справа № 2 «а» -2593/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2009 року
Суддя Ленінського районного суду м. Луганська Таранова О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов’язати здійснити перерахунок пенсії та виплату недоотриманої суми щорічного грошового забезпечення, -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2009 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов’язати здійснити перерахунок пенсії та виплату недоотриманої суми щорічного грошового забезпечення, в обгрунтування якого вказав, що він є пенсіонером Збройних сил України та що він має статус "дитини війни" у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачувана йому пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.. Про це свідчить його пенсійне посвідчення.
Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 3 квітня 2007 року (857) пенсійне забезпечення військовослужбовців повністю було покладено на Пенсійний фонд України.
Кабінет Міністрів України з метою підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців своєю постановою від 28.03.2007 року «Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році» № 594 надав дозвіл Міністру оборони України у поточному році починаючи з 1 квітня на преміювання військовослужбовців понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.
На підставі цієї постанови Міністр оборони України своїм наказом від 14.04.2007 року № 175 з 01.04.2007 року змінив військовослужбовцям ЗС України щомісячне грошове забезпечення. Замість премії у розмірі 33, 3 % військовослужбовцям з 01.04.2007 року було встановлено розмір премії в залежності від посадового окладу та безперервної вислуги років.
Посадовий оклад позивача становить 162 гривні, а безперервна вислуга років у нього - понад 25 років. Про це свідчить довідка про розрахунок пенсії та копія військового квитка, і тому його премія складає 85 %. Розмір премії не розраховується, а лише береться у залежності від окладу за посадою та від розміру безперервної вислуги років з таблиці додатка 1 до Наказу МО України від 14.04.2007 року № 175.
Згідно вимог частини 3 статті 63 Закону України 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або у зв’язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
При цьому ця норма матеріального права не містить ніяких обмежень щодо перерахунку пенсій у зв’язку з терміном дії зміни грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців (тобто тимчасова ця зміна або постійна). Вона містить єдину вимогу, щоб була в наявності зміна грошового забезпечення військовослужбовців.
Вищезазначена постанова та Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» також не містять ніяких вимог щодо заборони перерахунку пенсії, який повинен бути зроблений у зв’язку з цим підвищенням премій військовослужбовцям ЗС України на підставі вимог частини 3 статті 63 Закону 2262.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і проводиться у строки, встановлені частиною другою ст. 51 вказаного Закону, тобто право позивача на перерахунок пенсії виникло 01.04.2007 року. Частиною другою ст. 51 Закону України 2262 встановлено місячний термін для здійснення перерахунку пенсії.
Тому розмір пенсії, яка є складовою пенсії позивача, повинен бути з 01.04.2007 року у розмірі 55 % його грошового забезпечення, як і у відповідної категорії військовослужбовців, повинна сплачуватись з 01.04.2007 року.
Як вважає позивач ОСОБА_1 перерахунок йому пенсії не було здійснено своєчасно і не зроблено це на момент подачі позову, про що свідчить довідка про розрахунок пенсії за вислугу років надана йому 24.04.2009 року.
Також позивач ОСОБА_2, що положення законів України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" та „Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення дії ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" не відповідають Конституції України тому не можуть застосовуватись. З підстав не відповідності ст. 22 Конституції України п.п.2 п.41 розділу 11 закону україни „Про Державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" вважав неможливе їх застосування з 01.01.2008 року. Позивач просив суд визнати незаконную бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України Ленінського району м. Луганська по невиплаті йому щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" протягом за липень-грудень 2007 р. та червень-грудень 2008 р. та зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити на його користь недоплачену йому щомісячну соціальну державну допомогу за липень-грудень 2007 р. та червень-грудень 2008 р.
