Справа № 22-ц-717/2011
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Дузінкевич І.М.
Суддя-доповідач Томин О.О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Томин О.О.
суддів: Фединяка В.Д., Беркій О.Ю.
секретаря Сідорука А.О.
з участю: представника апелянта Якубовського О.О.
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Золоті ворота» до ОСОБА_3 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Золоті ворота» на рішення Тисменицького районного суду від 16 березня 2011 року,-
в с т а н о в и л а :
У грудні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Золоті ворота» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідач являючись поручителем по кредитному договору №02\86Ф про надання споживчого кредиту, укладеному 01.03.2007 р. між АКБ «Золоті ворота» та ОСОБА_5, взяв на себе зобов’язання перед Кредитором відповідати в солідарному порядку за зобов’язаннями Позичальника. Станом на 10.03.2009 року виник борг в загальній сумі 12171 грн. 10 коп. Просили стягнути заборгованість у судовому порядку.
Рішенням Тисменицького районного суду від 16 березня 2011 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Золоті ворота» до ОСОБА_3 про стягнення боргу відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням представник Публічного акціонерного товариства «Банк «Золоті ворота» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність його фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального права.
Апелянт зазначив, що відмовляючи в позові суд не взяв до уваги те, що із постанови ВДВС Тисменицького РУЮ від 09.03.2011 року про повернення виконавчого документу стягувачеві вбачається, що рішення суду про стягнення боргу з ОСОБА_5 є неможливим. Відповідач ОСОБА_3 є солідарним боржником за грошовим зобов’язанням ОСОБА_5 по Договору про надання споживчого кредиту №02\86Ф від 01.03.2007 року. Позивачем у відповідності до вимог п.2.1 Договору поруки №3 від 01.03.2007 року на адресу відповідача було направлено Вимогу кредитора вих.№01\340-1 від 23.02.2009 р. Так, як позивач не одержав виконання обов’язку від ОСОБА_5, АТ «Банк Золоті ворота» набув права вимоги до відповідача ОСОБА_3
Крім того, всупереч приписам ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення місцевий суд не встановив які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Апелянт посилаючись на зазначені обставини просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задоволити. Відповідач ОСОБА_3 заперечив доводи апелянта.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта, відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства ««Банк «Золоті ворота», суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Тисменицького районного суду №2-533\2009 р. від 05.06.2009 року вже стягнуто з ОСОБА_5 в користь філії АКБ «Золоті ворота» у м. Івано-Франківську 12171 грн. 10 коп. заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №02\86Ф від 01.03.2007 року та судові витрати по справі.
Такий висновок місцевого суду невірний, оскільки не ґрунтується на законі. Погодитись з ним колегія суддів не може, виходячи з наступного.
Встановлено, що між позивачем та ОСОБА_5 01.03.2007 року було укладено договір про надання споживчого кредиту №02\86Ф на суму 9840 грн. із сплатою 24% річних. Невиконання взятих на себе зобов’язань ОСОБА_5 встановлено рішенням Тисменицького районного суду від 05.06.2009 року (а.с – 5).
Відповідач ОСОБА_3 виступив поручителем за даним кредитним договором, що підтверджується договором поруки №3 від 01.03.2007 року (а.с – 6).
За змістом ст. 554 Цивільного кодексу України боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Таким чином, позивач мав правові підстави для заявлення такої вимоги до відповідача.
У зв’язку з чим, рішення суду першої інстанції не може залишатись в силі і підлягає до скасування.
Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з того, що:
Відповідно до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
З матеріалів справи вбачається, що кінцевим терміном виконання основного зобов’язання було 25.02.2009 року (а.с – 5,6). З позовом до поручителя ОСОБА_3 кредитор - Публічне акціонерне товариство «Банк «Золоті ворота» звернувся лише 20.12.2010 року (а.с -3).
Отже, виходячи з того, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а строком існування (дії) самого зобов'язання поруки (преклюзивність строку), і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, кредитор не може вчиняти жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку.
По суті спору слід ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Золоті ворота» до ОСОБА_3 про стягнення боргу – відмовити.
На підставі ч.4 ст.559 ЦК України, керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Тисменицького районного суду від 16 березня 2011 року скасувати та ухвалити нове.
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Золоті ворота» до ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Золоті Ворота» заборгованості згідно Договору про надання споживчого кредиту №02\86Ф від 01.03.2007 року в розмірі 12171 грн. 10 коп. – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча Томин О.О.
Судді Беркій О.Ю.
Фединяк В.Д.