Справа № 2-1706/11

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

28 березня 2011 року          Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого –судді       Боровкова Д.О.

при секретарі                   Патер М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Львова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод»(надалі –ЗАТ «ЛКЗ») (третя особа: голова правління Закритого акціонерного товариства «Львівський керамічний завод»Бек Мар’ян Васильович) про зобов’язання видати належним чином оформлену трудову книжку та інше ,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом, який уточнювала, просить зобов’язати відповідача видати їй належним чином оформлену трудову книжку, в якій підставу звільнення записати за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України, днем звільнення записати день фактичної видачі трудової книжки; зобов’язати відповідача донарахувати заробітну плату до розміру мінімальної заробітної плати по Україні за червень, грудень 2008 року, а також за січень і лютий 2009 року в сумі 1393 грн.; стягнути з відповідача проіндексовану заборговану заробітну плату 1401,76 грн., компенсацію за невикористану відпустку –421,38 грн. і вихідну допомогу –605 грн. Свої вимоги мотивує тим, що вона була прийнята на посаду інженера - програміста на ЗАТ "Львівський керамічний завод"   з 17.04.1994 р.   (наказ № 160 від 17.04.1994 р.)   і працювала там до 6.02.2009 року, саме в той день вона написала заяву на звільнення за бажанням, зареєструвала її в приймальні і залишила її на директору. Однак, як їй сказали в приймальні, її заяву порвали і відмовилися видати наказ. Тоді вона по пошті 10.02.2009 року вислала рекомендованим листом копію заяви. Після цього вона неодноразово особисто в усній формі зверталася у відділ та до адміністрації ЗАТ «ЛКЗ», але їй було кожен раз відмовлено. Наказу про її звільнення вона так і не побачила.. В зв'язку з вказаним, просить позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач позов підтримала, дала пояснення аналогічні вищенаведеному, просить позов задовольнити.

Суд ухвалив справу розглядати без представника відповідача та третьої особи, які без поважних причин у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання,  письмових заперечень на позов суду не надали, однак матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи,  вважає, що в позові слід відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді інженера програміста на ЗАТ «ЛКЗ»з 17.04.1994 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.01.2011 року встановлено, що підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів ЗАТ «ЛКЗ»відомості про заборгованість із заробітної плати перед працівником ЗАТ «ЛКЗ»за даними обліку боржника на загальну суму 972662,87 грн. до якої включено заборгованість перед ОСОБА_1 на суму 1177,95 грн.

В зв’язку з наведеним, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем по виплати заробітної плати складає 1177,95 грн.

Згідно розрахунку величина приросту індексу для проведення індексації складає 19 % (119,19% - 100 % ). Таким чином, сума на яку має бути проіндексована невиплачена заробітна плата складає 223,81 грн. (1177,95 грн. х 19%) (а.с. 17).

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по заробітній платі з урахуванням проведеної індексації у розмірі 1401,76 грн. = 1177,95 грн. + 223,81 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 КЗпП України  мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт) (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Як убачається з відомостей про заробітну плату за червень 2008 року позивачу була виплачена заробітна плата у розмірі 147,27 грн., проте, мінімальна зарплата у червні 2008 року складала –525 грн.; за грудень 2008 року  позивачу була виплачена заробітна плата у розмірі 126,72 грн. (мінімальна зарплата у грудні 2008 року складала –605 грн.);  за січень 2009 року  позивачу заробітна плата не виплачувалася (мінімальна зарплата у січні 2009 року складала –605 грн.);  за 5 відпрацьованих робочих днів у лютому 2009 року  позивачу заробітна плата не виплачувалася (мінімальна зарплата у лютому 2009 року складала –605 грн.).

Таким чином, за червень 2008 року позивач недоотримала заробітної плати 319,71 грн. = 525 грн. /мінімальна зарплати/ –58,02 грн. /сума утриманих внесків, податків/ –147,27 грн. /сума фактично виплаченої зарплати за червень 2008 року/.  Аналогічно позивач недоотримала заробітну плату за грудень 2008 року у розмірі 411,42 грн. = 605 грн. /мінімальна зарплати/ –66,86 грн. /сума утриманих внесків, податків/ –126,72 грн. /сума фактично виплаченої зарплати за грудень 2008 року/;   за  січень 2009 року недоотримала заробітну плату у розмірі 538,14 грн. = 538,14 грн. /мінімальна зарплата/ –66,86 грн. /сума утриманих внесків, податків –0,00 грн. / за січень 2009 року зарплата не виплачувалася/; за 5 робочих днів лютого 2009 року недоотримала заробітну плату у розмірі 124,48 грн. = 151,28 грн. /нарахована зарплата/ – 124 грн. /сума утриманих внесків, податків/ –0,00 грн. / за лютий 2009 року зарплата не виплачувалася/.

