Справа № 2-78/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

23.05.2011 Покровський районний суд Дніпропетровської області  в складі:

головуючого Лукінова К.  С

при секретарі Приходько  Н.  В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу будинку, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся 20.10.2010 року до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу будинку, посилаючись на те, що 28.11.2008 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу будинку в АДРЕСА_1 Покровського району Дніпропетровської області, вартість якого становила 200000 грн., які ОСОБА_2 зобов’язалася сплачувати щомісячно в сумі 8333,33 грн. протягом 24 календарних місяців на рахунок продавця або особисто продавцю. Проте відповідачка умов договору не виконує. В зв’язку з чим просив стягнути з відповідачки на його користь за договором купівлі-продажу будинку 191666,59 грн. Також в зв’язку з невиконанням відповідачкою умов договору йому було завдано моральну шкоду, яка виразилася в погіршенні його стану здоров’я через переживання щодо неотримання грошових коштів, потребування додаткових зусиль для повернення грошових коштів тощо, яку позивач оцінює в 10000 грн.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в поданому позові та зазначивши, що ОСОБА_2 повинна була йому сплачувати грошові кошти за будинок, а не ОСОБА_3, який є його сином. Вважає, що ОСОБА_2 сплачувала грошові кошти ОСОБА_3 за її боргом, а не за договором купівлі-продажу будинку. Він не уповноважував ОСОБА_3 на отримання грошових коштів від ОСОБА_2 за будинок, а навпаки надав ОСОБА_2 ксерокопію пенсійної картки, яку відкрив в день підписання договору для сплати на неї грошових коштів.

          Представник позивача ОСОБА_1 –ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала в повному обсязі посилаючись на доводи, викладені в поданому позові, надавши пояснення, аналогічні за змістом поясненням ОСОБА_1, а також зазначила, що не є доказами належного виконання грошового зобов’язання показання свідків, а належними доказами в цьому випадку є виключно письмові документи.

          ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, посилаючись на те, що нею повністю сплачена вартість будинку, й навіть за будинок переплачено, оскільки вона кожного місяця сплачувала вартість на розрахунковий рахунок, наданий їй ОСОБА_1, який був відкритий в день укладання договору. На її питання чому рахунок відкритий не на ОСОБА_1, а на ОСОБА_3 -  ОСОБА_1 пояснював, що повністю довіряє своєму сину, є літньою людиною та просив перераховувати кошти саме на його рахунок. Ніяких інших рахунків ОСОБА_1 їй не надав. До того ж, в якості завдатку нею також були сплачені грошові кошти, які повинні бути зараховані у вартість будинку.

          Представник відповідачки ОСОБА_2 –ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимог не визнала в повному обсязі, посилаючись на доводи, висловлені в ході розгляду справи ОСОБА_2, зазначивши, що письмовими доказами виконання грошового зобов’язання є розписки ОСОБА_1 в отриманні грошей та банківські квитанції про сплату коштів в рахунок сплати сум за будинок на ім’я ОСОБА_3

          В судовому засіданні був заявлений зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання зобов’язання виконаним, який ухвалою суду від 23.05.2011 року залишений без розгляду.

          Допитаний в ході розгляду справи в якості відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 суду пояснив, що кошти, які сплачувала на його картковий рахунок ОСОБА_2 є її боргом перед ним, однак розписку про надання ОСОБА_2 боргу він їй повернув після повної сплати цього боргу. Гроші в борг вона отримала 02.08.2008 року.

          В судовому засіданні були допитані свідки.

          Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що знає, що ОСОБА_3 позичив гроші ОСОБА_2, та вона особисто давала ОСОБА_3 значну частину грошей, які він позичав ОСОБА_2 Знає, що ОСОБА_3 позичав ОСОБА_2 27000 доларів США.

          Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що бачила, як ОСОБА_1 передавав ОСОБА_2 аркуш паперу формату А4 в приміщенні Покровської селищної ради та казав їй переказувати гроші на цей рахунок.

          Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що ОСОБА_2 вносила кошти на рахунок ОСОБА_3, а також те, що Райфайзенбанкаваль послуг з ксерокопіювання не надає та вона не робила копію пенсійної картки ОСОБА_1

          Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що на крильці Покровської селищної ради вона чула, як ОСОБА_1 передавав ОСОБА_2 документи, а ОСОБА_2 питала, чому вона повинна класти гроші на цей рахунок, а не на рахунок ОСОБА_1, на що ОСОБА_1 відповів, що це є рахунок його сина, та він йому довіряє.

          Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони та їх представників, а також показання свідків вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

          Матеріалами справи встановлене наступне.

          З копії договору купівлі-продажу будинку від 28.11.2008 року ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 житловий будинок, розташований в АДРЕСА_2 Покровського району Дніпропетровської області. За п. 2.1 цього договору, продаж житлового будинку за домовленістю сторін вчиняється за 200000 грн., що є еквівалентом 40000 доларів США, які зобов’язується сплачувати покупець щомісячно в сумі 8333,33 грн. протягом 24 календарних місяців починаючи з грудня 2008 року на рахунок продавця (підтвердженням сплати буде являтися банківська квитанція) або особисто продавцю (підтвердженням буде розписка продавця в отриманні грошей). Покупець може сплатити вказану грошову суму достроково, у будь-який час, будь-якими сумами (а.с. 6).

          Суд дійшов висновку про те, що відповідачка ОСОБА_2 сплатила ОСОБА_1 повну суму вартості спірного житлового будинку, тим самим в повному обсязі виконавши взяті на себе зобов’язання, виходячи з наступного.

          В договорі купівлі-продажу будинку від 28.11.2008 року конкретно не зазначений номер рахунку, на який ОСОБА_2 повинна була здійснювати платежі, а лише вказано, що платежі повинні бути здійснені на рахунок продавця.

          В день укладення договору купівлі-продажу будинку, тобто 28.11.2008 року ОСОБА_3 відкрив рахунок у Покровському відділенні «Райфайзенбанкаваль» № НОМЕР_1 (а.с. 46).

          Згідно показань свідків видно, що ОСОБА_1 надав вказаний рахунок ОСОБА_2 для сплати на нього сум за договором купівлі-продажу будинку від 28.11.2008 року.

          На вказаний рахунок ОСОБА_2 було перераховано суму 215321,00 грн., що підтверджується копіями квитанцій (а.с. 47-57). Також ОСОБА_2 сплатила ОСОБА_1 згідно розписок в якості авансу за будинок 37000,00 грн. (а.с. 45). Таким чином ОСОБА_2 сплатила ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу будинку 252321,00 грн.

          Судом не приймаються до уваги твердження позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 надавав ОСОБА_2 інший рахунок для сплати на нього сум за договором купівлі-продажу будинку, оскільки доказів направлення на адресу ОСОБА_2 інших номерів рахунків суду не надано, доказів вручення інших рахунків, якими можуть бути в тому числі показання свідків суду також не надано.

          ОСОБА_3 не заперечував перед судом отримання від ОСОБА_2 вказаних в квитанціях сум коштів, однак заперечував той факт, що вказані суми отримані ним за договором купівлі-продажу будинку, посилаючись на те, що вказані кошти були поверненням боргу ОСОБА_2 йому. Як пояснював ОСОБА_3 - ОСОБА_2 брала в нього у борг суму 27000 доларів США 02.08.08 року, яку повертала частинами на його рахунок, який він відкрив 28.11.2008 року. Однак дане твердження ОСОБА_3 не приймається судом до уваги та не може бути підставою для задоволення позову, оскільки спростовується відсутністю доказів взяття в борг ОСОБА_2 вказаної суми коштів, якими можуть бути боргова розписка, договір позики тощо, а також тим, що згідно копії довідки Директора пансіонату «Каштан-2»ОСОБА_2 02.02.2008 року знаходилась за межами Покровського району Дніпропетровської області на відпочинку та фізично не могла здійснювати будь-які дії щодо взяття боргу.

          Таким чином, згідно ст. 526 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 в повному обсязі та належним чином виконала взяті на себе зобов’язання за договором купівлі-продажу будинку.          

          В зв’язку з відмовою в задоволенні  позову в частині стягнення суми за договором купівлі-продажу будинку, суд вважає, що в частині вимог щодо стягнення моральної шкоди слід також відмовити, оскільки як зазначалося вище, ОСОБА_2 в повній мірі виконала взяті на себе зобов’язання, а тому не завдавала моральної шкоди ОСОБА_1

          Згідно ст. 88 ЦПК України не підлягають стягненню і судові витрати по справі.

          На підставі наведеного та керуючись ст. 526 ЦК України, ст.ст. 88, 209- 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу будинку –відмовити.

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:К. С. Лукінова