свої 70 років він ні разу не був у суді. У інструкції по гойдалкам не вказано на те, що він зобов'язаний постійно закріпляти гойдалки до кінця робочого дня. Вони закріпляють гойдалки після 17-00 год. Для того, щоб замінити старі гойдалки на нові, цим питанням займається міська рада.
Представник треті особи на стороні відповідача Антрацитівського міського Парку культури і відпочинку ім. Перемоги , адвокат ОСОБА_2 з позовними вимогами не згодній и просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову за його необґрунтованістю з наступних підстав: Вона вважає, що з дитиною позивача трапився нещасний випадок. ОСОБА_4 не визнав свою вину у кримінальної справі, законом про амністію не передбачено визнання вини обвинуваченою особою при припинення відносно його кримінальної справи за амністією. Мале місце тільки
припинення кримінальної справи. Позов не підлягає задоволенню на підставі доданих доказів про посилання харчування дитини, тому що воно було загальне для всіх хворих. Свідок ОСОБА_9- головний бухгалтер відділу культури підтвердила, що відділ культури оказує парку культури фінансову допомогу на оплату заробітної плати .Матеріальну відповідальність за діяльність парку він не несе, тому що вони працюють самостійно, відносяться до комунальної власності м. Антрацит. Атракціоні стоять на балансі парку, строк їх роботи вже давно пройшов, але він може бути поновлений. Вартість атракціонів її невідома. Парку постійно щомісячно нараховується з місцевого бюджету приблизно 4000 грн.
Свідок ОСОБА_10 -електрослюсар Парку культури підтвердив той факт, що він до гойдалок не підходив коли трапився нещасний випадок з дівчинкою у травні 2005 року. Він бачив дитину вже на лавочки до приїзду швидкої медичної допомоги. Були гойдалки на той момент закріплені, або ні, він не знає.
Свідок ОСОБА_11- дієтсестра Антрацитівської міської лікарні пояснила суду, що вона зробила довідку на ім'я ОСОБА_12 про те, що вона потрібує раціон харчування цілодобове з 17 найменувань на підставі Додатку № 1 до наказу Міністерства охорони здоров'я № 540 від 23.04.1993 року у загальному порядку , тобто цей раціон харчування розрахований не тільки для дітей, але і для дорослих. Також цей раціон не є особливим харчуванням, він лише збалансований для всіх хворих. Інших норм харчування вищевказаний наказ не передбачає.
Суд, заслухав пояснення сторін, третій особи , їх представників, свідків, дослідивши матеріали даної справи, кримінальної справи № 1-772/05 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_4, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступним підставах:
У судовому засіданні було встановлено, що потерпілий ОСОБА_3 має неповнолітню доньку ОСОБА_6., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, яка 31.05.2005 року приблизно oil год. була тяжко травмована гойдалкою у Антрацитівському міському парку культури і відпочинку ім. Перемоги при наступних обставинах: вона разом зі своєю старшою сестрою ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, після школи прийшла до Парку, щоб покататися на гойдалках. При цьому вони купили квітки, та без супроводження робітників парку каталися на гойдалках. Потім старша донька позивача встановила гойдалку, відвела молодшу сестру на безпечне місце від гойдалки та продовжила кататися на гойдалки. Молодша сестра підійшла до гойдалки, де каталися її старша сестра, та отримала удар гойдалкою у голову .Відповідно до висновку лікарів ОСОБА_6 був поставлений діагноз: відкритий перелом затілочної кости , ушиб головного мозку. Відносно цього випадку був складаний Акт від 31.05.2005 р. о 11 год.10 хв. Органом досудового слідства -прокурором м. Антрацит 28.07.2005 р. було порушена кримінальна справа відносно службових осіб за фактом службової недбалістю з їхнього боку за ст. 367 ч.1 КК України. Дана кримінальна справа надійшла до суду з обвинувальним висновком відносно директора Парку ОСОБА_4 за ст. 367 ч.2 КК України , яка була припинена потім на підставі ст. 1 п « г» Закону України « Про амністію» від 31.01.2005 p., ст. б п.4 КПК України. Підсудний ОСОБА_4 був згоден на припинення кримінальної справи відносно його на цих підставах, про що надав суду письмову заяву. У постанові суду про припинення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 вказано, що він повністю визнав свою вину, /а.с. 7/
У зазначеної цивільної* справі є копія вищевказаної постанови суду від 11.11.2005 року, яка вступила у законну силу і не була оскаржувана підсудним, потерпілим, /а. с. 6/ На підставі ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами , які беруть участь у справі , не підлягають доказуванню.
Тобто таким чином, у судовому засіданні обставини того, як трапився нещасний випадок з дитиною потерпілого ОСОБА_6 у Парку культури і відпочинку ім. Перемоги м. Антрацит 31.05.2005 року доказуванню не підлягають.