В зв’язку з наведеним загальна сума недовиплаченої заробітної плати за червень, грудень 2008 року та січень, лютий 2009 року склала  1393,75 грн. = 319,71 грн. + 411,42 грн. + 538,14 грн. + 124,48 грн., а тому саме цю зазначену суму слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги, то ці вимоги підлягають задоволенню, а з відповідача слід стягнути наступні суми.

Компенсація, яка має бути виплачена позивачу при проведення розрахунку  за невикористану відпустку складає 421,38 грн., виходячи з наступного розрахунку. Підсумковий заробіток за останні перед звільненням 12 місяців буде складати 8 333,02 грн. = 720,00 +900,00 + 491,74 +73,73 + 525,00 + 0 + 1381,30 + 800,00 + 1431,25 + 800,00 + 605,00 + 605,00. Тоді середньоденний заробіток становитиме 8 333.02 грн.: ( 366 - 10 ) = 23.41грн. Таким чином, компенсація за невикористану відпустку становитиме 23,41 грн х 18 днів = 421,38 грн.

Крім того, позивачу має бути виплачена вихідна допомога при звільненні у розмірі 605,00 грн., виходячи з наступного розрахунку. Підсумковий заробіток, який мав бути за останні 2 місяці перед звільненням складає 1210,00 грн. = 605,00 грн. + 605,00 грн. Тоді вихідна допомога розраховується наступним чином 1210,00грн.: 2 місяці = 605,00 грн.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача видати ОСОБА_1 належним чином оформлену трудову книжку, в якій підставу звільнення записати за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України, днем звільнення записати день фактичної видачі трудової книжки, то суд прийшов до наступних висновків.

Зі змісту ч. 1 ст. 38 КЗпП України убачається, що  працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

06.02.2009 року позивач письмово повідомила відповідача, що має намір розірвати трудовий договір, укладений  між нею та відповідачем, за власним бажанням, про, що свідчить штамп вхідної кореспонденції ЗАТ «ЛКЗ» (а.с.4).

Крім того, як убачається з пояснення позивача, голова правління ЗАТ «ЛКЗ»Бек М.В. в усній розмові повідомив її, що він не збирається виносити наказ про звільнення позивача, а її письмове повідомлення про намір розірвати трудовий договір знищене.

В зв’язку з вищенаведеним, 10.02.2009 року позивач надіслала поштою письмове повідомлення відповідачу про свій намір розірвати трудовий договір, укладений  між нею та ЗАТ «ЛКЗ», за власним бажанням, останній отримав зазначене повідомлення 11.02.2009 року (а.с.5).

Таким чином, в силу ч. 1 ст. 38 КЗпП України адміністрація ЗАТ «ЛКЗ»зобов’язана була звільнити позивача не пізніше двотижневого строку з дня отримання письмово повідомлення про розірвання трудового договору, тобто 25.09.2009 року. Проте, відповідачем цього не було зроблено, тим самим, останній порушив законодавство про працю.

Крім того, ЗАТ «ЛКЗ»порушив трудове законодавство, виплачуючи позивачу заробітну плату в червні, грудні 2008 року та  січні, лютому 2009 року менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на той час.

Згідно з ч. 3 ст. 38 КЗпП України  працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Враховуючи наведене, суд вважає, що слід зобов’язати відповідача видати ОСОБА_1 належним чином оформлену трудову книжку, в якій підставу звільнення записати за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України, а днем звільнення записати день фактичної видачі трудової книжки, оскільки позивач має право у визначений нею строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, оскільки ЗАТ «ЛКЗ»порушило трудове законодавство.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,62,88,212-215,218,224-227 ЦПК України, ст.ст. 38,95,233 Кодексу законів про працю України, суд –

вирішив:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Закрите акціонерне товариство "Львівський керамічний завод" видати ОСОБА_1 належним чином оформлену трудову книжку, в якій підставу звільнення записати за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України, днем звільнення записати день фактичної видачі трудової книжки.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства "Львівський керамічний завод" на користь ОСОБА_1 частину заробітної плати донарахованої до розміру мінімальної заробітної плати по Україні за червень, грудень 2008 року, а також за січень і лютий 2009 року в розмірі 1393 (одна тисяча триста дев'яносто три) гривні 75 коп.,  проіндексовану заборговану заробітну плату у розмірі 1401 (одна тисяча чотириста одна) гривня 76 коп., компенсацію за невикористану відпустку  у розмірі 421 (чотириста двадцять одна) гривня 38 коп., вихідну допомогу  у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень. Всього стягнути 3821 (три тисячі вісімсот двадцять одна) гривня 89 коп.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства "Львівський керамічний завод" в користь держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд, що його ухвалив, шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії

                                 Суддя:   

Оригінал рішення.