Позивач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлен належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, просив суд розглядати справу без його участі
На адресу суду надійшли заперечення про ти позову, у яких відповідач посилається на те, що стосується перерахунку пенсії позивачеві то Пенсійний фонд України не вбачає жодної можливості, оскільки вважає вищевказану постанову Кабінету Міністрів України такою, яка носить тимчасовий характер (протягом квітня-грудня 2007 року). При цьому внесення змін до інших нормативних актів в частині розміру фонду преміювання для військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу зазначеною постановою не передбачено. Також, оскільки граничні розміри премії встановлені наказом Міністра обороні України, який не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, внаслідок чого не є нормативно-правовим актом в розумінні ст. 117 Конституції України, підстав для проведення перерахунку раніше призначених пенсій немає. Відповідної процедури здійснення перерахунку не було дотримано Міністерством оборони України в особі Луганського обласного військового комісаріату. А це означає, що МО України не вбачає правових підстав для проведення перерахунку та про те, що порядок пільг, передбачених статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено.Законм України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" длія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" призупинена. Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" були внесені зміни до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни". Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі за необгрунтованістю та за недоведеністю.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи і оцінив все в сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є військовим пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років у розмірі 33, 3 % від грошового забезпечення, з 2000 року виходячи з 21 років вислуги, згідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262. Перебуває на обліку відповідача. У 2007 році позивач отримав пенсію у розмірі 2198, 87 гривні, що підтверджується довідкою від 29.01.2009 року.
Статтею 15 Закону України «Про державний бюджет України» встановлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового та начальницького складу) затверджуються виключно Кабінетом Міністрів України. Останнім 28 березня 2007 року прийнята постанова № 594 «Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році», якою зокрема, дозволено Міністру оборони здійснювати у поточному році починаючи з 1 квітня 2007 року преміювання військовослужбовців осіб рядового та начальницького складу понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.
На виконання абзацу другого зазначеної постанови Міністр оборони видав наказ № 175 від 14 квітня 2007 року «Про встановлення граничних розмірів премій військовослужбовцям Збройних Сил України», яким з 01 квітня 2007 року встановлено граничні розміри премії, яка може бути виплачена військовослужбовцям в межах видатків на грошове забезпечення на 2007 рік.
Відповідно до ч. 3. ст. 63 Закону України «про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв’язку з введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах,
встановлених законодавством. Наказ 175 прийнятий відповідним органом, та застосовується судом відповідно до ч. 1 та 3 ст. 9 КАС України.
Суд вважає, що позивач мав право на перерахунок пенсії починаючи з 01.04.2007 року з урахуванням премії у розмірі 85 % його грошового забезпечення, але відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач міг дізнатися про те, що його право було порушено з моменту видання Міністра оборони України наказу від 14.04.2007 року № 175 з 01.04.2007 року, яким було встановлено розмір премії в залежності від посадового окладу та безперервної вислуги років.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Частиною 2 ст. 100 КАС України передбачено, що, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленим цим Кодексом.
У зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як військовому пенсіонеру за 2007 рік, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як військовому пенсіонеру за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус „дитина війни", що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с. 5).
Відповідно до ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальній захист дітей війни" зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 - рн/2007 положення статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якими була зупинена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції. Таким чином, за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 09 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік"та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410, 06 грн, з 1 жовтня- 415, 11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 710, 91 грн. (410, 06 грн.* 30 % / 31 *23 дні + 410, 06 * 2 * 30 % + 415, 11 грн. *3*30 %).
Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Частиною 2 ст. 100 КАС України передбачено, що, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленим цим Кодексом.
Позивач не надав суду клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. У зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про зобов’язання відповідача виплати підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, то суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року.
Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України „Про соціальний захист дітей війни" визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Законом України „Про державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист
дітей війни", зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 11 „Внесення змін до деяких законодавчих актів україни", закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону україни „Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивачки щодо визнання незаконною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України Ленінського району м. Луганська по невиплаті їй щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" та стягнення недоплаченої суми підлягають задоволенню за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Враховуючи, що позивачу, починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу 715, 23 грн. (481 грн. *30 % /31 * 10 дн.-481 грн. *10 % /31 * 10 дн. + 481 грн. *30 % -481 грн. * 10 % + 482 грн. *3 *30 % - 482 грн. *3 *10 % + 498 грн. *3 *30 % - 498 грн. *3 *10 %).
Таким чином, за заявлений період суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у сумі 715, 23 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-167 КАС України, ст. 22 Конституції України, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. ст. 62, 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконную бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо не підвищення ОСОБА_1 до пенсії за віком, як дитині війни, у період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 715, 23 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.