Також у справі є письмові докази того, скільки грошей потратив потерпілий на лікування доньки ОСОБА_6 за період з 31.05.2005 року до 21.06.2006 року, його проїзд до місця лікування мЛуганск , на посилання харчування дитини ./а.с. 26-78/.
Третя особа - директор Парку культури і відпочинку ім. Перемоги - ОСОБА_4, є працівник Відділу культури Антрацитівського виконкому міської ради, що підтверджується копією наказу № 28 від 16.07.2004 року про прийняття його на роботу на посаду директора /а.с. 82 кр. справи/.
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 17.11.1992 р. Антрацитівський міський Парк культури та відпочинку ім. Перемоги також є юридичною особою. Він має свій Статут, затверджений відділом культури та зареєстрований рішенням виконкому Антрацитівської міської ради 17.11.1992 p., відповідно якого він знаходиться в оперативному управлінні відділу культури як культурно - розважаючи заклад, фінансування якого планове на отримання парку здійснюється на підставі рішення міської ради. Директор парку назначається відділом культури на контрактної основі і несе відповідальність за його діяльність. Парк заснований на підставі державної власності. /а.с. 100, 117-120/.
У в зв'язку з цим, суд вважає, що Парк культури і відпочинку ім. Перемоги м. Антрацит не може бути належним відповідачем за даною справою , оскільки вина службова особа є працівник Відділу культури виконкому Антрацитівської міської ради. Належним відповідачем у даної справі може бути тільки Відділ культури, який несе відповідальність за своїх працівників від імені держави.
Тому суд вважає необхідним відмовити позивачу у задоволенні позову до Парку культури і відпочинку ім. Перемоги ум. Антрацит про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Що стосується вимог до Відділу культури виконкому Антрацитівської міської ради, то суд вважає, що оскільки діючим законодавством передбачено відшкодування матеріальної та моральної шкоди особою, яка її завдала , за наявності її вини, то воно повинне бути відшкодоване потерпілому ОСОБА_3
У даному випадку неправомірність дій/ бездіяльності/ відповідача Відділу культури виконкому Антрацитівської міської ради відносно травмованої дитини підтверджується матеріалами кримінальної справи № 1-772 /05 p., де вбачається, що прокуратура м. Антрацит направила до Відділу культури Антрацитівської міської ради подання у порядку ст. 23-1 КПК України, у якої вказала на те, що службова особа -директор Парку культури і відпочинку ім. Перемоги м. Антрацит скоїв злочин - службову недбалість, внаслідок чого малолітня ОСОБА_12 отримала тяжкі тілесні ушкодження . Вони просять Відділ культури розглянути це подання і повідомити прокуратуру м.Антрацит про результати розгляду ./а.с. 121-122 кр.справи/. Відділ культури розглянув це подання і надіслав до прокуратури 21.11.2005 р. відповідь про те , що ОСОБА_4 було вказано на недопущення надалі подібних злочин, з вересня 2005 р. робота атракціонів припинена до огляду їх спеціальною комісією ./а.с. 133 цив. справи/.
Суд бере ці обставини за увагу як докази того, що відповідач своїми вищевказаними обставинами спричинив матеріальну та моральну шкоду потерпілому, тому що вони вимушені були тривалий час лікувати свою дитину і тому він повинен нести цивільну відповідальність. Згідно до ст. 1199 ч.1 ЦК України у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов'язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.
Відповідно наданим суду документів про лікування дитини за період з 31.05.2005 р. до 21.06.2006 p., їх проїзд до місця лікування потерпілий ОСОБА_3 поніс витрати у розмірі 3661, 93 грн./ 3190, 73 грн. + 471, 20 гри./, що підтверджується повністю квитанціями, чеками, амбулаторною карткою, /а.с. 26-39, 45-78/.Ці документи у суду не викликають сумнівів у їх достовірності та правильності. Але що стосується документів про посилення харчування дитини, то суд вважає, що якщо протоколом ВКК від 21.09.2005 р. передбачено було для поновлення здоров'я хворої ОСОБА_6 необхідність збалансованого та посиленого харчування , то воно може бути чітко розписано на цей період у її медичної картки, що не було зроблено лікарем. Лікар тільки вказав на те, що дитина за станом здоров'я потрібує посилене білкове харчування, але які продукти харчування для цього потрібно приймати не вказав ./а.с. 29/. Суд не може прийняти до уваги довідку головного лікаря ОСОБА_14 та дієтсестри ОСОБА_11 від 24.05.2006 р. про цілодобовий раціон харчування, тому що вона не вказує на те, що це раціон посиленого білкового харчування. Також розрахунок суми витратив на посилене харчування хворої дитини не відповідає встановленим вимогам.
С таких підстав суд вимушений відмовити позивачу у задоволенні його позову про стягнення з Відділу культури витрати на посилене харчування хворого дитини за період с 21.09.2005 р. по 21.09.2006 р, на суму 6876, 72 грн. за необґрунтованістю.
Відповідно до ст. 1167 ч.2 п.3 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини
юридичної особи, яка її завдала в інших випадках, встановлених законом.
ст. 1172 ч.1 ЦК України встановлено, що юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім
працівником під час виконання ним своїх трудових / службових/ обов'язків. Шкоду спричинив
ОСОБА_4- працівник Відділу культури Анртацитівської міської ради і тому Відділ культури
вимушений нести відповідальність за свого працівника на підставі закону також при
відшкодуванні моральної шкоди.
Моральна шкода, завдана фізичній особі, бездіяльністю , відшкодовується особою, яка її завдала,
за наявності її вини, крім випадків , встановлених ч.2 ст. 1167 ЦК України. Відповідно до ст. 1168
ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим пошкодженням здоров'я, може
бути відшкодована одноразово.
Встановлене законом право на відшкодування моральної / немайнової/ шкоди та матеріальної
шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян і це право позивача передбачено
цивільним законодавством.
Відповідно до ст. 23 ЦК України під моральної шкодою слід розуміти втрати немайнового
характеру внаслідок душевних страждань , яких фізична особа зазнала у зв'язку з
противоправною поведінкою щодо членів її сім'ї та близьких родичів.
Відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном , або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпшого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи , яка завдала моральної шкоди, якщо віна є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно до ч.4 ст. 23 цього Закону моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що потерпілому була спричинена моральна шкода неналежним виконанням директора Парку культури і відпочинку ім. Перемоги ОСОБА_4 своїх службових обов'язків на робочому місці, про що свідчать матеріали кримінальної справи про його обвинувачення. Але суд не може задовольнити позов про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн. з Відділу культури Антрацитівської міської ради, тому що він є на цю суму не обґрунтованим. Суд приймає до уваги, що позивач як батько отримав душевні страждання у зв'язку з противоправною поведінкою щодо його малолітньої доньки. Але душевні страждання потерпів і директор Парку культури ОСОБА_4, коли він визнав про те, що діти самовільно гойдалися і трапився нещасний випадок від того, що він не побачив своєчасно як вони гойдалися. Крім того, суд враховує вік винного ОСОБА_4/на момент нещасного випадку йому було 68 років/ , а також те, що відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Вищевказані обов'язки не можна компенсувати тільки грошами.
Розмір моральної шкоди суд оцінює у сумі 1000 /одна тисяча грн./
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача ОСОБА_3 законні та частково обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню. З Відділу культури виконкому Антрацитівської міської ради на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути матеріальну шкоду у розмірі 3661, 93 грн., моральну шкоду у розмірі 1000 грн. / одна тисяча грн./, а також судові витрати на правову допомогу у розмірі 200 грн. У задоволенні позову до Парку культури і відпочинку ім. Перемоги в м. Антрацит про стягнення матеріальної та моральної шкоди на користь позивача слід відмовити за необґрунтованістю.
Суд не може задовольнити витрати позивача за правову допомогу по кримінальної справі, за ксерокопіювання документів, нотаріальні послуги , тому що це не передбачено законом ст. ст. 79, 84, 85 ЦПК України. Крім того, суд враховує вимоги ст. 88 ЦПК України, яка передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розмірів задоволених позовних вимог, а
відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст, ст. 23, 1167-1168, 1172, 1199 ЦК України, , ст. ст. 10, 11, 60, 79-85, 88, 212-215 , 292 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_3 до Відділу культури виконкому Антрацитівської міської ради, Антрацитівського міського Парку культури та відпочинку ім. Перемоги /третя особа - ОСОБА_4/« Про стягнення матеріальної та моральної шкоди « - задовольнити частково.
Стягнути з Відділу культури виконкому Антрацитівської міської ради на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 3661, 93 грн./ три тисячі шістсот шістдесят одна грн.. 93 коп./, моральну шкоду у розмірі 1000 грн./ одна тисяча грн./ , та судові витрати за правову допомогу у розмірі 200 грн./ двісті грн./, а всього - 4 861, 93 грн./ чотири тисячі вісімсот шістдесят одна грн..93 коп./
У задоволенні позову до Парку культури і відпочинку ім. Перемоги в м. Антрацит про стягнення матеріальної та моральної шкоди на користь ОСОБА_3- відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Відділу культури виконкому Антрацитівської міської ради на користь держави судовій збір у розмірі 51 грн. /п'ятдесят одна грн../, а також за інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн. /тридцять грн../.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення надрукуване у нарадчої кімнаті.